Рішення № 17854321, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/20420.07.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» До 1.Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»

Простягнення 637,50 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідачів: 1. ОСОБА_1 дов. № 2613-НЮ від 30.06.11 р.

2. не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»про стягнення вартості недостачі поставленого за договором № 14/05-2010 від 14.05.10 р. вантажу - вугілля в розмірі 637,50 грн.

Ухвалою суду від 26.05.11 р. було порушено провадження у справі № 37/204 та призначено її розгляд на 04.07.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судове засідання 04.07.11 р. не зявився, витребуваних ухвалою суду від 26.05.11 р. документів не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.06.11 р., яке підтверджує отримання позивачем 03.06.11 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Представник відповідача - Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в позові повністю у звязку з тим, що саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»не дотримано заходів щодо збереження вантажу при перевезенні.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»у судове засідання не зявився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 20.06.11 р. надав відзив на позовну заяву, в якому повідомив суду, що вважає, що відповідальність за недостачу товару має бути покладена на Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця», просив в задоволенні позову відмовити повністю, а також розглядати справу за відсутності його представника.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представників позивача та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»у призначене судове засідання та ненаданням позивачем витребуваних судом документів, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/204 на 20.07.11 р.; повторно зобовязано позивача надати суду:

-власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору,

-оригінали доданих до позовної заяви документів,

-довідку з органів статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи,

У судовому засіданні представник відповідача 1 проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Представник позивача та відповідача-2 у судове засідання не зявились.

Враховуючи, що зазначеним учасникам судового процесу було повідомлено належним чином про призначене судове засідання, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, то за таких обставин Господарський суд міста Києва вважає за можливе розглянути дану справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у матеріалах справи документами.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача - 1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика»(постачальник, відповідач-2) та Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо», яке було перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»(покупець, позивач) укладено договір поставки № 14/05-2010, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупця товар вказаний у додатках до цього договору, а покупець у порядку та на умовах визначених договором та додатках до нього, зобовязується прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1 договору № 14/05-2010 від 14.05.10 р., ціна за одну тону поставленого товару та вартість кожної партії визначається у додатку на поставку кожної партії товару. Ціни на товар встановлюються у національній валюті України на умовах FCA (станція відправлення) згідно правил ИНКОТЕРМС 2000.

Відповідно до п. 3.2 договору № 14/05-2010 від 14.05.10 р., поставка товару здійснюється партіями, узгодженими сторонами, залізничним транспортом, навалом у відкритих люкових полу вагонах, на умовах поставки FCA (станція відправлення Каракаш, Донецький залізничний вокзал) згідно правил ИНКОТЕРМС 2000.

Згідно з п. 3.3 вищевказаного договору, датою поставки вважається дата штампу залізничної станції відправлення на залізничній накладній.

Відповідно до п. п. 3.5, 3.6 договору № 14/05-2010 від 14.05.10 р., право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент передачі товару перевізнику, ризик випадкової втрати або пошкодження, нестачі або псування товару, що є предметом договору несуть сторони в залежності від того хто володів правом власності на товар у момент випадкової втрати або випадкового пошкодження товару.

Пунктом 4.4 договору № 14/05-2010 від 14.05.10 р. визначено, що кількість поставленого товару визначається у відповідності з відомостями вказаними у залізничних накладних.

Згідно з п. п. 5.1. та 5.1.1. договору № 14/05-2010 від 14.05.10 р., оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника; форма розрахунків 100 % передоплата вартості узгодженої партії на підставі рахунка постачальника.

Позивач пояснив суду, що 30.11.10 р. по залізничній накладній № 52969854 напіввагон № 65382459 на адресу Козятинського паливного складу ПрАТ «Вінницяоблпаливо», ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»відвантажило 69 т. вугілля антрацит марки АКО.

Постачальником вказаного вугілля за договором № 14/05-2010 від 14.05.10 р. є ТОВ «ГЗФ «Центральна».

На виконання умов договору на підставі рахунку № 466 від 30.11.10 р. позивач в порядку календарної черговості платіжним дорученням № 6486 від 06.12.10 р. перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в сумі 200000,00 грн. за поставку вугілля.

Також позивач пояснив суду, що показати оплату окремо взятої відправки неможливо, так як оплата проводилась одночасно за поставку партії вугілля.

