Рішення № 17850578, 30.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р. Справа № 5016/1323/2011(6/85)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія», 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-сервіс», 55472, Миколаївська область, Братський район, с. Іллічівка, вул. Набережна, 24.

Про: стягнення простроченої заборгованості за договором № 01-336/08-обл фінансового лізингу від 29.10.2008 року в сумі 446580,79 грн. простроченої заборгованості, 58464,98 грн. інфляційних втрат, 17983,62 грн. 3% річних за прострочення виконання зобовязання.

Суддя Ткаченко О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.02.2010 року № 141.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 27.05.2011 року № 5.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за договором № 01-336/08-обл фінансового лізингу від 29.10.2008 року у тому числі 446580,79 грн. простроченого боргу за лізинговими платежами, 58 464,98 грн. інфляційних витрат, 17983,62 грн. три проценти річних, а також 573450,57 грн. сумарний платіж.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач вимоги ухвали суду від 10.05.2011 року не виконав, письмовий відзив по суті позову не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності заборгованості за договором № 01-336/08-обл фінансового лізингу від 29.10.2008 року не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

29.10.2008 р. між ТОВ «Українська лізингова компанія»(лізингодавцем) та ТОВ «Нива-сервіс»було укладено договір фінансового лізингу № 01-336/08-обл, за умовами якого лізингодавець зобовязався набути у власність та передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, найменування, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведені в Специфікаціїі умовах передачі предмету лізингу, а лізингоодержувач зобовязався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору та після закінчення строку лізингу набути у свою власність предмет лізингу відповідно до п. 7.2 та 7.3 даного договору.

У відповідності до п. 2.1. договору розмір, склад та графік сплати лізингових платежів сторони визначили у додатку №1 до Договору.

Як свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі за Договором фінансового лізингу № 01-336/08-обл від 29.10.2008р. (а.с. 23) 11.12.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв трактор CASE Magnum mx310, 2008 року випуску загальною вартістю (з ПДВ) 840000,00 грн.

Проте відповідач свої зобов»язання за договором в частині сплати передбачених умовами розрахунку щомісячних лізингових платежів (додаток № 1 до договору № 01-336/08-обл від 29.10.2008 р.) виконував не в повному обсязі, у зв»язку з чим згідно наданого розрахунку станом на 30.03.2011 року за ним рахується заборгованість за період з 11.04.2009 року по 30.03.2011 року в розмірі 446580,79 грн.

Зокрема згідно ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За правилами ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 11.04.2009 року по 30.03.2011 року становить 17983,62 грн., та суму, на яку за період з 11.04.2009 року по 30.03.2011 року збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що становить 58464,98 грн.

У відповідності до п. 6.2.2. договору одним з випадків для дострокового розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи лізингодавця сторони передбачили несплату лізингоодержувачем лізингового платежу (частково або в повному обсязі) при простроченні оплати більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленому цим договором.

За передбаченими п. 6.3. договору умовами у випадку виникнення будь-якої з підстав, передбачених у пункті 6.2. даного договору, лізингодавець повідомляє про це лізингоодержувача із зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо лізингоодержувач у встановлений лізингодавцем строк не усуне зазначені порушення, то лізингодавець має право нарахувати останній лізинговий платіж, а лізингоодержувач зобовязаний його сплатити. Останній лізинговий платіж включає в себе сукупність всіх лізингових платежів згідно графіку, які би за нормального продовження договору були виплачені лізингодавцю, за винятком тих, термін сплати яких вже минув, зі знижкою у розмірі 7% від суми несплачених лізингових платежів. В цьому випадку лізингоодержувач також зобовязаний сплатити прострочену заборгованість за лізинговими платежами, нараховані комісії і штрафні санкції, та відшкодувати збитки лізингодавця (за їх наявності). Лізингодавець припиняє нараховувати лізингові платежі з моменту нарахування лізингоодержувачу останнього лізингового платежу. У разі виконання лізингоодержувачем умов цього пункту договору сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків та акт приймання-передачі предмету лізингу у власність, згідно якого право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача.

З огляду на викладені положення договору та, враховуючи направлення позивачем на адресу відповідача вимоги та повідомлення щодо сплати боргу, позивач правомірно просить стягнути нарахований сумарний платіж в сумі 573450,57 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, матеріалами справи доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 193 ГК України, 525,526, 625, 806 ЦК України, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-сервіс»(55472, Миколаївська область, Братський район, с. Іллічівка, вул. Набережна, 24, ЄДРПОУ 32543589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лізингова компанія»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 30575865) 446580,79 грн. прострочений борг за лізинговими платежами, 58464,98 грн. інфляційні витрати, 17983,62 грн. три проценти річних, 573450,57 грн. сумарний платіж, 10964,79 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-сервіс»(55472, Миколаївська область, Братський район, с. Іллічівка, вул. Набережна, 24, ЄДРПОУ 32543589) в доход Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 31118095700006 Банк: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 5376,37 грн. недоплаченого держмита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «05»липня 2011 року.