Рішення № 17848560, 15.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2011Справа №5002-29/3020-2011 За позовом Прокурора міста Алушти (98500, м. Алушта, вул. Леніна, буд. 44) в інтересах держави в особі

1. Алуштинської міської ради (98500, м. Алушта, пл.. Радянська, 1);

2. Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради (98500, м. Алушта, пл.. Радянська, 1);

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

Про стягнення 3757,24 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача 1. ОСОБА_2. головний спеціаліст відділу по управлянню комунальною власністю, довіреність №302-38/35 від 10.01.2011 р;.;

Від позивача 2. ОСОБА_2. головний спеціаліст відділу по управлянню комунальною власністю, довіреність №20-05-04 від 06.01.2011 р;

Від відповідача не зявився;

Прокурор не зявився;

Суть спору: Прокурор міста Алушти звернувся з позовом до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Алуштинської міської ради та Відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди комунального майна від 11.03.2008, укладеного між відділом по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради АР та відповідачем по справі, в розмірі 3560,90грн. та 196,34грн. пені, а всього 3757,24 грн.

Крім того, прокурор просить покласти судові витрати зі сплати державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди комунального майна від 11.03.2008, укладеного між Відділом по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради та відповідачем по справі, невчасно та не в повному обсязі вносить орендну плату за обєкт оренди нежитлове приміщення площею 16,0 кв.м., розташоване по вул. 15 Квітня, 10 у м. Алушта, у звязку з чим за ним станом на 01.07.1011 року склалася заборгованість в розмірі 3560,90 грн., яку останній самостійно не погашає, що стало причиною звернення прокурора до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15 липня 2011 року позов Прокурора міста Алушти прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Прокурор у судове засідання не зявився, жодних письмових пояснень до суду від нього не надходило.

У судовому засіданні 15.08.2011р. представник позивачів підтримав заявлений прокурором позов та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Слід зазначити, що судом був спрямований запит до електронної бази даних АРМ ЄДР для отримання даних про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно отриманий спеціальний витяг, з якого вбачається, що Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстровано в реєстрі як Фізична особа підприємець з місцезнаходженням, вказаним у позовній заяві.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, в порядку ст. 75 ГПК України, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивачів, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2008р. між Відділом по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради (орендодавець) і Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Алушти (далі договір, а.с. 6-8).

Відповідно до п. 1.1 даного договору, його предметом є майнові взаємовідносини сторін з господарського використання комунального майна.

Згідно п.1.2 договору оренди, орендодавець на підставі рішення 19 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 31.10.2007р. №19/271, протоколу засідання конкурсної комісії з оренди обєктів комунальної власності від 24.01.2008р. №16, передає в оренду обєкт оренди нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 16,0кв.м., розташоване за адресою: 98500, м. Алушта, вул. 15 Апреля, 10, ринкова вартість якого визначена експертним висновком на 11.03.2008р. і складає 40575,00грн. Цільове призначення майна для розташування офісу, а орендатор приймає його в оренду, згідно акту прийому-передачі.

Розділом другим договору оренди визначена орендна плата та порядок її оплати.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що розмір орендної плати визначений згідно Методики розрахунку і порядком використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням 8 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради №8/18 від 06.12.2006р. Розрахунок орендної плати здійснюється із розрахунку 22% від експертної оцінки обєкта оренди. Конкретний розмір орендної плати станом на 11.03.2008р. становить 743,87грн. за перший базовий місяць оренди.

Відповідно до п. 2.3 договору оренди, орендна плата перераховується орендарем не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним в місцевий бюджет м. Алушти.

Договір оренди укладено строком на 3 роки, який діє з 11.03.2008р. по 11.03.2011р. (п. 4.1 договору).

Позивач виконав взяті на себе договірні зобовязання та згідно акту прийому-передачі комунального майна передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення площею 16,0кв.м., розташоване за адресою: 98500, м. Алушта, вул. 15 Апреля, 10.

Відповідач взяті на себе договірні зобовязання в частині повноти та своєчасної оплати не виконує, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість.

Згідно розрахунку, за період з березня 2008р. по квітень 2011р. за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 3560,90грн.

Листом від 26.01.2011р. «Про не подовження договору» позивач повідомив відповідача про строк закінчення дії договору та про необхідність повернення майна. (а.с. 28).

Листом від 12.03.2011р. позивач повідомив ФОП ОСОБА_1. про закінчення строку дії договору оренди від 11.03.2008р. 11.03.2011р. та просив на протязі 30 днів погасити заборгованість та передати за актом прийому-передачі орендоване майно. (а.с. 27).

Матеріали справи містять акт прийому-передачі комунального майна від 19.04.2011р., яким відповідач повертає позивачеві орендоване майно, однак він не підписаний відповідачем в графі орендатора, а лише містить відмітку відповідача, що приміщення звільнено 11.03.2011р. (а.с. 9).

Надіслана на адресу відповідача претензія вих. №20-05-212 від 05.05.2011р. з вимогами сплатити суму боргу в розмірі 3648,37грн. в строк до 15.05.2011р. залишена останнім без розгляду та задоволення (а.с. 10).

Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія вих. №20-05-283 від 30.06.2011р. з вимогами сплатити суму боргу в розмірі 3757,24грн. в строк до 15.07.2011р. теж залишена відповідачем без розгляду та задоволення (а.с. 12).

Оскільки відповідачем сума заборгованості у добровільному порядку погашена не була, то Прокурор м. Алушта завернувся з відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача 3560,90грн. заборгованості з орендної плати та 196,34грн. пені за період з 01.02.2011р. по 30.06.2011р. в примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості з орендної плати в розмірі 3560,90грн.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості з орендної плати в розмірі 3560,90грн. за договором оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Алушти від 11.03.2008р. є обґрунтованим, підтверджується документально та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 196,34грн. пені за період з 01.02.2011р. по 30.06.2011р.

Частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Таким чином, угода про забезпечення виконання неустойкою (пенею) вчиняється, також, у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Алушти від 11.03.2008р. сторони не передбачили відповідальність відповідача, у вигляді забезпечення виконання грошових зобовязань, у тому числі і пенею.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок про відсутність письмової угоди між сторонами про забезпечення виконання зобовязання неустойкою (пенею).

Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 196,34грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Алуштинської міської ради (98500, м. Алушта, пл.. Радянська, 1, р/р 33213871700007 в ГУ ДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740913) 3560,90 грн. заборгованості з орендної плати.

3.Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)в дохід державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 96,67грн.

4.Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 202,88грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 196,34грн. пені у позові відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.