Рішення № 17847459, 11.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/28311.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-С»

до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт»

про стягнення 46368,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 60 від 01.06.2011

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт» заборгованості за Договором № 212 від 01.03.2010 в розмірі 46368,00 грн. основного боргу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений між позивачем та відповідачем договір на охорону обєкту № 212, відповідно до умов якого позивач надав охоронні послуги на обєкті відповідача, а відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, в звязку за відповідачем утворився борг, який позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2011 порушено провадження по справі № 53/283 розгляд справи призначено на 20.06.2011.

Розпорядженням від 20.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у звязку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/283 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 розгляд справи було відкладено на 11.07.2011.

Розпорядженням від 01.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у звязку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/283 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Представник позивача в судовому засіданні 11.07.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в т.ч. вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

01 березня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 212 про охорону обєкту, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв на себе зобовязання щодо охорони обєкту, який зазначений у дислокації (додаток № 1 до договору) (нежитлове приміщення та автомобільні стоянки, що є обєктами незавершеного будівництва та знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20). Під обєктом розуміються всі будівлі, приміщення та споруди, обєкти незавершеного будівництва, а також будівельне устаткування, обладнання, конструкції і матеріали, розташовані за адресою дислокації, вказаної у додатку № 1 до договору (п. 1. Розділ 1 договору).

Позивач зобовязався (п. 4.1.) зокрема, забезпечити у межах наданих повноважнь охорону обєкту з метою забезпечення зберігання на ньому товарно-матеріальних цінностей замовника від розкрадання, пошкодження чи знищення; відповідач зобовязався (п. 4.2.) зокрема, здійснювати оплату за охорону у порядку та у строки передбачені умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Сума вартості наданих послуг за цим договором визначається сторонами на підставі розрахунку (додаток 2 до договору) (п. 1 Розділ 2 договору).

В розрахунку вартості охорони, укладеного як додаток № 2 до договору, сторони погодили, що вартість по договору в рік становить 183960,00 грн., середньо місячно 15330,00 грн.

Факт надання послуг відповідачу позивачем по справі на суму 46368,00 грн. підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за березень-травень 2010 року включно (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Акти підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 2 Розділу 2 договору, оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та фактичного часу охорони здійснюється щомісячно на умовах перерахування замовником коштів на поточний рахунок охорони, а саме: до 20 числа поточного місяця 100% місячної суми нарахування.

Матеріали справи свідчать, що у звязку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань з оплати наданих позивачем послуг, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про оплату наданих послуг на суму 46368,00 грн., на одну з яких відповідач надав відповідь за № 1552101 від 06.04.2011, в якій визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 46368,00 грн. та вказав, що вона буде погашена після надходження коштів на накопичувальний рахунок банку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобовязання щодо надання послуг з охорони, тоді як відповідач зобовязання щодо оплати за надані послуги не виконав, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 46368,00 грн., яку позивач просить стягнути як основний борг.

Відповідач обґрунтованих заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості наданих послуг (п. 2 Розділу 2 договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за надані послуги не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-С» щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт» основного боргу за договором № 212 від 01.03.2010 у розмірі 46368,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 19020301, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-С»(04201, м. Київ, вул. П. Панча, 4, к. 15, код ЄДРПОУ 31611888) 46368,00 (сорок шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. основного боргу, 463,68 (чотириста шістдесят три) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 12.07.2011