Рішення № 17854957, 30.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р. Справа № 5016/1546/2011(8/72)

За позовом Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго”,

юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40;

поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,

до відповідача Фермерського господарства “АСА”,

Миколаївська область, Жовтневий район, с. Коларово, вул. Дорожня, 2,

про стягнення коштів у сумі 2016 грн. 84 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, дов. № 01/33-190 від 10.05.2011р.

Від відповідача - не зявився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства “АСА” коштів у сумі 2016 грн. 84 коп. сума вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії у грудні 2010 року, на підставі Договору про постачання електричної енергії № 44/1341 від 26.09.2009р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 26.05.2011р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження - Миколаївська область, Жовтневий район, с. Коларово, вул. Дорожня, 2, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органами звязку з позначкою “за зазначеною адресою не проживає”.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

26.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 44/1341 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 225 кВт, а відповідач оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше (п. 4.2.2 Договору).

Згідно з п. п. 3 5 Додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу” до Договору відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.

Відповідач має право протягом розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, відповідач несе відповідальність згідно з частиною пятою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Згідно з п. п. 1, 2 Додатку № 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 15 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного “Акту про використану електричну енергію” (в оригіналі). Також сторони домовились, що наданий відповідачем на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії “Акт про використану електричну енергію” та виданий позивачем рахунок на оплату за спожиту електричну енергію вважається “Актом прийняття-передавання товарної продукції”.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 6, 8 Додатку № 10 “Порядок розрахунків” до Договору розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку обєктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.

Відповідач до 13 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

В день надання “Акту про використану електричну енергію” позивач надає відповідачу рахунок на здійснення попередньої оплати та рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

В разі неповної попередньої оплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до “Акту про використану електричну енергію”.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач оплачує позивачу підвищену оплату за електричну енергію за обсяг перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії та величин потужності за розрахунковий період відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії виписуються позивачем окремо та надаються відповідачу.

Вказані рахунки мають бути оплачені відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

У грудні 2010 року відповідачем допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Так, у Додатку № 1а “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2010р.” до Договору, сторони узгодили договірну величину споживання електроенергії на 2010 рік помісячно, при цьому, у грудні місяці 2010 року її договірний обсяг складає 15000 кВт год.

Згідно з актом про використану відповідачем електроенергію за грудень 2010 року, обсяг спожитої відповідачем електроенергії у грудні 2010 року склав 17940 кВт, що перевищує погоджений ліміт на 2940 кВт год.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У звязку з цим позивачем, на підставі Додатків № 1 та № 1а до Договору, ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” та п. 6.16 Правил користування електричною енергією, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартості, що складає 2016 грн. 84 коп.

24.12.2010р. позивачем на адресу відповідача надіслані повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії у грудні 2010 року та рахунок № 44/1341/12 на суму 2016 грн. 84 коп. Вказані документи відповідач отримав 01.02.2011р., але до цього часу рахунок № 44/1341/12 на суму 2016 грн. 84 коп. не оплатив.

Таким чином, станом на день розгляду спору, загальна сума боргу відповідача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2010 року, перед позивачем складає 2016 грн. 84 коп.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, ст. 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства “АСА” (Миколаївська область, Жовтневий район, с. Коларово, вул. Дорожня, 2; ідентифікаційний код 22429442) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393):

-2016 (дві тисячі шістнадцять) грн. 84 коп. - борг за перевищення договірних величин у грудні 2010 року на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 у Миколаївському Обласному відділенні ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО 326461; код 23399393;

- 102 (сто дві) грн. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - на поточний рахунок № 260003001362 в МОУ ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО 326461; код 23399393.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено “05” липня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька