Рішення № 17853500, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/16818.07.11

За позовом Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Техенергомаш»

про стягнення 285523,07 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 5713 від 02.12.2010; ОСОБА_2 представник за довіреністю № 191-23/6953 від 01.07.2011

від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю від 11.05.2011

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення штрафних санкцій в розмірі 285523,07 грн. на підставі Договору № 02/R-ТЕМ-2009 на надання послуг від 24.06.2009, з яких: 196744,32 грн. пені та 88778,75 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 порушено провадження у справі № 53/168 та призначено справу до розгляду на 16.05.2011.

В судовому засіданні 16.05.2011, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.06.2011.

В судовому засіданні 06.06.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що порушення сталося не з вини відповідача.

Також представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку розгляду даного спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 продовжено строк розгляду спору.

В судовому засіданні 06.06.2011, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 17.06.2011.

Розпорядженням від 16.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у звязку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/168 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

В судовому засіданні 17.06.2011 судом оголошено перерву до 04.07.2011.

Розпорядженням від 01.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у звязку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/168 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

В судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено перерву до 18.07.2011.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, вважають їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2009 між Відокремленим підрозділом «Рівненська атомна електрична станція»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Техенергомаш»(відповідач) укладено договір № 02/R-ТЕМ-2009 на надання послуг (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець (відповідач) приймає на себе зобовязання надати послуги: «Виконання розрахунків на міцність обладнання та трубопроводів СВБ енергоблоку № 2 ВП «Рівненська АЕС»відповідно до вимог НД», а замовник (позивач) зобовязується прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно п.п. 1.2, 1.3 Договору якість наданих послуг повинна відповідати технічній документації, якою встановлені вимоги до їх якості, умовам договору (контракту). Вимоги до результатів послуг приведені в додатку 1 «Технічне завдання», який є невідємною частиною договору. Зміст та терміни надання послуг визначаються календарним планом (додаток 2), який є невідємною частиною договору.

Матеріали справи також свідчать, що між сторонами у справі підписано та погоджено протокол розбіжностей до Договору № 02/R-ТЕМ-2009 від 24.06.2009

Відповідно до умов укладеного договору сторони підписали та погодили технічне завдання на надання послуг, яке викладене у додатку № 1 до договору, календарний план на надання послуг, який викладений у додатку № 2 до договору, протокол узгодження ціни про надання послуг, який викладений у додатку № 3 до договору та кошторис планових витрат, який викладений у додатку № 4 до договору.

Згідно технічного завдання на надання послуг «Виконання розрахунки на міцність обладнання та трубопроводів СВБ енергоблоку №2 ВП «Рівненська АЕС», відповідно до вимог НД»до договору 02/Р-ТЕМ -2009 від 24.06.2009 року відповідач мав провести розрахунки на підставі: «Загальних вимог до продовження експлуатації енергоблоків АЕС у понад проектний строк за результатами здійснення періодичної переоцінки безпеки»НП 306.2.099-2004; «Правил устройства и безопасной эксплуатации оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок»ПНАЗ Г -7-008-89; «Загальні положення безпеки атомних станцій»НП 306.2.141-2008 (ОПБУ-2008); «Норм расчета на прочность оборудования и трубопроводов атомных энергетических установок»ПНАЗ Г-8-002-86.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем були проведені розрахунки, результати яких поетапно направлялися на адресу ВП «Рівненська АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом», а саме: супровідним листом № 67/10-ТЭМ від 18.10.2010 було направлено лише 9 розрахунків із необхідних 89 на що позивачем було направлено на адресу відповідач лист про те, що документація булла направлена не в повному обсязі (лист № 191-33/11067 від 22.10.2010 року).

22.10.2010 року відповідачем направлено ще 11 розрахунків (лист №68/10-ТЗМ від 22.10.2010 року). В свою чергу ВП «Рівненська АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»листом вих. №191-24/Р-3756 від 27.10.2010 року повідомила відповідача про те, що до представлених листом № 67/10-ТЗМ від 18.10.2010 року розрахунків є зауваження та ВП «Рівненська АЕС»просить їх усунути.

27.10.2010 року відповідачем направлено ще 9 розрахунків (лист №70/10-ТЗМ від 27.10.201 Ороку), а ВП «Рівненська АЕС»повернула відповідачу неоформлений зі сторони ВП РАЕС технічний акт №2 про виконання робіт по етапу № 2 календарного плану до договору та звернула увагу відповідача на те, що термін надання розрахунків на міцність в ДКЯРУ є 30.10.2010 року (лист вих. №191-24/11281 від 29.10.2010 року).

