Постанова № 17849272, 18.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11 р. Справа № 41/124а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовної заявою Донецького дочірнього підприємства “Градо-Сервіс” ВАТ “Облпаливо”, м. Донецьк

до відповідача: Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

про визнання протиправним та недійсним повідомлення-рішення № 0000202330/0 від 19.04.2006р. про донарахування податкового зобов’язання на загальну суму 46095 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Донецьке дочірнє підприємство “Градо-Сервіс” ВАТ “Облпаливо”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним повідомлення-рішення № 0000202330/0 від 19.04.2006р. про донарахування податкового зобов’язання на загальну суму 46095 грн., що складається з основного платежу з податку на прибуток підприємства в сумі 30730 грн. та штрафних санкцій у сумі 15365 грн. до ДДП „Градо-Сервіс”.

Ухвалою суду від 30.06.2006 р. було відкрито провадження у адміністративній справі №41/124а та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 10.04.2007 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу № 41/124а до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірне рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято рішення, не відповідають дійсності та чинному законодавству України. Так, позивач стверджує, що, по-перше, акт перевірки, крім посилань на дані бухгалтерського обліку не містить ніяких аргументів з посиланням на господарську операцію, яка має бути підтверджена конкретним первісним бухгалтерським документом, що свідчив би про порушення вище наведених статей Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що є порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема його п. 1.6.

По-друге, позивач посилається на те, що згідно вимог діючого податкового законодавства він веде податковий облік по принципу першої події, а при відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку принцип першої події не застосовується, у зв’язку з чим показники таких обліків не співпадають.

Таким чином, позивач наполягає, що згідно із даними бухгалтерського обліку, без врахування податкових особливостей окремих господарських операцій, підтверджених первинними документами, неможливо визначити об’єкт оподаткування з податку на прибуток. Позивач стверджує, що за його даними, згідно з первинними документами, які визначають певні господарські операції у нього відсутнє заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток.

Також позивач вказує, що актом перевірки не враховані отримані збитки минулих років у сумі 94,5 тис. грн.., які підтверджені первинними бухгалтерськими документами та не відображені у податкових деклараціях з податку на прибуток в частині декларування валових витрат за 2003-2004р.р. Таким чином, позивач вважає, що висновки акту перевірки у частині порушень Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” при формуванні валових витрат не відповідають чинному законодавству та документально не обґрунтовані.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що встановлені в акті перевірки порушення позивачем Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” відповідають фактичним обставинам, а перевірку проведено у відповідності до діючого законодавства України.

У зв’язку з тим, що встановлення обставин щодо належного чи неналежного розрахунку відповідачем податкових зобов’язань позивача, що складають суть спору, потребує дослідження всіх первинних документів позивача, облікових регістрів бухгалтерського обліку за відповідний період, співставлення їх даних із документами податкового обліку, звітними податковими документами, проведення розрахунків, ухвалою суду від 11.07.2006 року у справі № 41/124а було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту Машиниченко О.А., провадження у справі зупинено

Після надходження висновку експерта № 139/24 від 03.01.2007 року у справі № 41/124а, провадження у справі було поновлено.

Ухвалою від 11.05.2007р. по справі № 41/124а було призначено додаткову судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено.

10.02.2011р. на адресу Господарського суду Донецької області від експерта надійшло повідомлення (№ 280/24 від 07.02.11р.) про неможливість надати висновок, у зв’язку з неподанням документів, надання яких вимагалось клопотаннями про надання додаткових документів від 21.08.07р., від 21.11.07р. та від 02.02.09р.

Ухвалою суду від 07.06.2011 року провадження у справі поновлено.

Позивач, згідно наданими суду письмовими поясненнями вважає, що проведення додаткової судової експертизи не є необхідним, оскільки така експертиза призначалась через відсутність відповіді експерта щодо підтвердження даних, вказаних у акті перевірки первинними документами позивача, проте, позивачем не оспорюються дані акту перевірки, які експертом взято в якості вихідних посилок; та погоджується з необхідністю донарахуванням розміру зобов’язання саме у 7600 грн., як встановлено висновком експертизи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково надані документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

З 06.03.2006 року по 03.04.2006 року відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 року по 01.01.2006 року.

За наслідками перевірки відповідачем було складено акт № 34/23-6/30685330 від 12.04.2006 року (надалі – акт перевірки).

За результатами перевірки відповідачем, зокрема, зроблені висновки про порушення позивачем п.п 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п 11.2.1 п. 1.2, п.п 11.3.1, 11.3.5 п. 11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого податковим органом встановлено заниження позивачем податку на прибуток за перевіряємий період на суму 30730грн., з яких: за 4 квартал 2003 року – на суму 5280 грн., за 2004 рік – на 25450 грн., у тому числі 1 квартал – 2825 грн., 3 квартал – 7075 грн., 4 квартал – 15550 грн.

Такі висновки зроблено податковим органом на підставі встановлених порушень, викладених в пунктах 3.1.1. та 3.1.2 акту перевірки.

Так, згідно п. 3.1.1. акту перевірки, податковим органом, при звірянні даних оборотно-сальдових відомостей та головної книги по бухгалтерським рахункам 301, 311, 361, 362, 48, 702, 703, первинних документів ДДП „Градо-сервіс” ВАТ „Облпаливо” з даними рядків 01-03 Декларацій з податку на прибуток підприємства встановлено відхилення у сумах податку у порушення п.п 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 , п.п 11.3.1, 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого встановлені розбіжності:

завищення валового доходу за 2003р. на суму 135400грн., у тому числі: 1 квартал – 138000 грн., 2 квартал – 8900 грн., 3 квартал – 34800 грн., за 4 квартал – заниження на 46300 грн.

заниження валового доходу за 2004рік на 18600грн., у тому числі: за 1 квартал – 1300 грн., за 3 квартал – 5700 грн., за 4 квартал – 29000 грн., 2 квартал – завищено на суму 17400 грн.

Також, в п. 3.1.2. акту перевірки зафіксовано, що при звірянні даних оборотно-сальдових відомостей та головної книги по бухгалтерським рахункам 301, 311, 20, 22, 281, 372, 631, 68, 90, 91, 92, 93, 94 та первинних документів з даними стр. 04-06 Декларацій з податку на прибуток підприємства встановлено, що у порушення п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством завищено валові витрати на 236200грн., із них:

завищено за 2003 рік на 153000грн., у тому числі: за 1 квартал – 141800 грн., за 3 квартал – 46800 грн., за 2 квартал занижено на 36300 грн.

завищено за 2004рік на 83200грн., у тому числі: за 1 квартал – 10000 грн., за 2 квартал – 45700 грн., за 4 квартал – 71200 грн., за 3 квартал занижено на 43700 грн.

На підставі акту перевірки та здійснених в ході перевірки висновків відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2006р.№ 0000202330/0, яким згідно з п.п. „б” п.п. 4.2.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та згідно з пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до п.п 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п 11.2.1 п. 1.2, п.п 11.3.1, 11.3.5 п. 11.3 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальній сумі 46095,00 грн., у тому числі за основним платежем – 30730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 15365,00 грн.

В ході провадження по справі судом призначалась судово-економічна експертиза з метою встановлення обставин щодо належного чи неналежного розрахунку відповідачем податкових зобов’язань позивача, що складають суть спору, потребує дослідження всіх первинних документів позивача, облікових регістрів бухгалтерського обліку за відповідний період, співставлення їх даних із документами податкового обліку, звітними податковими документами, проведення розрахунків.

Висновок судово-економічної експертизи від 03.01.2007 року № 139/24 доданий до матеріалів справи. Дослідження проводилось і висновок складений судовим експертом-бухгалтером Машиниченко Олександром Анатолійовичем, який має вищу економічну освіту, спеціальність економіст, експерт - бухгалтер, кваліфікацію за фахом 11.1, 11.2, 11.3, свідоцтво № 907 – дійсне до 25.03.2011 року. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України. За таких умов, у суду не має підстав для сумнівів в упередженості або недостатній кваліфікації особи, що надала експертний висновок.

Як вбачається з експертного висновку, у зв’язку з тим, що для проведення дослідження експерту не надані первинні документи та облікові регістри ДДП „Градо-Сервіс” ВАТ „Облпаливо”, на підставі яких формуються суми скоригованого валового доходу та суми валових витрат, а також у зв’язку з тим, що визначені актом перевірки суми валових витрат та валового доходу, у позовній заяві не оскаржуються, при проведенні дослідження, при розрахунку суми податку, що підлягає донарахуванню, в якості вихідних даних використано відомості акту перевірки про суми валового доходу та суми валових витрат, що підлягають декларуванню.

