Рішення № 17852263, 06.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/17306.07.11 За позовом Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»

До Національного спортивного комплексу «Олімпійський»

Про стягнення 2465,68 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю

ОСОБА_3 - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 2465,68 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 102 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/173 розгляд справи було призначено на 22.06.2011р., в якому було оголошено перерву до 06.07.2011р.

Представник позивача в судових засіданнях заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності позивача від 31.12.2010 № 03-24/136 щодо правильності застосування кошторисних норм на сплату було встановлено, що позивачем сплачено вартість відшкодування комунальних послуг згідно КЕКВ 1165, що в порушення п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог по виконанню кошторису бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, що призвело до завищення вартості відповідних послуг на загальну суму 2465,68 грн. (в тому числі по єдиному податку на суму 1068,00 грн. та податку на додану вартість на суму 213,60 грн.), які позивач просив суд стягнути з відповідача.

Представники відповідача у судових засідання проти позову заперечували, посилаючись на те, що підстави для стягнення 2465,68 грн. відсутні, оскільки договір, на підставі якого було перераховано позивачу зазначені кошти укладено між позивачем та відповідачем, які самостійно визначили його ціну.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2005 між позивачем Українським центром з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», як орендарем, та відповідачем Національним спортивним комплексом «Оліміпійський», як балансоутримувачем, було укладено договір № 22 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі договір № 22 від 10.08.2005), який підписано представниками орендаря та балансоутримувача і посвідчено печатками сторін, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами договору № 22 від 10.08.2005 сторони погодили, що балансоутримувач (відповідач) забезпечує надання комунальних послуг, господарське обслуговування та експлуатацію службових приміщень будівлі нового спорт-павільйону, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Еспланадна 42, загальною площею 202,0 кв.м., а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт та послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі (п.1.1 договору).

Відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності позивача № № 03-24/136 від 31.12.2010, складеного Головним Контрольно-ревізійним управлінням України за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за 2007 2010 рік, встановлено, що протягом 2007 2008 років в розрахунки вартості відшкодування спожитих комунальних послуг, виставлених відповідачем, безпідставно вносились загальновиробничі витрати в розмірі 5% від суми експлуатаційних витрат, а саме, проведення платежів з оплати загальновиробничих витрат здійснювалась за КЕКВ 1165 «Оплата інших комунальних послуг», що не відповідає вимогам Розяснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 № 194 (із змінами) та призвело до включення до кошторису зайвих видатків, чим було порушено п.20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог по виконанню кошторису бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, що призвело до завищення вартості відповідних послуг на загальну суму 2465,68 грн.

Згідно претензії позивача від 18.02.2011 № 116, адресованій відповідачу, позивач просив відповідача на виконання вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.02.2011 № 03-14/256 з метою ліквідації виявлених порушень перерахувати грошові кошти, на які відповідачем було завищено вартість послуг - 2465,68 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 1 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року N 2939-XII зі змінами і доповненнями (далі Закон України від 26.01.1993 N 2939-XII), державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Статтею 2 Закону України від 26.01.1993 N 2939-XII встановлено, що державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до статті 10 Закону України від 26.01.1993 N 2939-XII, головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п. 1).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем по договору № 22 від 10.08.2005 були надані комунальні послуги, які були відшкодовані позивачем у повному обсязі, згідно вимог відповідача.

Судом встановлено, що згідно вимог Закону України від 26.01.1993 N 2939-XII Контрольно-ревізійне управління у м.Києві є органом, уповноваженим відповідно до законодавства України на здійснення державного фінансового контролю щодо перевірки у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей, спеціалісти вказаного органу мають для проведення ревізій спеціальні знання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що після здійсненої Головним Контрольно-ревізійним управлінням України ревізії фінансово-господарської діяльності Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»за період з 2007 по 2010 рік, встановлено, що відповідачем до розрахункових документів вносились загальновиробничі витрати в розмірі 5% від суми експлуатаційних витрат, не передбачені нормативними документами, що призвело до завищення вартості відповідних послгу на загальну суму 2465,68 грн., що підтверджується Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Українського центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт»№ 03-24/136 від 31.12.2010, на який жодних зауважень не направлялось, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було. В свою чергу, позивач для усунення відповідних порушень звернувся до відповідача з вимогою про повернення 2465,68 грн. завищеної вартості наданих послуг по договору № 22 від 10.08.2005, яку відповідачем повернуто позивачу не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 2465,68 грн. завищеної вартості наданих послуг по договору № 22 від 10.08.2005 - законною, обгрунтованою, доведеною належними доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Національного спортивного комплексу «Олімпійський»(код ЄДРПОУ 14297707, адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39 - 41) на користь Українського центру з фізичної культури і спору інвалідів «Інваспорт»(код ЄДРПОУ 21453585, адреса: 01601, м. Київ, вул. Еспланадна 42) грошові кошти у розмірі 2 465 (дві тисячі чотириста шістдесят пять) грн. 68 коп., а також 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

дата підписання повного тексту рішення 12.07.2011