Рішення № 17849773, 13.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.11 Справа№ 29/211(31/108-2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сортонасінницький завод”, м. Ушковичі, Перемишлянський район,

до відповідача:Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації,

м. Золочів,

про: визнання права власності.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:не зявився,

відповідача:ОСОБА_1. дов.№230 від 08.09.2010 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сортонасінницький завод”, с. Ушковичі Перемишлянського району Львівської області, надалі позивач, до Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, м. Золочів Львівської області, надалі відповідач, про визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Господарського суду Львівської області від 09.07.2007 р. у справі № 6/92-29/77 позивача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Сибаля А.М. Під час ліквідаційної процедури ліквідатор виявив нерухоме майно позивача в кількості 15 одиниць та звернувся до відповідача із заявою про виготовлення технічної документації на належне позивачу нерухоме майно.

Як зазначено в позові, відповідач відмовився виготовляти технічну документацію, мотивуючи це відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на відповідне нерухоме майно, у звязку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.09.2010 р.

Ухвалою суду від 14.10.2010 р. провадження по справі припинено.

05.11.2010 р. ТзОВ „Сортонасінницький завод” подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.10.2010 р. по справі № 31/108-2010.

Постановою від 23.11.2010 р. апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.10.2010 р. скасовано, справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

10.12.2010 р. справу № 31/108-2010 передано для розгляду по суті судді Синчуку М.М.

На адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. у справі №31/108-2010.

Ухвалою від 21.02.2011 р. провадження по справі зупинено до вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги - Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. у справі №31/108-2010.

30.03.2011 р. постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу КП ЛОР «Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. у справі №31/108-2010 залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. у справі №31/108-2010 залишено без змін.

Ухвалою суду від 24.05.2011 р. провадження у справі поновлено. Справу призначено до розгляду на 14.06.2011 р.

В судовому засіданні 14.06.2011 р. представник позивача подав письмові пояснення по суті спору, якими позовні вимоги підтримує повністю.

В судовому засіданні 14.06.2011 р. представник відповідача подав відзив на позов, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судових засіданнях оголошувались перерви.

В судове засідання 13.07.2011 р. представник позивача не зявився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 13.07.2011 р. представник відповідача в судове засідання зявився, проти позову заперечив в повному обсязі.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сортонасінницький завод”є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний № 02777974, місцезнаходження юридичної особи: 81240, Львівська область, Перемишлянський район, село Ушковичі, дата проведення реєстрації: 15.03.2000р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 457327, довідкою № 3002 про включення до ЄДРПОУ, у журналі обліку реєстраційних справ зареєстроване за № 0405636800050300, Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сортонасінницький завод”, який зареєстровано у встановленому законом порядку 15 березня 2000 р. Перемишлянською районною державною адміністрацією.

Відповідач, Золочівське МБТІ було створено на підставі рішення Львівського облвиконкому від 22.03.1988 року № 117, є юридичною особою (комунальним підприємством), місцезнаходження юридичної особи: Львівська обл., м. Золочів, вул. Кармелюка, 12, код ЄДРПОУ 02777974. Одним з предметів діяльності якого є проведення технічної інвентаризації, паспортизації та оцінки житлових та нежитлових будинків місцевих рад...., підприємств, установ.....(п.п. 1.2. та 2.2. статуту відповідача). У своїй діяльності відповідача керується чинним законодавством України, про що зазначено у пункті 1.3. його статуту.

Станом на час розгляду даної справи в суді, Установчий документ позивача, яким є Статут цього підприємства, в установленому законом порядку, не визнано недійсним, не скасовано, не відмінено.

Так, Статутом ТзОВ “Сортонасінницький завод”, який зареєстровано у встановленому законом порядку 15 березня 2000р. передбачено, що Товариство є добровільним обєднанням членів трудового колективу Перемишлянського міжгосподарського сортонасінницького заводу ( п. 1.1. Статуту).

Пунктом 1.3. Статуту визначено, що ТОВ “Сортонасінницький завод” є правонаступником Перемишлянського міжгосподарського сортонасінницького заводу, який на добровільних засадах реформується в товариство з обмеженою відповідальністю “Сортонасінницький завод” згідно рішення загальних зборів працівників заводу та представників господарств пайовиків.

Статутом також визначено, що “Товариство є власником майна, наданого йому засновниками і учасниками у власність, продукції виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах не заборонених законодавством “( п. 1 розділ 6 Статуту), а пунктом 3 розділу 6 Статуту передбачено, що до майна товариства належать також вклади засновників та учасників товариства такі як будівлі, споруди, обладнання та ін. Права користування землею, водою та ін. Природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також ін. Майнові права ( в т.ч. в іноземній валюті). Оцінка вартості майна, яке зноситься, визначається спільним рішенням учасників товариства і товариством.

Пунктом 13 розділу 6 Статуту передбачено, що товариство відповідає по зобовязаннях своїм майном.

Господарська діяльність зазначеного підприємства неодноразово перевірялася податковими органами, що підтверджується Актом перевірки № 5/02777974 про порушення податкового законодавства від 22.02.2002р., рішенням податкового органу № 73 від 05.12.2001р., корінцями першої та другої податкових вимог від 01 жовтня 2001р. та від 03.12.2001р., підприємство сплачувало податки до бюджету, що підтверджується платіжними документами за 2002 рік.

Як було зазначено у мотивувальній частині постанови Господарського суду Львівської області від 09.10.2008р. у справі № 9/113А підприємство подавало звіти до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Форми 4 ФССзТВП), що підтверджується Розрахунком про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані із загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою непрацездатності за 9 місяців 2004 року, у період з 2000р. по 2001р., мало заборгованість по зарплаті в сумі 1700,00 грн., за 2002 2003р. 17675 грн.50 коп., що підтверджується актом звірки з Пенсійним фондом № 0064 станом на 01 січня 2004р.

Згідно фінансових звітів субєкта малого підприємництва, який передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25, за підприємством числилися оборотні активи, основні засоби, виробничі запаси, що підтверджується відповідним звітом станом на 1 січня 2004р., звітом Форми № 2-м.

Зазначене підприємство мало відкриті банківські рахунки, користується земельною ділянкою площею 5 га.

Підприємство має свою печатку, штамп, баланс станом на 01.07.2004р., вело книгу обліку основних засобів.

Згідно Книги обліку основних засобів “Основні засоби і нарахування амортизації” Типова форма № 47, станом на 2000р., вбачається, що за підприємством числиться майно: 1 група “Будівлі і споруди”: зерносклад № 1, зерносклад № 2, зерносклад № 3, цех термічної обробки, ОБВ-100, ОБВ-100, два резервуари для н/п - рік введення в дію цього майна 1980 ( позиції 1-8); напільна сушка, піднавіс при напільній сушці, площадка при напільній сушці введені в дію 1085р. (позиції 9-11); льоноворохосушка, польська сушарка, два резервуари для води, водонапірна башта, артезіанська скважина, резервуар для н/пр, колодязь напірний, очисні споруди, вагова з адмінбудинком, трансформаторна підстанція, школа ( позиції 12-22 книги); 2 група майна: Машини (позиції 1- 26 книги); 3 група: Інвентар та обладнання (позиції 1-19); 4 група: Передавальні пристрої (позиції 1-2), 5 група: Транспортні засоби ( позиції 1-6).

Згідно Інвентарного опису основних засобів ТОВ “Сортонасінницький завод” складений станом на 17 вересня 2007р. інвентар та обладнання - за підприємством числиться майно: вагомір, шафа, сушильна шафа, шафа для сушки насіння, вагомір, настільна вага, вага 200 кг., вагомір, стіл ваговий, сейф металевий, друкарські машини, столи 5 штук, шафи 5 штук, всього 13 позицій по 1 шт.

Згідно Інвентарного опису основних засобів ТОВ “Сортонасінницький завод” складений станом на 17 вересня 2007р. машини - за підприємством числиться майно: петкус 531, петкус 531, петкус 547, петкус 547, погрузчик КШП, зернометатель, погрузчик КШП, зернопогрузчик, зернометатель, лабораторне обладнання. Петкус, сушильна шафа, гуар, гуар, теплогенератор, молотильна терка, магнітка К-590, магнітка К-590, тепло генератор. Всього 18 позицій по 1 шт.

Згідно Інвентарного опису основних засобів ТОВ “Сортонасінницький завод” складений станом на 17 вересня 2007р. будівлі і споруди, за підприємством числиться майно: зерносклад № 1, зерносклад № 2, зерносклад № 3, цех термічної обробки, ОБВ-100, ОБВ-100, напільна сушка, піднавіс при напільній сушці, площадка при напільній сушці, льоноворохосушка, польська сушарка, водонапірна башта, артезіанська скважина, вагова з адмінбудинком, трансформаторна підстанція, всього 14 позицій по 1 шт.

Згідно Інвентарного опису основних засобів ТОВ “Сортонасінницький завод” складений станом на 17 вересня 2007р. транспортні засоби, за підприємством числиться майно: автомобіль ГАЗ-53, автомобіль ГАЗ-53, автомобіль ГАЗ-53, автомобіль ЗІЛ 130, причіп (тракторний) 5 позицій по 1 шт.

Як вбачається із Протоколу № 1 загальних зборів представників господарств-засновників міжгосподарського сортонасінницького заводу від 11 лютого 2000 року, розглядалося питання про реформування міжгосподарського сортонасінницького заводу та створення нової господарської структури на засадах приватної власності на майно.

Згідно з 4 Статуту завод здійснює на засадах оперативного управління права володіння, користування і розпорядження закріпленим за ним майном, належним на праві спільної власності господарствам-учасникам, відповідно до їх дольової участі.

У 2000 р. на основі Перемишлянського міжгосподарського сортонасінницького заводу, в результаті перетворення (зміни організаційно-правової форми) створено ТОВ “Сортонасінницький завод”, який є правонаступником Перемишлянського міжгосподарського сортонасінницького заводу, що реформувався на добровільних засадах згідно рішення загальних зборів працівників заводу та представників господарств-пайовиків. В результаті такого перетворення до новоствореної юридичної особи, ТОВ “Сортонасінницький завод”, який, згідно чинного на той час законодавства, був зареєстрований у встановленому законом порядку, до нього перейшли права та обовязки реорганізованого підприємства.

Жодних змін до установчих документів цього підприємства, в т.ч. органи державної реєстрації, з часу його створення і державної реєстрації не вносилося, в т.ч. не проводилася ліквідація, чи/або реорганізація ТзОВ “Сортонасінницький завод”.

Статтею 66 ГК України визначено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що будь-яких змін до установчих документів ТзОВ “Сортонасінницький завод”, чи/або у відповідні органи державної реєстрації, з часу його створення і державної реєстрації - 15.03.2000р. по даний час, в порядку визначеному законодавством не вносилися, такі докази суду не надані.

Постановою Господарського суду Львівської області від 09.07.2007р. у справі № 6/92-29/77 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сортонасінницький завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначений Сибаль А.М.

На підставі виданого ліквідатором наказу № 1 від 23.08.2007р. проведено інвентаризацію майна підприємства.

Згідно інвентаризаційних описів основних засобів від 17.09.2007р. підприємству належать об'єкти нерухомого майна в кількості 15 одиниць, а саме: зерносклад 1, зерносклад 2, зерносклад 3, цех термічної обробки, ОБВ-100, ОБВ-100, напільна сушка, під навіс при напільній сушці, площадка при напільній сушці, льоноворохосушка, польська сушарка, водонапірна башта, артезіанська скважина, вагова з адмінбудинком, трансформаторна підстанція.

