Постанова № 17851587, 16.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2011 р. Справа № 5023/857/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.,

Кравчук Г.А., розглянувши матеріали

касаційної скарги ДП "Харківський завод шампанських вин" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року

у справі № 5023/857/11 Господарського суду Харківської області

за позовомДП "Харківський завод шампанських вин"

до

третя особа1.Приватної фірми "Кібела"

2.ПП "АЗЧ Постач"

Іноземне підприємство "Аврора"

провизнання правочинів недійсними

за участю представників сторін:

позивача не з'явились, відповідача 1- ОСОБА_1 дов. від 20.12.2010 р., відповідача 2- ОСОБА_2 дов. від 15.10.2010 р., третьої особи - не з'явились.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.08.2011 р. у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Кравчук Г.А.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. (судді Жиляєв Є.М., Смірнова О.В., Лаврова Л.С.) клопотання Приватної фірми "Кібела" про залучення до участі у справі іншого відповідача задоволено. Залучено до участі у справі № 5023/957/11 в якості другого відповідача - ПП "АЗЧ Постач". В позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р. (судді Погребняк В.Я., Гончар Т.В., Слободін М.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ДП "Харківський завод шампанських вин" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач та третя особа не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідачі просять залишити без змін рішення та постанову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2008 р. між Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" (замовник) та Приватною фірмою "Кібела" (охоронна фірма) укладено договір № 31/03/08 (договір -1) на надання послуг охорони, відповідно до умов якого замовник доручає, а охоронна фірма надає послуги з охорони державної та іншої власності за адресою: АДРЕСА_1. Перелік послуг зазначено в додатку № 1 договору специфікація.

10.10.2008 р. між ДП "Харківський завод шампанський вин" (замовник) в особі директора ОСОБА_3 та Приватною фірмою "Кібела" (охоронна фірма) в особі директора ОСОБА_4 укладено договір № 27/10/08 (договір 2) на надання послуг охорони, згідно якого замовник доручає, а охоронна фірма надає послуги з охорони державної та іншої власності за адресою: АДРЕСА_1. Перелік послуг зазначено в Додатку № 1 Договору специфікації.

Звернувшись з позовом про визнання вказаних договорів недійсними, позивач посилався на те, що зміст укладених договорів не відповідає вимогам Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державною та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених спільним наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2004 р. № 145/1501 (далі Ліцензійні умови). А саме п.п.2.2.1. п.2.2. щодо обов'язку вказувати в договорах про охорону конкретний об'єкт охорони та розмір матеріальної відповідальності охоронної фірми.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції правомірно відзначено, що вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" органом ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з надання послуг по охороні державної та інших форм власності, послуг з охорони громадян є Міністерство внутрішніх справ України.

21.04.2005 р. Міністерством внутрішніх справ України Приватній фірмі "Кібела" видано ліцензію серія АБ № 114399 на право здійснення господарської діяльності надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, також 21.04.2005 р. Міністерством внутрішніх справ України, Приватній фірмі "Кібела" видано ліцензію серія АБ № 114400 на право здійснення господарської діяльності надання послуг з охорони громадян.

Судами встановлено, що в період з 25.06.2008 р. по 08.06.2009 р. комісією ГУМВС України в Харківській області здійснено чотири перевірки (планові і позапланові) додержання Приватною фірмою "Кібела" Ліцензійних умов, за результатами яких складені відповідні акти від 25.06.2008 р., від 27.01.2009 р., від 17.04.2009 р., і від 08.09.2009 р., згідно яких порушень п.п. 2.2.1. п. 2.2. Ліцензійних умов з боку ліцензіата Приватної фірми "Кібела" не виявлено.

За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року у справі № 5023/857/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Кравчук Г.А.