З прибуттям вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було виявлено поглиблення. На основі акту загальної форми станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 5077/Г від 03.12.10 р. про виявлення поглиблення, вагон було відчеплено на вагову перевірку та виявлено наступну вагу вантажу: брутто 91600 кг, тара з бруса 23800 кг, нетто 67800 кг; по документах значиться: брутто 92800 кг, тара з бруса 23800 кг, нетто 69000 кг. Різниця ваги становила 1200 кг.

При перевірці було виявлено рівномірне завантаження нижче бортів на 200 мм. Поверхня вантажу вкрита снігом. По документах значиться завантаження рівномірне нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення: праворуч за рухом потяга над 7 люком довжиною 1000 мм, шириною 600 мм. Через снігове покриття маркування не проглядається. Просипання вантажу відсутнє.

Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вказаних відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту № 034447/442 від 04.12.10 р.

За таких обставин ПрАТ «Вінницяоблпаливо»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»про стягнення вартості недостачі поставленого за договором № 14/05-2010 від 14.05.10 р. вантажу - вугілля в розмірі 637,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 917 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 308 ГК України, відправник повинен подати у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню у належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркірований відповідно до встановлених вимог.

Відповідно матеріалів справи, Вантажовідправником (відповідачем-2) були застосовані додаткові заходи по збереженню вантажу, про що зазначено в розділі 1 зворотньої сторони залізничної накладної, та в цілях схоронності вантажу було застосовано маркування вапном, що зазначено в розділі 4 залізничної накладної № 52969854.

Вимоги щодо маркірування вантажу передбачені і у п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерстватранспорту України 20.08.2001 № 542 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 р. за № 796/5987, з відповідними змінами, внесеними згідно з наказом Мінтрансу № 54 від 31.01.2004 р. та № 540 від 12.09.2005 р., за якими з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу на їх поверхню відправником наноситься захисне маркірування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

За п. 2.4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, із відповідними змінами, відмітки про застосування відправником додаткових заходів щодо збереження вантажу робляться останнім у залізничній накладній.

Згідно п. 3.3 договору, датою поставки вважається дата штампу залізничної станції відправлення на залізничній накладній.

Відповідно штампу на залізничній накладній № 52969854 датою поставки відповідачем-2 є 30 листопада 2010 року.

Кількість вантажу, прийнятого до перевезення відповідно накладної № 52969854 брутто 92800, тара з бр. 23800, нетто - 69 000 кг.

Згідно п. п . 3.5, 3.6 договору, право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент передачі товару перевізнику, ризик випадкової втрати або пошкодження, нестачі або псування товару, що є предметом договору несуть сторони в залежності від того хто володів правом власності на товар у момент випадкової втрати або випадкового пошкодження товару.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до розділу 4 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен надати станції навантаження комплект перевізних документів. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, який укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Відповідно до п. 4.4. договору поставки № 14/05-2010 від 14.05.10 р., кількість поставленого товару визначається у відповідності з відомостями вказаними у залізничних накладних.

З прибуттям вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було виявлено поглиблення. На основі акту загальної форми станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 5077/Г від 03.12.10 р. про виявлення поглиблення, вагон було відчеплено на вагову перевірку та виявлено наступну вагу вантажу: брутто 91600 кг, тара з бруса 23800 кг, нетто 67800 кг; по документах значиться: брутто 92800 кг, тара з бруса 23800 кг, нетто 69000 кг. Різниця ваги становила 1200 кг.

Відповідно до ст. 113, 127 Статуту, залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Згідно з п. 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту Українці № 334 від 28.05.2002 р. у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбережності вантажу, наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. Ніякі припущення та висновки про причини незбережності або про вину відправника і залізниці не вносяться.

Відповідно до абзацу 7, пункту 3.3 Роз'яснення Вищого господарського суду України №04-1 5/601 від 29.05.2002 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»та ст. 113, 127 Статуту залізниць, якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, залізниця несе за це відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» вартості недостачі вантажу задоволенню не підлягають.

Наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача-1 (Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця») вартості недостачі вантажу в розмірі 637,50 грн., а відповідач-1 в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов в частині стягнення з відповідача-1 вартості недостачі вантажу в розмірі 637,50 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1, Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст. 307, 308 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1.Позов до Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити повністю.

2.Стягнутиз Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» (01034, м. Київ, вул. Лисенко, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»(21021, м. Вінниця, Ленінський р-н, Хмельницьке шосе, буд.122, код ЄДРПОУ 01880670) вартість недостачі у розмірі 637 (шістсот тридцять сім) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У позовних вимогах до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» відмовити повністю.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.