В ході ліквідаційної процедури позивач звернувся до відповідача із заявою №1 від 18.09.2007р. про виготовлення технічної документації на будівлі, що знаходяться у с.Ушковичі Перемишлянського району Львівської області по вул.Шевченка, 1б. Згодом на підставі рахунку від 26.09.2007р. позивачем проведено оплату кошті в сумі 3600,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №5 від 12.10.2007р. та не заперечується відповідачем.

Постановою Господарського суду Львівської області від 09.10.2008 р. у справі №9/113А адміністративний позов ТОВ “Сортнасінницький завод” задоволено повністю, зобовязано Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації у місячний строк з моменту набуття рішенням суду законної сили провести технічну інвентаризацію та надати позивачеві у даній справі технічні паспорти на наступні обєкти нерухомого майна, які знаходяться по вул. Шевченка, 1б, с.Ушковичі Перемишлянського району Львівської області: зерносклад-1, зерносклад-2, зерносклад-3, цех термічної обробки, ОБВ-100, ОБВ-100, напільна сушка, піднавіс при напільній сушці, площадка при напільній сушці, льоноворохосушка, польська сушарка, водонапірна башта, артезіанська скважина, вагова з адмінбудинком, трансформаторна підстанція. Вказані обєкти нерухомого майна є предметом спору і в даній справі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009р. у справі №22а-16900/08/9104 апеляційну скаргу відповідача у даній справі задоволено частково, постанову Господарського суду Львівської області від 09.10.2008р. у справі №9/113А скасовано, провадження у справі за позовом ТОВ “Сортнасінницький завод” до Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про зобовязання вчинити дії закрито. Зазначеною ухвалою встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом №02/12 від 05.12.2007 р. з вимогою надати технічну документацію, однак ніякої відповіді від відповідача у даній справі позивачем не отримано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності, згідно цієї норми закону може захищатися пред'явленням позову про визнання цього права. Такий позов може бути пред'явлений до будь- якої особи, заявила про свої претензії (вимоги) на річ, яка на думку особи, яка звернулася за захистом до суду, вважає, що річ, яка перебуває у ії користуванні належить їй на праві власності.

Згідно із п.1.3. Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень " та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У додатку 2 до Тимчасового положення, наведено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, у п. 10 якого зазначено - рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Отже, відповідне БТІ, здійснює лише державну реєстрацію прав на нерухоме майно, зокрема на підставі рішення про визнання права власності, а не його оформлення, а відтак відповідач не уповноважений робити юридично значимі висновки щодо приналежності майна конкретній особі.

Відповідно до п.1.7. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 10.01.2001р. за № 582/5773 з наступними змінами, для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними - замовлення-зобов'язання.

Відповідно до п. 10 даної Інструкції поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи виконуються в присутності власника та завершуються його підписом в абрисі та ескізі.

Згідно положень п. 3.2 Інструкції під час проведення технічної інвентаризації завершеного будівництвом об'єкта, зведеного на підставі дозволу про надання у власність чи користування земельною ділянкою і не прийнятого в експлуатацію, належить провести звірку плану будинку та плану ділянки із затвердженим проектом та планом земельної ділянки. Цим же пунктом допускається проведення технічної інвентаризації самочинно збудованих обєктів.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що його право власності на нерухоме майно не визнається або оспорюється відповідачем, а відтак відсутні правові підстави для задоволення предявленого до відповідача позову.

Згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5, бюро технічної інвентаризації здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, КП ЛОР "Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" не може бути належним відповідачем за позовом про визнання права власності на обєкт нерухомого майна, про що також звернуто увагу у постановах Вищого господарського суду України від 20.01.2010 р. №2/237, від 28.01.2010 р. №9/396-ПН-06,від 25.03.2010 р. №10/77/07,

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У звязку з тим, що відповідач відмовляючи провести технічну інвентаризацію, не оспорив права власності позивача на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити.

Судові витрати в силу ст. 49 ГПК України залишаються за позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 392 ЦК України, ст. ст. 1, 21, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя Синчук М.М.