Рішення № 17854982, 05.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5016/1336/2011(3/93)

За позовом : Приватного підприємства «Баядера»

84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2

адреса для листування: База ПП «Баядера»

54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 89

54056, м. Миколаїв, вул. Васляєва, 49/2, кв. 1

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 1712,77 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом (заява про уточнення позовних вимог) стягнути з відповідача 1481,46 грн. основного боргу та 103,70 грн. штрафу.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки № 26024 від 20.02.2008 р., видаткових накладних № 313524 від 11.11.10 р. та № 314490 від 18.11.10 р., норм ст.ст. 525, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, та мотивовані тим, що відповідач у встановлений договором строк оплату не здійснив, чим порушив умови договору та Закону.

Відповідач свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвали; вимоги ухвал суду від 10.05.11 р. та від 14.06.11р. не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

05.07.2011 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

20.02.2008 року між сторонами був укладений договір поставки № 26024, згідно з умовами якого, позивач, як постачальник, зобовязався передати у власність покупця алкогольні напої, а відповідач, як покупець, зобовязався приймати і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Відповідно до п. 6.1 вищезазначеного договору сторони дійшли згоди, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Спірні правовідносини які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частин 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Матеріали справи свідчать, що згідно видаткової накладної № 313524 від 11.11.10 р. та видаткової накладної № 314490 від 18.11.10 р. позивач за договором поставив відповідачу продукцію на загальну суму 1481,46 грн.

Відповідач жодної оплати за поставлений товар не здійснив, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не зазначив суду обставин, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів.

Таким чином, з пояснень та доказів позивача вбачається, що загальна заборгованість відповідача за розрахунком позивача станом на час звернення останнього до суду обґрунтовано складає 1481,46 грн.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За умовами пунктів 7.1 договору поставки № 26024 у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Діючим законодавством, а саме п. 1 ст. 612, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи наявність та розмір основного боргу відповідача, позивач цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення: штраф в розмірі 103,70 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже задоволенню їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Баядера»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 13491057) 1481,46 грн. основного боргу, 103,70 грн. штрафу, 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова