Рішення № 17847706, 06.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/23506.07.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", м. Київ

про відшкодування збитків 3364,36 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 дов. від 17.03.11р.

Від відповідачане зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості 3364,36 грн. страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу за Договором № 26391.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.07.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому не заперечує щодо стягнення страхового відшкодування у розмірі 3320,65 грн.

В судовому засіданні 06.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2009р. між Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»та ОСОБА_2 був укладений Договір страхування транспортних засобів №36391, відповідно до умов якого Страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля Hyundai Avante XD, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

17 грудня 2009р. в місті Києві на вул. Радіщева відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Дачія», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля «Мерседес», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 Водій ОСОБА_3 при зміні напрямку руху порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

Постановою Соломянського районного суду м. Києва від 20.01.2010р. (справа №3-109-1/10) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.

Відповідно до фактів, викладених у Довідці ВДАІ з обслуговування Соломянського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 17.12.2009р. застрахований автомобіль отримав такі механічні пошкодження: передні праві двері, переднє праве крило.

Вартість відновлювального ремонту, що настав у звязку з пошкодженням застрахованого автомобіля у результаті вищевказаної ДТП, склала 3479,52 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 14.04.2010р. квитанцією від 14.04.2010р.

На підставі повідомлення Страхувальника про подію з застрахованим автомобілем від 18.12.2009р., сформованого страхового акту № 3900/09/50/ТР25/00/2 від 27.04.2010р., Страховик на виконання умов Договору страхування виплатив Страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 3479,52 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1003 від 02.08.2010р.

Згідно звіту № 54/10 від 18.02.2010р. матеріальний збиток, заподіяний Страхувальнику в результаті вказаної ДТП, документально підтверджується та складає 3320,65 грн.

Винна особа у вчиненні ДТП застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4475970.

09.08.2010р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 3816 про добровільне відшкодування шкоди, проте відшкодування збитків здійснено не було.

14.03.2011р. № 919/8 позивачем було вдруге направлено заяву про виплату страхового відшкодування. Докази направлення заяви залучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування добровільно не сплатив.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач добровільно не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, тоді як виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів.

Позивач документально підтвердив своє право на відшкодування та нарахував про стягнення з відповідача пені у розмірі 1955,65 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Суд частково не погоджується з наведеними доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному випадку пені.

Суду не надано письмової угоди сторін щодо неустойки, яка мала бути укладена між сторонами.

У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, відповідно до вищевказаних правових норм до позивача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат.

Регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням фактичних затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується пенею, трьома відсотками річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат відсутні і підстав для задоволенні цієї частини вимог позову не вбачається .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача щодо стягнення страхового відшкодування та по суті вимоги в цій частині визнав.

За таких обставин, позов визнається судом частково обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01004, м. Київ,вул. Басейна, 7-В, код ЄДРПОУ 19411125), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 3 320 (три тисячі триста двадцять) грн. 65 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог позову відмовити .

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 12 липня 2011 року.