В ході проведеного експертом дослідження та зроблених розрахунків, ним встановлено, що у результаті дослідження наданих експерту документів ДДП „Градо-Сервіс” ВАТ „Облпаливо” та враховуючи дані валових доходів та валових витрат, що визначені Актом перевірки ДПІ, підтверджується наявність збитків минулих років у сумі 98,4 тис.грн, які повинні бути відображені у деклараціях з податку на прибуток, але не відображені в них у наступних податкових періодах. Вказані збитки минулих періодів враховані експертом при розрахунку суми податку, що підлягає донарахуванню у періодах, що перевірялися.

Експертом, у результаті проведення дослідження даних декларацій з податку на прибуток ДДП „Градо-Сервіс” ВАТ „Облпаливо” та враховуючи дані валового доходу та валових витрат, що визначені актом перевірки, було зроблено висновок про те, що висновки акту перевірки щодо заниження податку на прибуток за 2003 рік у сумі 5280 грн. не підтверджуються; висновки акту перевірки щодо заниження податку на прибуток за 2004 рік у сумі 25450 грн. підтверджуються частково у сумі 7600 грн.

Позивачем письмово пояснено суду, що ним не оспорюються дані про розмір скоригованого валового доходу та дані про розмір валових витрат, наведені в акті перевірки № 34/23-6/30685330 від 12.04.2006р., які використано експертом у якості вихідних даних про суми валового доходу та валових витрат, що підлягають декларуванню. Позивач повідомив, що не надав документи для проведення дослідження призначеного ухвалою по справі від 11.05.2007р. оскільки вважає недоцільним проведення дослідження первинних документів з метою перевірки наведених даних. Позивач наголосив на необхідності розгляду спору за наявними у справі документами в тому числі наявного висновку експерта та на підставі встановлених на час розгляду обставин.

Проведений з урахуванням наведених обставин огляд експертного висновку від 03.01.2007 року № 139/24 показує, що висновок складений у відповідності з вимогами Закону України «Про судову експертизу», містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті таких досліджень висновки, які мають відповідне обґрунтування.

За таких умов, висновок експерта прийнято судом в якості належного доказу по справі.

Відповідач, проти висновку експерта заперечив, оспоривши правомірність урахування збитків минулих періодів у розмірі 94,5 тис.грн. при визначенні об’єкту оподаткування, посилаючись на ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” стосовно строків давності при узгодженні податкових зобов’язань.

Відповідачем було пояснено суду, що позивач не мав права на наступне зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, оскільки у 2002 році у декларації з цього податку позивачем не було вказано суму від’ємного значення бази оподаткування за цим податком, та відсутність заповненого рядка у декларації з податку на прибуток про наявність від’ємного значення минулих періодів є підставою вважати наступне зменшення сум податку незаконним.

Позивач заперечив проти таких тверджень відповідача, посилаючись на те, що, з урахуванням п. 4.2.2., п. 5.1. Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, недолік щодо помилкового не заповнення позивачем рядку декларації щодо від’ємного значення об’єкту оподаткування та завищення податкового зобов’язання, в разі наявності, повинен був бути виправлений податковим органом при проведенні виїзної планової перевірки, оскільки наявність збитків минулих періодів у розмірі 98,4 тис.грн. підтверджена актом перевірки, здійсненої в 2003 році.

При розгляді спору суд застосовує законодавство, що регулює спірні відносини та діяло на момент їх виникнення.

Так, відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 11 розділу II. Перехідні положення Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 року N 349-IV, якщо платник податку задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (балансові збитки) за наслідками податкового періоду, що передує податковому періоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке від'ємне значення об'єкта оподаткування для цілей оподаткування обліковується окремо, не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні об'єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого від'ємного значення. Якщо зазначений строк у 12 кварталів минув до набрання чинності цим Законом, то останнім кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону. Якщо зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування не погашається протягом такого строку, непогашена сума в подальшому для цілей оподаткування не враховується у зменшенні об'єкта оподаткування та не підлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку.

Наявність збитків минулих періодів у розмірі 98,4 тис.грн. встановлена в ході проведеної експертизи та, крім того, підтверджена актом перевірки позивача № 44/23-114/3068533 від 25.02.2003р., яка була здійснена ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька.

Таким чином обставини щодо наявності збитків минулих періодів, які підлягають врахуванню при розрахунку бази оподаткування податком на прибуток, визначення податкових зобов’язань позивача були наявними та відомими сторонам на момент проведення спірної перевірки та прийняття спірного рішення.

Відповідно до п. 4.2.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Необхідність врахування збитків минулих періодів при визначенні податкових зобов’язань позивача випливає з приписів законодавства та підтверджується матеріалами справи, зокрема, висновком експертизи.

Так, в ході проведеного експертом дослідження встановлено наявність від’ємного значення об’єкту оподаткування в загальному розмірі 98,4 тис. грн. в тому числі; за 1-й квартал 2000 року в сумі 15,5 тис. грн., за 4-й квартал 2000 року в сумі 82,9 тис. грн., за 1-й квартал 2001 року в сумі 38,0 тис. грн., за 1-ше півріччя 2001 року в сумі 1,2 тис. грн., за 3-й квартал 2001 року в сумі 0,4 тис. грн.

З урахуванням приписів ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” наведені від’ємні значення об’єкта оподаткування некомпенсовані прибутками до 01.01.2003р., а тому повинні бути враховані при визначенні об’єкту оподаткування не пізніше, відповідно, за 4-й квартал 2000 року в сумі 82,9 тис. грн. – 4-го кварталу 2003року., за 1-й квартал 2001 року в сумі 38,0 тис. грн. – 1-го кварталу 2004 року., за 1-ше півріччя 2001 року в сумі 1,2 тис. грн. – першого півріччя 2004 року, за 3-й квартал 2001 року в сумі 0,4 тис. грн. – 3-го кварталу 2004року.

З урахуванням наведених балансових збитків, що повинні бути враховані при визначенні об’єкту оподаткування, прибуток має від’ємне значення, а тому донарахування податкових зобов’язань за наведені періоди э безпідставним.

Також в ході дослідження проведено інвентаризацію балансових збитків отриманих за результатами минулих періодів, які не компенсовані прибутками станом на 01.01.2004р.і які підлягають врахуванню при визначенні об’єкту оподаткування не пізніше податкових періодів, відповідно, за 1-й квартал 2001 року в сумі 34,0 тис. грн. – 1 квартал 2004року; за 1-ше півріччя 2001 року в сумі 1,2 тис. грн. – 1 півріччя 2004року, за 3-й квартал 2001 року в сумі 0,4 тис. грн. – 3-й квартал 2004року.

За результатами господарської діяльності позивача у 2-му кварталі 2003року утворились балансові збитки в сумі 45,2 тис. грн. Дослідженням встановлено, що ці збитки некомпенсовані прибутками станом на 01.01.2004року , а тому підлягають включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу 2004року, тобто відображенню у рядку 04.9 декларації за 1-й квартал 2004 року – „від’ємне значення об’єкту оподаткування попереднього податкового року”.

Також, в ході проведеного експертом дослідження, з урахуванням необхідного відображення зазначених від’ємних значень об’єкта оподаткування некомпенсованих прибутками встановлено завищення податкового зобов’язання за 1-й квартал 2004року в сумі 2,6 тис. грн., за півріччя 2004року в сумі 1,8 тис. грн., за 9 місяців 2004 року - в сумі 4,3 тис. грн.

Враховуючи дані валових доходів та витрат позивача, не враховане у складі скоригованих валових витрат від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року, що обумовило завищення податкового зобов’язання, сума податкового зобов’язання позивача за період перевірки складає 14,8 тис.грн.

З урахуванням наведеного, безпідставним є донарахування податку в сумі 23130 грн.

Безпідставність визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в цій частині обумовлює безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в частині 11565 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги Донецького дочірнього підприємства “Градо-Сервіс” ВАТ “Облпаливо” до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним повідомлення-рішення від 19.04.2006р. № 0000202330/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 23130 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11565 грн.

У іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 11 розділу II. Перехідні положення Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24 грудня 2002 року N 349-IV, п. 4.2.2. ст. 4, ст. 5, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Донецького дочірнього підприємства “Градо-Сервіс” ВАТ “Облпаливо” до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання протиправним та недійсним повідомлення-рішення від 19.04.2006р. № 0000202330/0 про донарахування податкового зобов’язання на загальну суму 46095 грн., що складається з основного платежу з податку на прибуток підприємства в сумі 30730 грн. та штрафних санкцій у сумі 15365 грн. до ДДП „Градо-Сервіс” – задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька від 19.04.2006р. № 0000202330/0 в частині донарахування податкового зобов’язання на суму 34695 грн., що складається з основного платежу з податку на прибуток в сумі 23130 грн. та штрафних санкцій у сумі 11565 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Присудити Донецькому дочірньому підприємству “Градо-Сервіс” ВАТ “Облпаливо” з Державного бюджету судовий збір у сумі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Гончаров С.А.

< Текст >