Рішення № 17849240, 18.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.11 р. Справа № 23/75

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Транстайм” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Мале підприємство „Юнион-углегазодобыча” м. Сніжне

про стягнення 4158100,79 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. директор, ОСОБА_2. - за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_3. за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Транстайм” м. Маріуполь, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Юнион-углегазодобыча” м. Сніжне, 466450,53 грн. боргу, 3681563,19 грн. пені та 10086,47 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-укладення ним та ДП „Маріупольський морський торговий порт” договору № 04-6/166/12 від 28.12.2009р. для виконання умов договору № 7/08 від 20.07.2008р., укладеного сторонами у справі;

-надання відповідачу послуг, повязаних з експедируванням експортного вантажу-вугілля в Маріупольському порту, за період з червня по серпень місяці 2010р.;

-предявлення відповідачу рахунків перелічених у позові на загальну суму 565677,78 грн. згідно рахункам Маріупольського порту та рахунків з врахуванням додаткових витрат на суму 12161,98 грн.;

-підписання сторонами актів про обсяги та суми виконаних позивачем робіт;

-безпідставну відмову відповідача від підписання акту № 64 від 20.09.2010р.;

-часткову оплату відповідачем рахунка № 46а від 25.06.2010р. в сумі 111389,23 грн.;

-предявлення ним відповідачу претензії № 17 від 12.11.2010р., яка залишилась без задоволення;

-ст.ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України (далі ГК);

-ст.ст. 525, 526, 611, 625, 629, 901, 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

-ст.ст. 1, 4, 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” (далі - Закон „Про ТЕД”).

Позивач 30.06.2011р. подав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій з посиланням на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 466450,53 грн. боргу, 2980619,76 грн. пені, 8166,08 грн. річних.

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: позивач не надав доказів надання відповідачу рахунків, а тому строк оплати наданих послуг на день подання позову до суду не настав; лист позивача № 17 від 12.11.2010р. не є претензією в розумінні ст. 6 ГПК та ст. 222 ГК; розмір нарахування пені обмежується двома подвійними ставками НБУ згідно ст. 343 ГК.

Позивач 12.07.2011р. подав суду заяву про зменшення позовних вимог, у якій з посиланням на ст. 22 ГПК просить суд стягнути з відповідача на свою користь 466450,53 грн. боргу, 587727,65 грн. пені та 1610,21 грн. річних.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали договір № 7/08 на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.07.2008р. (далі договір № 7/08) якій регулює взаємовідносини сторін при виконанні „Експедитором” (позивачем) доручень „Клієнта” (відповідача) на транспортно-експедиторське обслуговування експортних вантажів номенклатури „Клієнта” в Маріупольському порту (п. 1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-на підставі рахунку Експедитора Клієнт проводить авансові платежі Експедитору в сумах, достатніх для здійснення розрахунків з третіми особами (п.3.1);

-кінцеві розрахунки проводяться за фактом виконаних робіт; датою виконання робіт (послуг) Клієнту є дата складання коносамента (п. 3.2);

-оплата рахунків Експедитора провадиться протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку (п. 3.3);

-після закінчення робіт Клієнт та Експедитор підписують акти приймання-здачі виконаних робіт і проводять остаточні розрахунки (п.3.4);

-в разі затримки платежів..., Клієнт сплачує Експедитору суму боргу з врахуванням пені в розмірі 3% від неоплаченої суми за весь період прострочки платежу, а також 3% річних від простроченої суми (п. 4.3.3);

-договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2008р., але у будь якому випадку до закінчення взаєморозрахунків сторін за погодженому в додатках до договору кількості вантажу і виконання своїх зобов'язань (п.8.1);

-якщо ні одна з сторін за 30 днів не сповістить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожний слідуючий календарний рік (п.8.2).

Сторони не надали суду доказів щодо припинення строку дії договору № 7/08. Тому згідно з пунктами 8.1 та 8.2 цього договору він вважається продовженим до 31.12.2010р.

Позивач надав відповідачу послуги на умовах договору № 7/08 на загальну суму 577839,76 грн. Обсяг робіт та їх вартість визначені у рахунках № 46а від 25.06.2010р., № 54а від 26.07.2010р., № 61 від 26.08.2010р., № 62 від 26.08.2010р., № 63 від 26.08.2010р., № 64 від 26.08.2010р., № 65 від 26.08.2010р., № 66 від 26.08.2010р. та № 67 від 20.09.2010р. та актах. Позивач стверджує, що відповідач оплатив лише 111389,23 грн. Відповідач не подав суду доказів оплати решти суми, однак представник відповідача підтвердив факт надання позивачем відповідачу послуг (робіт) на суму 466450,53 грн.

Сторони визначили строки оплати рахунків у пунктах 3.2, 3.3 та 3.4 договору № 7/08. Ці умови протирічать один одному. У звязку з цим суд вважає, що строки оплати сторонами чітко не визначені. Тому претензію № 17 від 12.11.2010р. суд кваліфікує, як вимогу передбачену ст. 530 ЦК. Цю претензію відповідач отримав 15.11.2010р. Тому відповідач повинен оплатити позивачу суму боргу по 22.11.2010р. включно. Представник відповідача підтвердив факт отримання відповідачем претензії (див. протокол судового засідання від 30.06.2011р.). Зважаючи на викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача борг на суму 466450,53 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК суд стягує з відповідача на користь позивача річні в сумі 1610,21 грн. за період 01.06.2011р. по 12.07.2011р.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч. 2 ст. 343 ГК, встановлено, що розмір пені не може перевищувати 2-ї облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. Тому суд вважає, що пеня може нараховуватись лише в цих межах, не зважаючи на умови договору. Пунктом 4.3.3 договору сторони склали договору сторони зняли обмеження строку нарахування пені (ч. 6 ст. 232 ГК). Тому суд стягує з відповідача на користь позивача пеню в сумі 8319,43 грн. (466450,53 грн. х 2 х 7,75% : 365 х 42 дн.). В решті вимог позивача щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у звязку з необґрунтованістю.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 232, 316, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону „Про відповідальність за несвоєчасне невиконання грошових зобовязань” та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Мале підприємство „Юнион-углегазодобыча” (м. Сніжне, вул. Миру, 58, р/р 26009036376000 в ДОД Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 32457909) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Транстайм” (м. Маріуполь, пл. Морвокзала, 10, р/р 26002480815000 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 20365318) - 466450 грн. 53 коп. боргу, 1610 грн. 21 коп. річних, 8319 грн. 43 коп. пені, 4763 грн. 80 коп. витрат на сплату держмита та 27 грн. 04 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

В судовому засіданні 18.07.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2011р.