Рішення № 17851793, 19.08.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2011 р.

Справа № 5004/1370/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум»в особі відділення №2300 м.Луцька

до товариства з обмеженою відповідальністю «Валлон-К», м.Луцьк

про стягнення 239024,21 долари США, 121869,15 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі Волковій Ю.Ф.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. головний юрисконсульт відділу правового забезпечення діяльності відділень Західного регіону юридичного департаменту ПАТ «Банк Форум» ( дов.№10/21-08 від 28.07.2010р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 239024,21 долар США, 121869,15 грн., з них: 201611 дол. США заборгованості за кредитом за договором №0028/08/22-КLMV від 23.07.2008р., 37 413,21 дол. заборгованості за відсотками, 99388,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 22480,78 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не зявився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень суду 22.07.2011р., 08.08.2011р.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не зявився в судове засідання, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами. Представник позивача не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

23.07.2008р. між сторонами у справі було укладено кредитний договір №0028/08/22-КLMV (надалі кредитний договір), згідно з п.1.1. якого з врахуванням доповнень, внесених додатковою угодою №3 від 16.11.2010р., позивач зобовязався надати відповідачу кредитні кошти у гривні та/або доларах США у формі кредитної лінії на поповнення обігових коштів, погашення кредитної заборгованості та купівлю ТМЦ, з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі, еквівалентній 1000000 грн.

Згідно з п.1.2. кредитного договору в редакції додаткового договору №1 від 23.07.2009р. кредитні кошти надаються строком по 22.07.2011р.

Згідно з п.1.4. кредитного договору за користування кредитними коштами було встановлено плату в розмірі: 23 проценти річних за користування кредитними коштами в гривні; 13,5 процентів річних за користування кредитними коштами в гривнях.

23.07.2009р. сторонами підписано додатковий договір №1, яким п.1.4. кредитного договору викладено в новій редакції: за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі: 25 процентів річних за користування кредитними коштами в гривні; 13,5 процентів річних за користування кредитними коштами в гривнях.

Додатковим договором №1 від 23.07.2009р. встановлено графік погашення кредитних коштів: серпень 2009 року березень 2010 року - 5000 дол. США щомісячно; квітень 2010 року до 22.07.2011 року 10413,19 дол. США щомісячно.

Згідно з п.2.6. кредитного договору в редакції додаткової угоди №3 від 16.11.2010р. проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником самостійно в валюті кредиту, за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно.

В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього поточного місяця, на рахунки погашення кредиту та процентів.

Пунктом 3.2.3. кредитного договору передбачено право банку вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобовязань, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання поручителем /заставодавцем), іпотекодавцем зобовязань за договорами, які є забезпеченням виконання позичальником зобовязань за цим договором.

Згідно з пунктом 2.6. кредитного договору несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої кредитним договором дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів.

На виконання умов договору №0028/08/22-КLMV від 23.07.2008р. позивач надав відповідачу кредит на суму 206 611 дол. США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №18820 від 23.07.2008р.

Відповідач, у строки, визначені умовами кредитного договору, кредитних коштів не повертав те не сплачував у повному обсязі процентів за користування кредитними коштами, заборгованість за кредитом на момент розгляду справи складає 201611 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 16.06.2011р. становить 1607545,31 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом становить 37413,21 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 16.06.2011р. складає 298314,25 грн. (розрахунки кредитної заборгованості, заборгованості за відсотками знаходяться в матеріалах справи).

На час розгляду справи в суді відповідач не подав доказів повернення кредитних коштів, що надані йому банком за кредитним договором, та не спростував факту несплати у встановлені строки процентів за користування кредитом.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частин 1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1056 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таке ж право позикодавця передбачено і пунктами 2.6., 3.2.3. п.3.2. кредитного договору.

З огляду на викладені положення законодавства та умови кредитного договору, у звязку із порушенням відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у позивача виникло право вимагати дострокового повернення відповідачем кредитних коштів та сплати процентів.

Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів позовна вимога про стягнення з відповідача 201 611 дол. США кредитної заборгованості, 37413,21 дол. США заборгованості за процентами за користування кредитом обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачена відповідальність за несвоєчасне погашення кредиту або відсотків по ньому у вигляді пені в розмірі 0,2 %, що обчислюється від суми неповерненого кредиту та/або процентів за кожен день прострочення.

Позивач нараховує і просить стягнути з відповідача 99388,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 22480,78 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Дослідивши розрахунки пені, виконані позивачем, суд дійшов висновку про те, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів виконано позивачем з врахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України, проте, з огляду на подачу позову до суду 13.07.2011р., позивачем пропущено встановлені п.п.1 п.2 ст.258 ЦК України строки позовної давності для стягнення пені, нарахованої окремо від кожної суми простроченого платежу за кредитом за загальний період з 01.10.2009р. по 10.08.2010р. (за винятком пені, яку нараховано окремо за кожним простроченим платежем за кредитом з 10.08.2010р.).

Розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів виконано позивачем з врахуванням вимог п.6 ст.232 ГК України, проте позивачем також пропущено встановлені п.п.1 п.2 ст.258 ЦК України строки позовної давності для стягнення пені, нарахованої окремо від кожної суми простроченого платежу за процентами за загальний період з 03.08.2009р. по 01.01.2011р. (за винятком пені, яку нараховано від кожного простроченого платежу за процентами з 10.08.2010р.).

Відповідно до п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач до прийняття судом рішення не заявив про сплив позовної давності для стягнення пені, за якою пропущено строки позовної давності.

А тому на підставі ст.ст.546, 549, 610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, пунктів 4.1., 2.6. кредитного договору є правові підстави для стягнення з відповідача пені у повному обсязі, заявленому позивачем: за порушення строків повернення кредиту - в розмірі 99388,37 грн., за порушення строків сплати процентів - в розмірі 22480,78 грн. (розрахунки пені знаходяться в матеріалах справи).

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі: 2390,24 долари США витрат, повязаних з оплатою держмита, 1218 грн. 69 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 267, 526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 1049, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Валон - К»(43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул.. Карпенка Карого, 3а, код ЄДРПОУ 13349709) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум»в особі відділення № 2300 м. Луцька (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 7 код ЄДРПОУ 21574573) 201 611 доларів США кредитної заборгованості, 37413,21 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом, 99 388 грн.37 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 22480 грн.78 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків; 2390,24 дол. США витрат, повязаних з оплатою держмита, 1218 грн. 69 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

19.08.11