Рішення № 17855162, 05.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5016/1843/2011(8/88)

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”,

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Міко”,

54020, м. Миколаїв, провулок Коорабелів, 19,

про стягнення коштів у сумі 8025 грн. 54 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, дов. № 09/61 від 07.10.2010р.

Від відповідача Чудіков В.О., керівник.

Суть спору: 08.06.2011р. Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Міко” (далі - відповідач) коштів у сумі 8025 грн. 54 коп., з яких: 7535 грн. 57 коп. - основний борг за теплову енергію спожиту на підставі договору 2454 на користування енергією в гарячій воді від 19.10.1999р.; 187 грн. 84 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції; 48 грн. 99 коп. три проценти річних; 253 грн. 14 коп. пеня, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 10.06.2011р. про порушення провадження у справі. Зазначені ухвали позивач і відповідач отримали 22.06.2011р. і 23.06.2011р. відповідно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, при цьому у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

19.10.1999р. між сторонами укладено договір 2454 на використання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір). Згідно з п. 18 Договору він є чинним дотепер. За умовами Договору позивач зобовязався відпускати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 23. Договору, відповідач зобовязаний за графіком з 1 по 8 число поточного місяця отримати від позивача рахунок на оплату за спожиту теплову енергію і оплатити в такі терміни: 50% суми за рахунком до 10 числа поточного місяця, залишкову суму за рахунком - до 25 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору за період з грудня 2010 року по березень 2011 року позивач відпустив відповідачеві теплової енергії в гарячій воді для теплопостачання приміщення за адресою: провулок Корабелів, 19 відповідно до Додатку № 1/2 до Договору, на загальну суму 11008 грн. 26 коп., з яких відповідачем сплачено 3472 грн. 69 коп.

Таким чином залишок заборгованості відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію в гарячій воді складає 7535 грн. 57 коп. (розгорнутий розрахунок наведений позивачем на а.с. 7).

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання” споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією; у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії - сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Пунктом 26 Договору встановлено, що несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію тягне за собою нарахування пені в розмірі 0,28% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення на період встановленого строку позовної давності. Зазначений процент пені коригується виходячи з величини подвійної облікової ставки Національного Банку України, на підставі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” без додаткової угоди сторін.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведених норм Законів України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 253 грн. 14 коп. пені, 187 грн. 84 коп. інфляційних втрат та 48 грн. 99 коп. три проценти річних (розрахунки наведені позивачем на аркушах справи 7-10).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 525, 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 24, 25 Закону України “Про теплопостачання”, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Міко” (54020, м. Миколаїв, провулок Корабелів, 19; ідентифікаційний код 13847904) на користь Відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966):

-на розрахунковий рахунок 26034001411 в МОУ ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО 326461 - 7535 (сім тисяч пятсот тридцять пять) грн. 57 коп. боргу за теплову енергію;

-на розрахунковий рахунок 260083011411 в МОУ ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО 326461 - 253 (двісті пятдесят три) грн. 14 коп. пені; 187 (сто вісімдесят сім) грн. 84 коп. інфляційних втрат; 48 (сорок вісім) грн. 99 коп. три проценти річних; 102 (сто дві) грн. витрат на оплату позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “11” липня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька