Рішення № 17850116, 18.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" серпня 2011 р.Справа № 20/5007/63/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - довіреність № 01/971-4 від 19.04.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" (с.Ігнатпіль Овруцького району)

про стягнення 107187,25 грн.

Справа розглядалась у більш тривалий термін, ніж передбачено ч. 3 ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

Приватне акціонерне товариство "Західукрвибухпром" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" про стягнення 107187,25грн., які складають: 89540,00грн. - сума основного боргу; 13627,99грн. - інфляційні нарахування, 4018,26грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.06.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 20/5007/63/11.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.06.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 04.08.2011р. представник відповідача зазначив, що позовну заяву з додатками до неї не отримував у зв'язку з чим просив перенести розгляд справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

В судовому засіданні 04.08.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 18.08.2011р. та було продовжено розгляд справи на 15 днів на підставі ст. 69 ГПК України.

17.08.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області від відповідача факсимільним зв'язком надійшла заява № 458 від 17.08.11р. про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебування уповноваженої особи у черговій відпустці

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи але в межах строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у звязку з тим, що ним не надано жодних доказів на підтвердження неможливості явки в засідання суду уповноваженого представника. До того ж суд не зобовязував явку в засідання суду конкретного представника відповідача, тому у разі зайнятості одного представника, відповідач не позбавлений права надіслати до суду іншого.

Після перерви представник позивача в судовому засіданні 18.08.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором виконання бурових робіт №84-р від 03.11.2009р., в частині оплати вартості виконаних робіт. Крім того, в судовому засіданні представник позивача подав письмову заяву в якій просить суд частково повернути зайво сплачене державне мито в сумі 802,13грн.

Після перерви відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений (підтвердженням чого є, зокрема, підпис його уповноваженого представника у розписці господарського суду Житомирської області про оголошення перерви (а.с.88). Вимог ухвал господарського суду від 08.06.2011р., від 29.06.2011р. та від 04.08.2011р. не виконав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що строк розгляду позовної заяви майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 06.06.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу), господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Західукрвибухпром" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Західукрвибухпром", що вбачається з п. 12 Статуту) (далі позивач, виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Ігнатпільський кар'єр" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір на виконання бурових робіт №84-р (далі - договір) (а.с.11-12).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по бурінню свердловин буровою установкою Титон-500 на кар'єрі за адресою: с. Ігнатпіль, Овруцький р-н., Житомирська обл.

Відповідно до п.2.1 укладеного договору, вартість виконуваних робіт визначалася із розрахунку 6,05грн. з урахуванням ПДВ, за один кубометр гірничої маси в щільному тілі з об'єму, одержаному в результаті підірваних свердловин, пробурених виконавцем.

Згідно із п. 3.1 договору, обсяг виконаних робіт по бурінню визначається згідно маркшейдерського виміру, що проводиться представниками (маркшейдерами) обох сторін та підтверджуються актами виконаних робіт, підписаними представниками замовника і виконавця.

Пунктом 3.2. договору сторони узгодили, що виконанні виконавцем роботи оформляються актами виконаних робіт, підписаними представниками обох сторін.

На виконання умов договору позивачем в листопаді 2009 року було проведено бурові роботи, про що 10.11.2009р. сторонами складено акт виконаних бурових робіт по дільниці №21 на суму 89540,00грн. (а.с.13).

Згідно п.4.1 договору, замовник здійснює оплату за виконанні бурові роботи протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що згідно умов п.4.1 договору та дати підписання акту здачі-приймання робіт останнім днем оплати за надані послуги є 17.11.2009р., таким чином прострочення зобов'язання з боку відповідача наступило з 18.11.2009р.

Для проведення відповідачем оплати за виконані роботи, позивачем було виписано відповідачу рахунок №803 від 13.11.2009р., а також податкову накладну №721 від 13.11.2009р. на суму 89540,00грн. (а.с.14-15).

Проте, у встановлений строк відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2009р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №04/2093 щодо погашення простроченої зоборгованості з попередженням, що в іншому випадку будуть вжиті заходи по примусовому задоволенні вимог в судовому порядку (а.с. 16).

29.12.2009р. відповідач направив на адресу позивача відповідь на претензію №775, якою останній визнав за собою заборгованість в сумі 89540,00грн., але відмовився задовольнити вимоги кредитора за відсутності грошових коштів.

У відповідності до ст.617 ЦК України відсутність грошових коштів у боржника не звільняє його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, в наслідок чого утворилась заборгованість в сумі 89540,00грн., доказів сплати заборгованості суду ані позивачем, ані відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Вивчивши викладені обставини та дослідивши всі наявні докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 89540,00грн. заборгованості є правомірними, такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за період з грудня 2009р. по квітень 2011р. в сумі 13627,99грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 18.11.2009р. по 17.05.2011р. в сумі 4018,26грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, з урахуванням заявленого позивачем періоду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4018,26грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних нарахувань внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобовязань становить 13635,40грн. Проте, заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних нарахувань, яка визначена у розмірі 13627,99грн., менша ніж розмір суми розрахованої судом, у звязку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 13627,99грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав, розрахунок інфляційних та річних не спростував.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності до діючого законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Також, судом встановлено, що при подачі позовної заяви до господарського суду Житомирської області про стягнення з відповідача 107187,25грн. боргу, позивач платіжним доручення №7172 від 20.05.2011р. сплатив 1874,01грн. держмита. Відповідно до підпункту "а" п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, держмито сплачується в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, позивач повинен був сплатити 1071,87грн. держмита, отже йому слід повернути з Державного бюджету 802,14грн. зайво сплаченого державного мита.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ігнатпільський кар'єр" (11163, Житомирська область, Овруцький район, с.Ігнатпіль, ідентифікаційний код 01374547) на користь Приватного акціонерного товариства "Західукрвибухпром" (10003, м.Житомир, вул. Лесі Українки, 19, ідентифікаційний код 32744298) 89540,00грн. (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок гривень 00 коп.) - основної заборгованості; 13627,99грн. (тринадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень 99 коп.) - інфляційних нарахувань, 4018,26грн. (чотири тисячі вісімнадцять гривень 26 коп.) - 3% річних, 1071,87грн. (одну тисячу сімдесят одну гривню 87 коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству "Західукрвибухпром" (10003, м.Житомир, вул. Лесі Українки, 19, ідентифікаційний код 32744298) з Державного бюджету 802,14грн. зайво сплаченого державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)