Рішення № 17847489, 05.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/257

05.07.11

За позовом

Акціонерного товариства «Інтерхім»

До

Міністерства оборони України

Про

стягнення 90300 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Гуща В.О.

Від відповідача Гладкий С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Міністерства оборони України суму боргу за поставлену продукцію за договором від 21.12.2010р. № 286/3/10/37 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України в розмірі 90300 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 16.06.2011р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2010 року між Міністерством оборони України та Акціонерним товариством «ШТЕРХІМ»було укладено Договір № 286/3/10/37 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (в тому числі для миротворчих підрозділів Збройних Сил України).

Згідно п. 1.1. Договору Позивач зобов'язувався у 2010 році поставити Міністерству оборони України товар доповнення до одягу шкіряні та одяг спеціальний, а відповідач - Замовник зобов'язувався забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень Договору.

Ціна товару, передбаченого до поставки за Договором, його номенклатура, характер, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару, строки (терміни) виконання Договору, визначаються специфікаціями.

29 грудня 2010 Сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 21 грудня 2010 року № 286/3/10/37 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (в тому числі для миротворчих підрозділів Збройних Сил України), якою було внесено зміни в п.п. 13.2. умов даного Договору.

Взяті на себе зобов'язання по поставці товару за Договором від 21 грудня 2010 року № 286/3/10/37 Позивач виконав повністю. Суду доведено, що претензій стосовно якості та строків поставки з боку Відповідача до Позивача не надходило.

Відповідно до п. 5.2. Договору місцем поставки товару є центри забезпечення речовим майном та об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною Договору з обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та черговості відвантажень

На виконання п. 1.2. Договору позивач здійснив поставку матеріально-технічних засобів речової служби згідно специфікації № 1 у кількості та в терміни передбачені Договором на загальну суму 90300,00 грн., що підтверджується наступними документами: Оголошенням № І від 22.12.2010р., Актом приймального контролю якості № І від 25.12.2011 p.; Рахунком - фактурою № 22/12-1 від 22.12.2010р.; Накладною №22/12-1 від 22.12.2010р., Всього на загальну суму 90300,00 гри.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 286/3/10/37 розрахунок за фактично поставлений товар проводиться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником Замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантажений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі.)

У строки визначені п. 4.1. Договору Постачальником на адресу Замовника було направлено рахунок - фактуру № 22/12-1 від 22.12.2010 року на оплату товару у кількості 430 штук на суму 90300,00 гри.

Строк оплати за Договором 286/3/10/37 (згідно дати поставки товару 25.12.2010р.) закінчився 25 січня 2011 року.

Однак оплата товару у встановлені Договором строки Міністерством оборони України проведена не була.

Таким чином, на виконання умов договору Позивачем по справі було поставлено продукцію обумовлену останнім в кількості та якості, що ним передбачена, та підготовлено і передано Відповідачу належним чином оформлені документи, як того вимагають положення (п.4.1.) договору, однак Відповідач порушуючи взяті на себе зобов'язання з позивачем за поставлений товар не розрахувався.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Позивач здійснив поставку матеріально-технічних засобів речової служби згідно специфікації № 1 у кількості та в терміни передбачені Договором на загальну суму 90300,00 грн., що підтверджується відповідними доказами які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Відповідно до п. 4.1 Договору № 286/3/10/37 розрахунок за фактично поставлений товар проводиться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником Замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантажений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі.)

У строки визначені п. 4.1. Договору Постачальником на адресу Замовника було направлено рахунок - фактуру № 22/12-1 від 22.12.2010 року на оплату товару у кількості 430 штук на суму 90300,00 гри.

Строк оплати за Договором 286/3/10/37 (згідно дати поставки товару 25.12.2010р.) закінчився 25 січня 2011 року.

Однак оплата товару у встановлені Договором строки Міністерством оборони України проведена не була.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати за отриманий товар в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №286/3/10/37 від 21.12.2010р. у розмірі 90300 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Акціонерного товариства «Інтерхім»(04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 10А, код ЄДРПОУ 20040711) 90300 (дев’яносто тисяч триста) грн. боргу за поставлену продукцію за договором № 286/3/10/50 (за кошти Державного бюджету України), 903 (дев’ятсот три) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 11.07.2011р.