Рішення № 17854766, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/30718.07.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЦЕНТРАЛЬНА"

до Приватного підприємства "Туристична фірма "ЗЕТА"

про стягнення боргу 76 578,59 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 12.05.11.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Туристична фірма "ЗЕТА" заборгованості за Договором доручення № 11/Т від 19.02.2008 в розмірі 76578,59 грн., в тому числі 62859,89 грн. основного боргу, 10246,16 грн. збитків від інфляції, 3472,54 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 порушено провадження по справі № 53/307, розгляд справи призначено на 27.06.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 27.06.2011 представників сторін розгляд справи було відкладено на 18.07.2011.

Представник позивача в судове засідання 18.07.2011 зявився та надав суду документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в т.ч. вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.07.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

19.02.2008 між сторонами у справі було укладено Договір доручення № 11/Т.

Згідно з п. 1.1. Договору Довіритель (позивач) на підставі ліцензії на здійснення страхової діяльності, Договору про надання асистентських послуг № 01-05/2007 від 14.05.2007, бере на себе зобовязання по забезпеченню страхування медичних витрат, а також витрат, повязаних з невідкладною допомогою громадянам під час перебування за кордоном і страхування від нещасних випадків громадян, яким Повірений (відповідач) надає туристичні послуги.

Позивач виконав умови Договору на суму в розмірі 72859,89 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями актів здачі-приймання виконаних робіт: від 10.08.2009, від 31.08.2009, від 20.09.2009, від 10.09.2009 та звітами про укладені договори страхування та розміри страхових платежів, отриманих повіреним: за 1 декаду серпня місяця 2009р., за 3 декаду серпня місяця 2009р., за 2 декаду вересня місяця 2009р., за 1 декаду вересня місяця 2009. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

При дослідженні наданих позивачем актів здачі-приймання виконаних робіт та звітів про укладені договори страхування та розміри страхових платежів, отриманих повіреним судом встановлено, що вони належним чином оформлені та підписані обома сторонами у справі.

За виконану роботу, у відповідності з наданим звітом, встановлюється комісійна винагорода в залежності від виду страхування. (п. 3.1. Договору).

Добровільне страхування медичних витрат, а також витрат, повязаних з невідкладною допомогою громадянам під час перебування за кордоном 30% від страхової виплати. (п. 3.1.1 Договору).

Добровільне страхування від нещасних випадків 30% від страхової виплати. (п. 3.1.2 Договору).

Страхові платежі по реалізованим Договорам страхування (полісам) перераховуються Повіреним на розрахунковий рахунок Довірителя протягом двох днів після їх отримання, в повному обсязі або з вирахуванням комісійної винагороди, передбаченої в п. 3.1. (п. 3.2. Договору).

Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався на суму в розмірі 10000,00 грн. за надані послуги.

Однак, в повному обсязі відповідач свої зобовязання з оплати наданих послуги своєчасно та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 62859,89 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У звязку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звертався до відповідача з претензією № 88 від 15.10.2010. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідь на претензію відповідача направив листа № 672 від 21.10.2010 в якому зобовязався сплатити заборгованість.

Проте, станом на день слухання справи відповідач свого обовязку по сплаті заборгованості перед позивачем за спірним Договором не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку щодо оплати за надані послуги судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 11/Т від 19.02.2008 в розмірі 62859,89 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок збитків від інфляції перевірено судом та встановлено про вказане відповідає положенням чинного законодавства.

Що стосується 3% річних, то судом встановлено, що позивач здійснив неправильний розрахунок 3 % річних за заявлений період з жовтня 2009 по квітень 2011

Таким чином, суд наводить власний розрахунок.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

62859.8901.10.2009 - 30.04.20115773 %2981.11

З огляду на зазначене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 10246,16 грн. та 3% річних в розмірі 2981,11 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та частковому задоволенню.

В звязку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Туристична фірма "ЗЕТА" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код 32382190 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЦЕНТРАЛЬНА" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, код 22643566) 62859,89 (шістдесят дві тисячі вісімсот пятдесят девять) грн. основного боргу, 10246,16 (десять тисяч двісті сорок шість) грн. збитків від інфляції, 2981,11 (дві тисячі девятсот вісімдесят одна) грн. 3% річних, 760,87 (сімсот шістдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 234,49 (двісті тридцять чотири) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 25.07.11