Рішення № 17853805, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/19720.07.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київгаз» ДоДочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

Простягнення 228897,93 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № Д-107/10 від 20.12.2010 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київгаз»до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»про стягнення 208376,95 грн. основного боргу, 2080,00 грн. інфляційних нарахувань, 497,28 грн. трьох відсотків річних, 6743,70 грн. пені та 11200,00 грн. семи відсотків штрафу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з газопостачання № 222089 від 31.12.10 р.

Ухвалою суду від 26.05.11 р. було порушено провадження у справі № 37/197 та призначено її розгляд на 04.07.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.06.11 р. від відповідача надійшли письмові пояснення з приводу того, що ним було погашено заборгованість за послуги з газопостачання в повному обсязі на загальну суму 272310,77 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 149 від 11.05.11 р. на суму 19262,20 грн., № 95 від 18.05.11 р. на суму 16000,00 грн., № 154 від 18.05.11 р. на суму 9000,00 грн., № 153 від 18.05.11 р. на суму 135000,00 грн., № 94 від 18.05.11 р. на суму 48376,94 грн., № 158 від 20.05.11 р. на суму 11144,48 грн., № 107 від 25.05.11 р. на суму 8527,15 грн. та № 96 від 20.05.11 р. на суму 25000,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.11 р. повідомив суду про погашення відповідачем суми основного боргу, у підтвердження чого надав суду банківські виписки про надходження грошових коштів від відповідача (копії містяться в матеріалах справи), підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2080,00 грн. інфляційних нарахувань, 497,28 грн. трьох відсотків річних, 6743,70 грн. пені та 11200,00 грн. семи відсотків штрафу, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 26.05.11 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 04.07.11 р. не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відкладення від 30.05.11 р., яке підтверджує отримання відповідачем 03.06.11 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 26.05.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/197 на 20.07.11 р.; повторно зобовязано позивача надати суду витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду пояснення по суті спору.

Представник відповідача в черговий раз у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київгаз»(постачальник) та Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(споживач) був укладений договір про надання послуг з газопостачання № 222089 від 31.12.10 р., відповідно до умов якого ПАТ «Київгаз»зобовязалося надати послуги з газопостачання, тобто поставити природний газ та протранспортувати його до вузла обліку газу (ВОГ) споживача, а споживач зобовязався прийняти газ і оплатити на умовах цього договору такі послуги.

Згідно з п. 1.1. договору № 222089 від 31.12.10 р., обсяг газопостачання в 2011 році складає 625,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

Всього

на 2011 ріксіченьлютийберезеньквітеньтравеньчервень

115,090,080,035,025,020,0

625,0липеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгрудень

20,020,020,045,055,0100,0

У відповідності до п. 3.14. вищезазначеного договору, кількість поданого споживачу газу оформлюється станом на останній календарний день місяця двостороннім актом встановленої форми по одному примірнику для кожної сторони. Цей акт є основою для проведення розрахунків за послуги з газопостачання між сторонами.

Згідно з п. 3.15. договору № 222089 від 31.12.10 р., якщо споживач не згодний з визначеною кількістю газу, він направляє до ПАТ «Київгаз»письмове повідомлення в 3-денний термін з моменту отримання акту. Претензія, яка надана після вказаного терміну, не розглядається, а акт вважається узгодженим сторонами.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаного договору ПАТ «Київгаз»протягом березня квітня 2011 року належним чином виконувались зобовязання щодо постачання та транспортування природного газу Дочірньому підприємству «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами прийому-передачі послуг з газопостачання від 31.03.11 р. на суму 179262,20 грн. та від 30.04.11 р. на суму 48376,94 грн.(належним чином засвідчені копії зазначених актів додано до матеріалів справи). Загальна сума поставки складала 227639,14 грн.

У відповідності до п. 6.1. договору № 222089 від 31.12.10 р., оплата вартості послуг з газопостачання проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100 % вартості послуг з газопостачання, передбачених договором на місяць поставки газу;

- остаточний розрахунок здійснюється протягом пяти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але несплачених ПАТ «Київгаз», послуг за звітний місяць.