Відповідачем зауваження ВП «Рівненської АЕС», які були викладені у листі ВП «Рівненської АЕС»вих. №191-24/Р-3756 від 27.10.2010 року були відхилені та не прийняті, що підтверджується листом відповідача №71/10-ТЗМвід 29.10.2010 року який надійшов на ВП РАЕС 01.11.2010 року вх. № 2473.

01.11.2010 року на ВП «Рівненська АЕС»вх. №720 надійшов ще 71 звіт (в т.ч. 11 частково відкоригованих звітів що направлялись Відповідачем 22.10.2010 року (лист № 68/10-ТЗМ).

02.11.2010 року ВП «Рівненська АЕС»своїм факсом №191-24/Р-3829 наголосила відповідачу про те, що розрахунки виконанні без врахування зауважень ВП «Рівненської АЕС», а недоліки не усунуті, про які вже згадувалось у попередніх листах. На що відповідач в своєму листі №73/11-ТЗМ від 02.11.2010 року вказав, що значна частина технічних зауважень спеціалістами їхнього підприємства відхилена.

Таким чином, документація, не була прийнята позивачем по причині її невідповідності вимогам нормативних документів, стандартам підприємства ДП НАЕК «Енергоатом», що суперечить умовам договору 02/К-ТЕМ -2009 від 24.06.2009 року.

Не дивлячись на фактичне неприйняття звітних документів з метою недопущення зриву державної програми по продовженню строків експлуатації енергоблоку № 2 ВП РАЕС ВП «Рівненською АЕС»ДП НАЕК «Енергоатом»було направлено частину розрахунків до ДКЯРУ для проведення державної експертизи. Висновки та звіти державної експертизи підтвердили зауваження ВП РАЕС, направлені відповідачу раніше (лист вих. №191-24/Р-3756 від 27.10.2010року), тобто показали низьку якість виконаних розрахунків.

Таким чином, неякісно виконана робота відповідачем, неприйняття відповідачем зауважень ВП «Рівненської АЕС»та не усунення відповідачем недоліків у своїх розрахунках на вимогу ВП «Рівненської АЕС»призвело до того, що відповідач порушив терміни виконання робіт по вищевказаному договору, оскільки ВП «Рівненська АЕС»не могла прийняти неякісну роботу.

При цьому, у якості підстави для застосування до відповідача вищенаведених штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України, позивач визначає факт порушення відповідачем строку виконання зобовязання по закінченню другого та третього етапів робіт за Договором, а також належність підприємства позивача до державного сектору економіки, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами та письмовими поясненнями позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір (№ 02/R-ТЕМ-2009 про надання послуг від 24.06.2009), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обовязки сторін зі здійснення передбачених ним робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Фактично, у спірному випадку, строки етапів робіт за Договором встановлені у Календарному плані (Додаток № 2 до Договору) з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1 до договору № 02/R-ТЕМ-2009 від 24.06.2009 р., зокрема, строки виконання відповідачем другого етапу робіт за Договором «Розробка розрахункових моделей і виконання розрахунків обладнання і трубопроводів»встановлені до 19.10.2010р., третього етапу «Супровід узгодження виконаних розрахунків у ДКЯРУ»до 19.11.2010р.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобовязання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 2 вищенаведеної статті ЦК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором,у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Судом вище встановлений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за Договором з 20.10.2010 р. та з 20.11.2010 р.

Крім того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про належність підприємства позивача до державного сектору економіки.

Таким чином, позивач є державним підприємством та відноситься до державного сектору економіки, а тому суд дійшов висновку, що позивачем при нарахуванні штрафних санкцій (пені, штрафу) підставно застосовані розміри, визначені ч. 2 ст. 231 ГК України.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у відзиві та у поданих суду доказах не спростував обставин, повідомлених позивачем та контррозрахунок штрафних санкцій (пені, штрафу) за Договором суду не надав.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків штрафних санкцій (пені, штрафу) за Договором, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 196744,32 грн. пені та 88778,75 грн. штрафу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2855,23 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 626, 837, 846 ЦК України, ст. 73, 76, 231 ГК України, ст.ст. 33 - 34, 43, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Техенергомаш» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18А; ідентифікаційний код 21646798, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (34400, Рівненська обл., м. Кузнєцовськ; ідентифікаційний код 05425046) 196744,32 грн. (сто девяносто шість тисяч сімсот сорок чотири грн. 32 коп.) пені, 88778,75 грн. (вісімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 75 коп.) штрафу, 2855,23 грн. (дві тисячі вісімсот пятдесят пять грн. 23 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 20.07.2011