Рішення № 17851937, 07.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/124-32/10407.07.11

За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до Дочірнього підприємства «Київський центр «Досвід»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 17680 384,91 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від прокуратури: Василюк О.Г. наказ № 1325к від 01.07.2011 р.;

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 31.03.2011 р.;

від третьої особи: ОСОБА_4 за довіреністю № 06-34/30442 від 21.10.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.03.2009 р. заступник прокурора м. Києва звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради до Дочірнього підприємства «Київський центр «Досвід», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 17 680 384,91 грн., з яких: 11 892 636,14 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.09.2008 р., 5 787 748,77 грн. пені за неналежне виконання умов зазначеного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. було скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ДП «Київський центр «Досвід»на користь Київської міської ради заборгованість в сумі 1 318 071,12 грн. та пеню в сумі 762 000,72 грн.; провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 10 574 565,02 грн. припинено; в решті задоволення позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2010 р. постанову суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені скасовано, справу № 36/124 в цій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду; в іншій частині постанову згаданого суду від 05.07.2010 р. залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 р. у вказаній справі рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. у справі № 36/124 скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2011 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. у справі № 36/124 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2011 р. у справі № 36/124 справу було прийнято до провадження суддею Хрипуном О.О., присвоєно справі номер 36/124-32/104 на призначено розгляд справи на 18.05.2011 р.

Зважаючи на те, що суддю Хрипун О.О. обрано на посаду судді Вищого господарського суду України, розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 18.05.2011 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №36/124-32/104. Відповідно до повторного розподілу справ у господарському суді міста Києва 18.05.2011 р. вказану справу передано на розгляд судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2011 р. порушено провадження у справі № 36/124-32/104, розгляд справи призначений на 16.06.2011 р.

В судове засідання 16.06.2011 р. представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача подав суду письмові пояснення у формі відзиву на позовні вимоги та просив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені відмовити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р. у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.07.2011 р.

У судове засідання 07.07.2011 р. представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень не надав.

Представник прокуратури в судове засідання 07.07.2011 р. зявилася, позовні вимоги в частині стягнення пені просила задовольнити в повному обсязі. Представник третьої особи позовні вимоги в частині стягнення пені підтримала в повному обсязі.

В судовому засіданні 07.07.2011 р. представник відповідача надав усні пояснення та просив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені відмовити, з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2005 р. між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Дочірнім підприємством «Київський центр «Досвід»(надалі відповідач) укладено угоду № 137 (надалі угода). Відповідно до п. 1 угоди, на підставі рішення Київської міської ради від 26.09.2000 р. № 14/991 «Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві»Дочірнє підприємство «Київський центр «Досвід»сплачує аванс в сумі 593 078,86 грн. за земельну ділянку площею 0,75 га, розташовану за адресою: вул. Братиславська, 48 у Деснянському районі м. Києва.

18.09.2008 р. між Київською міською радою (надалі позивач) та відповідачем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (надалі договір).

Відповідно до п.1.1 договору продавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 р. № 1583/4416 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул. Братиславській, 48-а у Деснянському районі м. Києва, площею 0,7544 га у межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки.

З огляду на п.1.2 договору земельна ділянка продається для будівництва торговельно-складських приміщень.

Ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 16 449 935,00 грн. В рахунок цієї суми відповідно до угоди відповідачем було сплачено позивачу аванс в сумі 593 078,86 грн. (п. 2.1 договору).

Решта вартості земельної ділянки у сумі 15 856 856,14 грн. може сплачуватись у розстрочку до 25.12.2008 р. рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1.1 договору покупець зобовязаний сплатити грошові суми в строки, у порядку та в розмірах, що передбачені розділом 2 договору.

З матеріалів справи вбачається що зобовязання за договором відповідач виконував невчасно та не в повному обсязі, в звязку з чим заступник прокурора м. Києва звернувся з позовом про стягнення 17 680 384,91 грн., з яких: 11 892 636,14 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18.09.2008 р., 5 787 748,77 грн. пені за неналежне виконання умов зазначеного договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. було скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ДП «Київський центр «Досвід»на користь Київської міської ради заборгованість в сумі 1 318 071,12 грн. та пеню в сумі 762 000,72 грн.; провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 10 574 565,02 грн. припинено; в решті задоволення позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2010 р. постанову суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені скасовано, справу № 36/124 в цій частині направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду; в іншій частині постанову згаданого суду від 05.07.2010 р. залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 р. у вказаній справі рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. у справі № 36/124 скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2011 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. у справі № 36/124 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Оцінюючи подані сторонами докази та враховуючи вказівки вищезазначеної постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2011 р., а також детально проаналізувавши розрахунки, проведені прокурором, враховуючи рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р. у справі № 11/86, яке є чинним та набуло законної сили за своїм внутрішній переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами визначеними ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

При попередньому розгляді справи судами було встановлено, що відповідачем було погашено свою заборгованість перед позивачем на загальну суму 10 574 564,02 грн., решта боргу в сумі 1 318 071,12 грн. була стягнена з відповідача постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 р. у справі №36/124.

Отже, судом встановлений факт прострочення відповідачем взятих на себе за договором зобовязань.

Відповідно до п. 4.2 згадуваного договору, у випадку прострочення покупцем виконання зобовязань, встановлених умовами розділу другого цього договору, він сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Проте, відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платник грошових коштів сплачує на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, договірні відносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо несвоєчасного виконання грошових зобовязань врегульовано приписами вищезазначеного Закону.

