Рішення № 17851916, 11.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/123

11.07.11

За позовом: Приватного підприємства "Бест"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-компанія"

Про: стягнення 14.708,78 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Єлічев Г.С.

Відповідача: не з'явилися

Суть спору: стягнення 14.708,78 грн. заборгованості, з яких 14.588,87 грн. –основного боргу, 119,91 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачеві товар, а відповідач його отримав проте оплатив лише частково, чим порушив права позивача.

Ухвалою від 11.05.2011 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.06.2011.

Ухвалою від 06.06.2011 розгляд справи відкладався на 11.07.2011.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з’являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.11.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 10/2010/юр (далі - Договір). За цим Договором позивач зобов'язувався продати, а відповідач зобов'язувався купити товар та здійснити його оплату (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.3. Договору загальна вартість цього договору визначається вартістю товару, поставленого згідно накладних протягом терміну дії Договору. А покупець зобов'язувався сплатити продавцю вартість конкретної поставки товару, який замовлено покупцем, не пізніше чим через 7 календарних днів від дати отримання товару, згідно накладної чи/або рахунку-фактури на товар, без врахування дня відпуску товару.

Відповідно до накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 21488,87 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За твердження позивача, відповідач частково погасив заборгованість в сумі 4.411,01 грн.

Отже, на час вирішення спору заборгованість відповідача складає 21488,87 грн. - 4.411,01 грн. = 14588,87 грн., що також підтверджується належним чином засвідченою копією акту звірки розрахунків № 1 від 21.01.2011.

Відповідно вимоги позивача про стягнення 14588,87 грн. основного боргу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 119,91 грн. підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки ухвалами від 11.05.2011, від 06.06.2011 суд зобов'язував позивача надати суду довідку відповідного державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про місцезнаходження відповідача. Позивачем таку довідку суду надано, проте для її отримання позивачем понесено витрати в сумі 61,20 грн., що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

Тому зазначена сума витрат належить до судових витрат та підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віс-компанія" (01011, м. Київ, вул.. Рибальська, буд. 2, код 37001633) на користь Приватного підприємства "Бест" (07400, Київська обл.., м. Бровари, вул.. Підприємницька, буд. 7, код 25293807) - 14.588 (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 87 коп. –основного боргу, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 91 коп. –3% річних, 147 (сто сорок сім) грн. 09 коп. –витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 62 (шістдесят дві) грн. 20 коп. –інші судові витрати, пов'язаних з розглядом справи.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя: С. Балац

Дата підписання рішення: 12.07.2011