ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2011 р. Справа № 5016/1595/2011(8/78)
За позовом Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”,
54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5А,
до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2,
54034, АДРЕСА_1,
про стягнення коштів у сумі 2471 грн. 24 коп., -
Суддя Гриньова Новицька Т.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_3, дов. № 4420/01 від 04.08.2010р.
Від відповідача - не зявився.
Суть спору: Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 коштів у сумі 2471 грн. 24 коп., з яких: 2325 грн. 06 коп. основний борг; 73 грн. 76 коп. пеня; 57 грн. 96 коп. інфляційні втрати; 14 грн. 46 коп. три проценти річних, у звязку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 474.01 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам, укладеного сторонами 24.12.2010р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 30.05.2011р. про порушення провадження у справі. Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать що зазначену ухвалу і позивач і відповідач отримали 06.06.2011р.
Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.
За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами, вивчивши які господарський суд, -
встановив:
24.12.2010р. між сторонами укладено договір № 474.01 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався відпускати, а відповідач використовувати теплову енергію для обєктів, перерахованих у Додатку № 1 цього Договору (офісне приміщення відповідача у АДРЕСА_2).
Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Так п. 6.1 Договору визначено, що договір укладений з 01.05.2010р. на строк до 01.05.2015р.
Також сторони встановили, що усі розрахунки по Договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у Додатку № 1 до Договору до 5 числа поточного місяця (п. 1.8 Договору).
Згідно з п. 1.9 Договору остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури: до 25 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 20 числа місяця наступного за звітним госпрозрахунковими підприємствами.
На виконання умов Договору позивач в період з 11.10.2010р. по 04.04.2011р. відпустив відповідачу теплової енергії на загальну суму 2325 грн. 06 коп., що підтверджується нарядами на підключення та відключення опалення, відомостями споживання теплової енергії та розрахунком позивача (а.с. 8).
Згідно з п. 1.9 Договору позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії.
Відповідач свої зобовязання за Договором в частині проведення розрахунків за спожиту теплову енергію не виконав.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриману на підставі Договору теплову енергію складає 2325 грн. 06 коп.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що несвоєчасна оплата послуг у строки, визначені п. 1.9 Договору, тягне за собою нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
На підставі наведених норм Законів України, стягненню з відповідача на користь позивача за період з 21.01.2011р. по 16.04.2011р. підлягають пеня у сумі 73 грн. 76 коп., інфляційні втрати у сумі 57 грн. 96 коп., а також три проценти річних у сумі 14 грн. 46 коп. (розрахунки наведені позивачем на аркушах справи 9-11).
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5А; ідентифікаційний код 31319242) 2325 (дві тисячі триста двадцять пять) грн. 06 коп. основного боргу; 73 (сімдесят три) грн. 76 коп. пені; 57 (пятдесят сім) грн. 96 коп. інфляційних втрат; 14 (чотирнадцять) грн. 46 коп. три проценти річних; 102 (сто дві) грн. витрат на оплату позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено “05” липня 2011 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька
Судове рішення № 17850617, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 30.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5016/1595/2011(8/78). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: