Рішення № 17852660, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/19713.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МакФоксі»про стягнення 131253, 25 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 1 від 23.03.2011р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 128486, 38 грн. основного боргу, 1 827, 72 грн. пені, 346, 82 грн. 3 % річних, 592, 33 грн. інфляційних втрат, а загалом 131253, 25 грн. боргу у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару за договором постачання товару № А-101 від 23.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.07.2011р.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.06.2011р.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2010 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс»(постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МакФоксі»(покупець) було укладено договір поставки № А-101, відповідно до умов якого постачальник зобовязався в порядку, згідно строкам та на умовах, визначених даним договором, поставляти та передавати у власність покупця товар партіями в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, згідно із замовленнями покупця, та товаросупровідними документами, а покупець зобовязався приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1. договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника на підставі попередньо узгодженого замовлення.

Відповідно до п. 5.1. договору постачальник зобовязаний поставляти товари за цінами, зазначеними у додатку специфікації (прас-листі), затвердженому сторонами. Ціна одиниці товару зазначається в накладних, які є невідємною частиною договору. Вартість кожної окремої партії товару, що передається покупцеві, вказується у накладних на відповідну партію товару.

Згідно п. 6.1. договору оплата за товар здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту здійснення поставки товару шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання своїх зобовязань за даним договором. Строк дії цього договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше ніж за 15 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його умови чи припинити дію даного договору (п. 10.1).

У позовній заяві позивач серед іншого посилається на поставку товару на підставі видаткової накладної № 1725 від 03.05.2011 року на суму 2719, 62 грн., проте, враховуючи, що представником позивача у судовому засіданні не було надано суду оригіналу зазначеної накладної, суд не враховує накладну № 1725 від 03.05.2011 року в якості належного доказу здійснення поставки. В звязку з чим, у задоволенні позову в частині стягнення 2719, 62 грн. вартості товару, поставленого на підставі видаткової накладної № 1725 від 03.05.2011 року, слід відмовити.

Поясненнями позивача та видатковими накладними № 82 від 02.04.2011р., № 214 від 05.94.2011р., № 267 від 06.04.2011р., № 362 від 07.04.2011р., № 426 від 08.04.2011р., № 515 від 09.04.2011р., № 571 від 11.04.2011р., № 641 від 12.04.2011р., № 710 від 13.04.2011р., №855 від 15.04.2011р., № 923 від 16.04.2011р., № 1072 від 19.04.2011р., № 1131 від 20.04.2011р., № 1229 від 21.04.2011р., № 1359 від 23.04.2011р., № 1451 від 26.04.2011р., № 1569 від 28.04.2011р., № 1703 від 30.04.2011р., № 1796 від 04.05.2011р., № 1854 від 05.05.2011р., № 1949 від 05.05.2011р., № 1937 від 06.05.2011р., № 1996 від 07.05.2011р., № 2058 від 10.05.2011р., № 4 від 11.05.2011р., № 129 від 12.05.2011р., № 268 від 14.05.2011р., № 323 від 16.05.2011р., № 458 від 18.05.2011р., № 678 від 21.05.2011р., № 722 від 23.05.2011р., № 780 від 24.05.2011р., № 838 від 24.05.2011р., № 894 від 25.05.2011р., № 1138 від 28.05.2011р. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товар на суму 126839, 41 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і має заборгованість перед позивачем у сумі 125766, 76 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 125766, 76 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 125766, 76 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 592, 33 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Позов в частині стягнення 3 % річних у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару також обґрунтований, проте підлягає задоволенню за уточненим розрахунком суду у розмірі 340, 34 грн. В задоволенні позову в частині стягнення 6, 48 грн. 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

У пункті 9.3.1. сторони передбачили, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6.1. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, вимоги позивача про стягнення пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані, проте підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду у розмірі 1 794, 23 грн. В задоволенні позову в частині стягнення 33, 49 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МакФоксі»(04119, м. Київ, вул. Воровського, 51, кв. 48, код 36470918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурабразерс» (08140, Київська обл., с. Білогородка, вул. Щорса, 94, код 35998287) 125766 (сто двадцять пять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 76 коп. боргу, 592 (пятсот девяносто дві) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 340 (триста сорок) грн. 34 коп. 3 % річних, 1794 (одна тисяча сімсот девяносто чотири) грн. 23 коп. пені, 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 94 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна