Рішення № 17852412, 12.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/51

12.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел-Буд»

про стягнення 17 607,58 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромета»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел-Буд» (надалі - відповідач) про стягнення за договором купівлі-продажу № 1227 ЄМ від 03.11.2009 р. заборгованості за поставлені товари за видатковими накладними № ЄМ-00002553 від 09.11.2009 р., № ЄМ-00002994 від 13.11.2009 р., № ЄМ-00003311 від 19.11.2009 р. на загальну суму 17 607,58 грн.: з яких 10 147,36 грн. –основного боргу, 1 384,94 грн. - інфляційних втрат, 410, 64 грн. –3% річних, 590, 96 –пені, 5 073, 68 грн. –штрафу. Також у поданій заяві позивач просить покласти судові витрати по розгляду даної справи на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав про не оплату в повному обсязі відповідачем поставлених товарів за вказаними видатковими накладними відповідно до договору купівлі-продажу № 1227 ЄМ від 03.11.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2011р. порушено провадження у справі № 5/51 та призначено справу до розгляду на 21.06.2011 р.

В судовому засіданні 21.06.2011 р. було оголошено про відкладення розгляду справи на 12.07.2011 р. у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неявкою представників позивача та відповідача та не виконанням вимог суду, викладених в ухвалі від 02.06.2011 р.

В призначене судове засіданні на 12.07.2011 р. представники сторін не з’явилися, вимоги ухвал суду від 02.06.2011 р., 21.06.2011р. не виконали, витребувані судом документи не надали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку за адресами вказаними у позові та договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абз. 3 п. 3.6 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи сторонами не подано.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 1227ЄМ, за умовами якого позивач зобов’язується передати у власність відповідачу товар в асортименті, кількості та по ціні, що визначені умовами цього договору, а відповідач зобов’язувався прийняти такий товар та оплати в порядку та відповідності до договору (п.1.1. договору).

Згідно з п 1.2. договору предметом продажу є товари визначені у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною даного договору.

Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами у видатковій накладній на відповідну партію товару (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. п. 5.1-5.7 вказаного договору розрахунки за кожну відвантажену (передану) партію товару здійснюються на підставі цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач здійснює протягом 30 календарних днів починаючи з дати отримання товару. Відповідач зобов’язується обов’язково зазначати у своєму платіжному дорученні номер цього договору. Відповідач зобов’язується здійснити оплату кожної переданої партії товару окремим платіжним дорученням. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок позивача. Сторони домовилися, що усі видаткові накладні (рахунки-фактури, ТТН), а також інші документи складені сторонами під час дії цього договору стосуються виключно цього договору і дійсні в межах цього договору.

В силу п. 5.2 договору за прострочення терміну оплати вартості отриманого товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. У випадку прострочення відповідачем оплати переданої партії товару більше, ніж на 10 календарних днів покупець сплачує штраф у розмірі 50% від загальної вартості переданої та неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договірних умов позивачем за видатковими накладними № ЄМ-00002553 від 09.11.2009 р., № ЄМ-00002994 від 13.11.2009 р., № ЄМ-00003311 від 19.11.2009 р. було передано відповідачу товарів на загальну суму 13 106,86 грн., отримані його належним представником за довіреностями доданими до матеріалів справи. За отримані товари відповідач частково розрахувався, станом на 18.04.2011 р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 10 147,36 грн.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується у ст. 193 Господарського кодексу України, за якою суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищенаведене, передання позивачем відповідачу товарів за вказаними видатковими накладними на загальну суму 13 106,86 грн., а відповідачем часткову оплату позивачу прийнятих товарів, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивачем щодо стягнення з відповідача основного боргу на суму 10 147,36 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Водночас, враховуючи обумовлені п. 6.2. договору умови, визначені сторонами, щодо сплати покупцем постачальнику за прострочення оплати поставлених товарів пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми –за кожен день прострочення платежу, перевірив здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення оплати поставлених товарів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені на загальну суму 590,96 грн., що відповідає приписам чинного законодавства України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи обумовлене, а також встановлення судом наявності заборгованості за вищевказаним договором у відповідача перед позивачем (внаслідок порушення грошового зобов'язання) позивач має право вимагати сплати відповідачем 3% річних від простроченої суми, перевірив здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 410,64 грн.

Разом з тим, враховуючи приписи визначені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, перевірив здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат на загальну суму 1 384,94грн.

Однак, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 5 073,68 грн. у випадку прострочення відповідачем оплати переданої партії товару більше, ніж на 10 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від загальної вартості переданої та неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару, при наявності обумовленого договором п. 6.2. стягненої неустойки у вигляді стягнення пені за одне й теж саме порушення - прострочення терміну оплати вартості отриманого товару, не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають приписам ст. 61 Конституції України, положеннями якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов’язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при частковому задоволені позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел-Буд»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26; код ЄДРПОУ 33402709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромета»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд 1; код ЄДРПОУ 36464155) основний борг на суму 10 147 (десять тисяч сто сорок сім) грн. 36 коп., 3% річних на суму 410 (чотириста десять) грн. 64 коп., пені на суму 590 (п’ятсот дев’яносто) грн. 96 коп., інфляційних втрат на суму 1 384 (одну тисячу триста вісімдесят чотири) грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита на суму 125 (сто двадцять п’ять) грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 168 (сто шістдесят вісім) грн.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 14.07.2011 р.