Рішення № 17848546, 09.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11 Справа № 28/103/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Електросервіс", м. Луганськ

про стягнення 16 618 грн. 51 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 1/11 від 24.06.2011, провідний юрисконсульт;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Обставини справи: заявлені вимоги про:

- встановлення факту договірних відносин з купівлі-продажу електротехнічної продукції між позивачем та відповідачем;

- стягнення з відповідача 13 786 грн. основного боргу, 617 грн. 83 коп. 3% річних, 2214 грн. 68 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідач у судове засідання не прибув (явка до судового засідання не визнавалась судом обовязковою), про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 9101900514240 від 04.07.2011, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Також відповідач не надав відзив на позовну заяву, а не подання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті. Справа розглядається по суті за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача.

На адресу суду 01.08.2011 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог № 35/11 вих від 11.07.2011, в якій позивач просить стягнути з відповідача 13 786 грн. основного боргу, 29 грн. 46 коп. 3% річних, 110 грн. 29 коп. інфляційних втрат. Заява направлена відповідачеві, що підтверджується доданим до неї описом вкладення у цінний лист № 245141. Дана заява розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог і розглядається судом.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Як зазначає позивач у позові, за попередньою домовленістю між сторонами у справі, позивач поставляє та передає у власність електротехнічну продукцію, а відповідач сплачує їх вартість.

Відповідно до цієї домовленості позивач поставив товар відповідачу на підставі наступних видаткових накладних, про що зазначено у заяві № 35/11вих від 11.07.2011:

-№ РН-0000079 від 03.06.2009 на суму 14 287 грн. 03 коп., яка оплачена відповідачем повністю;

-№ РН-0000092 від 11.06.2009 на суму 9893 грн. 60 коп., яка оплачена відповідачем повністю;

-№ РН-0000113 від 22.06.2009 на суму 3302 грн. 21 коп., яка оплачена відповідачем повністю;

-№ РН-0000128 від 03.07.2009 на суму 2639 грн. 16 коп., яка оплачена відповідачем повністю;

-№ РН-0000152 від 16.07.2009 на суму 6488 грн. 23 коп., несплаченою залишалась сума 2429 грн. 60 коп.;

- № РН-0000317 від 03.12.2009 на суму 18201 грн. 46 коп., несплаченою залишилась сума 11 156 грн. 32 коп.

- № РН-0000295 від 12.11.2009 на суму 2200 грн. 08 коп., несплаченою залишилась сума 200 грн. 08 коп.;

- № РН-0000332 від 14.12.2009 на суму 7954 грн. 86 коп., яка повністю оплачена відповідачем.

Таким чином, як зазначає позивач, за видатковими накладними № РН-0000152 від 16.07.2009, № РН-0000317 від 03.12.2009, № РН-0000295 від 12.11.2009 товар залишився несплаченим у сумі 13 786 грн.

14.04.2011 позивачем направлено відповідачу претензію № 2/11юр (а.с. 12) з вимогою сплатити суму боргу 13 786 грн. 00 коп.

Дана претензія залишалась без відповіді, а сума боргу не оплаченою, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, невиконання відповідачем свого зобовязання призвело до виникнення заборгованості в сумі 13 786 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою згідно ст. 530 ЦК України є претензія від 14.04.2011 (а.с. 12) про стягнення заборгованості в сумі 13 786 грн. 00 коп., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем зобовязань за поставлений товар. Як вбачається з реєстру відправлень дана претензія направлена відповідачу 28.04.2011 (а.с. 13), тому строк її виконання настав 05.05.2011.

За розрахунком позивача згідно заяви про уточнення позовних вимог інфляційні нарахування за травень 2011 року становлять 110 грн. 29 коп., 3% річних за період з 05.05.2011 по 01.06.2011 складають 29 грн. 46 коп. Даний розрахунок позивача є обґрунтованим, а тому ці вимоги підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу, 3% річних, інфляційних нарахувань не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 09.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Електросервіс", м. Луганськ, вул. Кірова, 49, ідентифікаційний код 30641885, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус", м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 114, кв. 7, ідентифікаційний код 36206393, заборгованість у сумі 13786 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 29 грн. 46 коп., інфляційні нарахування у сумі 110 грн. 29 коп., державне мито у сумі 139 грн. 26 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 грн. 76 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.08.2011.

СуддяІ.В. Семендяєва