Позивач пояснив суду, що Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»неналежним чином виконало свої зобовязання щодо оплати поставленого та протранспортованого природного газу, частково сплативши грошові кошти в сумі 19262,20 грн. за поставку в березні 2011 р., у звязку з чим станом на 11.05.11 р. заборгованість відповідача за отриманий протягом березня квітня 2011 р. природний газ становила 208376,96 грн.

За таких обставин ПАТ «Київгаз»звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»про стягнення 208376,95 грн. основного боргу, 2080,00 грн. інфляційних нарахувань, 497,28 грн. трьох відсотків річних, 6743,70 грн. пені та 11200,00 грн. семи відсотків штрафу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з газопостачання № 222089 від 31.12.10 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання щодо поставки та транспортування природного газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 222089 від 31.12.10 р. строк оплату за отриманий газ здійснив не в повному обсязі.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.06.11 р. від відповідача надійшли письмові пояснення з приводу того, що ним було погашено заборгованість за послуги з газопостачання в повному обсязі на загальну суму 272310,77 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 149 від 11.05.11 р. на суму 19262,20 грн., № 95 від 18.05.11 р. на суму 16000,00 грн., № 154 від 18.05.11 р. на суму 9000,00 грн., № 153 від 18.05.11 р. на суму 135000,00 грн., № 94 від 18.05.11 р. на суму 48376,94 грн., № 158 від 20.05.11 р. на суму 11144,48 грн., № 107 від 25.05.11 р. на суму 8527,15 грн. та № 96 від 20.05.11 р. на суму 25000,00 грн.

Незважаючи на те, що надані суду платіжні доручення свідчать про сплату грошових коштів у сумі більшій, ніж ціна позову у даній справі, проте з призначень платежів у цих платіжних дорученнях можливо встановити, що відповідачем погашався лише основний борг перед позивачем, тоді як вимоги про стягнення інфляційних нарахувань, річних відсотків, пені та штрафу не погашені.

З наданих відповідачем платіжних доручень у погашення боргу за поставлений протягом березня квітня 2011 р. природний газ № 149 від 11.05.11 р. на суму 19262,20 грн., № 95 від 18.05.11 р. на суму 16000,00 грн., № 154 від 18.05.11 р. на суму 9000,00 грн., № 153 від 18.05.11 р. на суму 135000,00 грн., № 94 від 18.05.11 р. на суму 48376,94 грн. судом вбачається, що платежі були здійснені 18.05.11 р., тобто до звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 208376,95 грн., у звязку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Публічне акціонерне товариство «Київгаз»просить суд також стягнути з відповідача 2080,00 грн. інфляційних нарахувань та 497,28 грн. трьох річних процентів, у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 222089 від 31.12.10 р. за період з 06.04.11 р. до 11.05.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно 497,28 грн. три відсотки річних та 2080,00 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобовязання щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 222089 від 31.12.10 р. за період з 06.04.11 р. до 11.05.11 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 6743,70 грн. 0,1 % пені та 11200,00 грн. 7 % штрафу за порушення договірного зобовязання.

Згідно з п. 7.3. договору № 222089 від 31.12.10 р., в разі несплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, споживач сплачує на користь ПАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При дослідженні розрахунку пені, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, у звязку з чим виконано власний розрахунок цієї вимоги, з урахуванням періоду заборгованості, зазначеного позивачем, наведений в таблиці.

Розрахунок розміру пені

Сума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

179262,207,75 %06.04.11 р. 11.05.11 р.362740,50

48376,947,75 %06.05.11 р. 11.05.11 р.6123 26

ВСЬОГО:2863,76

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобовязання щодо оплати отриманого природного газу за договором № 222089 від 31.12.10 р. за період з 06.04.11 р. до 11.05.11 р. пеня в розмірі 2863,76 грн.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем і перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню штраф (7 %) у розмірі 11200,00 грн. за прострочення оплати понад тридцять днівю

Таким чином, позов ВАТ «Київгаз»до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(03084, м. Київ, Конча Заспа, Столичне шосе, 27 км, код ЄДРПОУ 02583744) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) 2 863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 76 коп. пені, 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. штрафу, 2 080 (дві тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 497 (чотириста девяносто сім) грн. 28 коп. трьох річних процентів, 166 (сто шістдесят шість) грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 191 (сто девяносто одну) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.