Рішення № 17854756, 21.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/23421.07.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Інститут паперу»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна школа технічного законодавства та управління якістю»

про стягнення заборгованості 8 504,77 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю б/н від 16.05.2011 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 21.07.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Інститут паперу»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна школа технічного законодавства та управління якістю» про стягнення заборгованості 8 504,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення та інших платежів відповідно до договору оренди приміщення №64-09 від 24.11.09 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за січень 2011 р. червень 2011 р. у розмірі 8504,77 грн, з них 8026,86 сума основного боргу, 149,77 грн інфляційні витрати, 53,60 грн 3 % річних, 274,54 грн - пеня.

Ухвалою суду від 01.07.11 порушено провадження у справі №40/234 та призначено до розгляду на 21.07.11.

У судове засідання, призначене на 21.07.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

24.11.09 р. між Закритим акціонерним товариством «Інститут паперу»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Інститут паперу», Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна школа технічного законодавства та управління якістю»(Орендар) було укладено договір №64-09 оренди приміщення (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення, загальною площею 10 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, буд.18/7, кім. №10-04 для розміщення офісу.

Відповідно до п.3.1 Договору Позивач зобовязався передати та забезпечувати безперешкодне використання Орендарем приміщення, що орендується на умовах цього Договору. А Відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти та здійснювати орендні платежі у строки передбачені Договором (п.3.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що приймання-передача приміщення, що орендується, здійснюється за Актом приймання-передачі. У момент підписання Акту приймання передачі приміщення в оренду Орендодавець передає Орендарю ключі від приміщення, що орендується, після чого працівникам орендаря має бути забезпечений безперешкодний доступ до приміщення, що орендується (п.4.2 Договору).

Передача Відповідачу в оренду нежитлове приміщення підтверджується Актом приймання передачі приміщення, що орендується від 25.11.09 р.

Розділом 5, а саме: п.5.1 Договору встановлено, що договір укладено строком з 25.11.09 по 31.10.10 р. включно.

Відповідно до п.2.1 Договору за користування приміщенням, який є предметом Договору, Орендар щомісячно, сплачує Орендодавцю орендну плату у відповідності і на умовах передбачених цим Договором.

Сторони дійшли згоди про те, що Орендар здійснює перший платіж за користування приміщення протягом 3-х банківських днів з дня підписання даного Договору. Перший платіж включає в себе орендні плати за поточний та останній місяць оренди. Всі наступні платежі здійснюються щомісячно авансом на підставі виставлених Орендодавцем рахунків. Рахунок по оплаті орендної плати за поточний місяць виставляється Орендодавцем не пізніше 15 числа поточного місяця і оплачується Орендарем за поточний місяць згідно виставленого рахунку не пізніше 25 числа місяця, в якому виставлено рахунок(п.2.2 Договору).

Згідно з п.2.3 Договору розмір орендної плати за місяць складає 1 200 грн, в тому числі ПДВ -200 грн. Всі комунальні послуги: електропостачання приміщень, водопостачання та каналізація, опалення приміщень оплачується в розмірі 0,11 % від рахунків, що виставляються комунальними службами для ЗАТ «Інститут паперу». Рахунки за комунальні послуги виставляються Орендарю Орендодавцем у поточному місяці за попередній (п.2.4 Договору).

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що розмір платежів, передбачених Договором, може переглядатися за узгодженням сторін у разі зміни цін, тарифів, зміни конюнктури ринку і в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

По закінченні строку Договору, або у випадку розриву договору всі платежі, передбачені Договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщення (п.2.6 Договору).

На виконання умов договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000058 від 14.01.11 р., №СФ-0000186 від 15.02.11 р., №СФ-0000311 від 11.03.11 р., №СФ-0000460 від 12.04.11 р., №СФ-0000573 від 11.03.11 р.,№ СФ-0000727 від 10.06.11 р.

Позивач стверджує, що вказані в рахунках послуги Відповідачем залишилися неоплаченими, внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за договором оренди приміщення №64-09 від 24.11.09 р. у розмірі 8 026,86 грн, що підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000046 від 14.01.11 р., № ОУ-0000161 від 15.02.11, № ОУ-0000276 від 11.03.11, №ОУ-0000391 від 12.04.11, №ОУ-0000510 від 11.05.11, № ОУ-0000638 від 10.06.11, які підписані обома Сторонами та скріплені печатками.

Позивач листом №2 від 07.06.11 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про наявність заборгованості по орендним платежам за оренду приміщення та нарахування пені, інфляційних витрат та 3 % річних, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач так і не виконав вимоги, поставлені у них.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з причин порушення відповідачем умов договору оренди приміщення №64-09 від 24.11.09 р., зокрема, щодо обовязку оплати орендарем орендної плати, інших платежів та необхідності, у звязку з цим, застосування штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних витрат та 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.4.1 Договору у випадку прострочення сплати орендних та інших платежів, передбачених даним Договором Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення пені за договором №64-09 від 24.11.09 р. у розмірі 274,54 грн, оскільки останнім розрахунок здійснено із дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 53,60 грн та інфляційні витрати у розмірі 149,77 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Інститут паперу» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна школа технічного законодавства та управління якістю»(01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, б.18/7, офіс 719, ідентифікаційний номер 34046928) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Інститут паперу»(01133, м. Київ, Печерський район, вул. Кутузова, буд.18/7, ідентифікаційний код 31812534) суму основної заборгованість у розмірі 8 026 (вісім тисяч двадцять шість) грн 86 коп., пеню у розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) грн 54 коп., інфляційні витрати у розмірі 149 (сто сорок девять) грн 77 коп., 3 % річних у розмірі 53 (пятдесят три) грн 60 коп., державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 25.07.2011 р.