Доводи прокурора про непоширення дії Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів (до яких позивач відносить і нараховану за невиконання договірних зобовязань пеню) не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки: по-перше, відповідно до преамбули цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; по-друге, позовні вимоги прокурора обґрунтовано саме невиконанням відповідачем договірних зобов'язань зі своєчасної сплати грошових коштів за земельну ділянку за цивільно-правовою угодою купівлі-продажу земельної ділянки (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України); по-третє, доводи прокурора також обґрунтовано нормами ст. ст.627, 628, 629 Цивільного кодексу України, згідно з якими сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а двосторонній договір, укладений згідно з вимогами цивільного законодавства, підлягає обов'язковому виконанню сторонами на встановлених ним умовах (вказана правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 11/280 від 10.06.2010 р.).

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при обчислені пені, що підлягає стягненню з відповідача застосовуються приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

При цьому, судом встановлено, що відповідно до п. 2.2 договору, решта вартості земельної ділянки у сумі 15856 856,14 грн. може сплачуватись у розстрочку до 25.12.2008 р. рівними частками до 25 числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Даний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 18.09.2008 р.

Тобто, перший платіж в сумі 3964 214,04 грн. мав був бути сплачений відповідачем до 25.09.2008 р. Проте, відповідачем його сплачено лише 30.09.2008 р. в сумі 3964 220,00 грн., а отже з прострочкою в 5 днів.

Таким чином, за прострочку сплати вартості земельної ділянки в період з 26.09.2008 р. до 30.09.2008 р. з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 99 105,35 грн.

Судом встановлено, що наступний платіж мав бути сплачений відповідачем до 25.10.2008 р. в сумі 3964 214,04 грн. На зазначену дату платіж сплачено не було.

Про те, в доданому до матеріалів справи розрахунку пені, заявленого прокурором до стягнення, зазначено інший період прострочення сплати заборгованості, а саме: з 28.10.2008 р. по 25.11.2008 р. та нарахована пеня за даний період в сумі 574 810,17 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, а також перевіривши арифметичний розрахунок пені, зазначений прокурором, суд дійшов висновку про обгрунтованність нарахування пені за період з 28.10.2008 р. по 24.11.2008 р., оскільки відповідно до п. 2.2 договору 25.11.2008 р. є датою наступної сплати грошових коштів.

При цьому, судом зазначається, що рішенням господарського суду міста Києва від 26.04.2010 р. у справі № 11/86 за позовом ДП «Київський центр «Досвід»до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеною угоди, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України у справі № 11/86 від 14.10.2010 р., змінено кінцеву дату виплати в розстрочку решти вартості землі з 25.12.2008 р. на 18.09.2010., а саму угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки визнано укладеною з 24.11.2008 р.

Таким чином, за період з 28.10.2008 р. по 24.11.2008р. підлягає стягненню з відповідача пеня в сумі 554 989,13 грн.

За таких обставин, суд додатково посилається на ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд справи незалежним та неупередженим судом, створеним відповідно до закону, та на судову практику Європейського суду з прав людини у справі «Совтранавто-Холдинг проти України», в ході слухання якої Європейський суд дійшов висновку, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлене під сумнів.

Тому, в частині стягнення пені з 25.11.2008 р. по 01.03.2009 р. позов задоволенню не підлягає, оскільки відсутнє прострочення сплати грошових коштів за договором.

Разом з тим, суд зазначає, що доводи представника третьої особи, щодо нарахування пені з залишку боргу, який відповідач мав би сплатити до 25-го числа кожного наступного місяця, спростовуються матеріалами справи, оскільки п. 2.2. даного договору, передбачено, що решта вартості земельної ділянки у сумі 15856856,14 грн. може сплачуватися у розстрочку рівними частками до 25-го числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору. З аналізу зазначеного пункту вбачається, що у відповідача виникло право, а не обовязок сплачувати решту вартості земельної ділянки у сумі 15856856,14 грн. у розстрочку, оскільки відповідач не був зобовязаний законом або договором сплачувати кошти в зазначені третьою особою строки, а відтак Дочірнє підприємство «Київський центр «Досвід»не допускало порушення порядку та строку розрахунків з Радою за договором від 18.09.2008 р. у період з 25.11.2010 р. до 01.03.2009 р. ( вказана правова позиці відображена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 2/274 від 24.10.2010 р.)

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що за порушення зобовязань щодо несвоєчасної сплати платежів по договору купівлі-продажу з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 654 094,48 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити на підставі зміни рішенням господарського суду міста Києва у справі № 11/86, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2010 р. кінцевої дати розрахунку за вказаним договором.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексуУкраїни судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київський центр «Досвід» (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2, ЄДРПОУ 24737544) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141, за наступними реквізитами, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код ЄДРПОУ: 24262621, р/р 33119327700001, банк: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО: 820019) суму пені у розмірі 654 094 (шістсот пятдесят чотири тисячі девяносто чотири гривні) грн. 48 коп.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київський центр «Досвід»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2, ЄДРПОУ 24737544) до Державного бюджету України (одержувач: УДК Шевченківського району м. Києва, банк отримувача: ГУ ДК України у м. Києві, код 26077968, код банку: 820019, рахунок № 31110095700011) державного мита у сумі 943 (девятсот сорок три) грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 8 (вісім) грн. 79 коп.

4. В решті задоволення позову в частині стягнення пені відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 18.07.2011 р.