Ухвала суду № 17847440, 12.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.07.11

№ 05-5- 39 / 7582

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до відповідача-1: Приватного підприємства "Надія-Транс", відповідача-2: Моторно (транспортного) страхового бюро України

про відшкодування 14 962,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 04-2678 від 25.06.2011 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України - якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунк том 2 частини другої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зок рема, найменування, місцезнаходження та ідентифікаційні коди сторін (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Фактично у тексті позовної заяви у якості найменування відповідача-1 зазначено: Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування", а у якості його місцезнаходження - наступна адреса: 03039, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1. Також, у якості найменування відповідача-2 зазначено: Моторно (транспортне) страхове бюро України, а у якості його місцезнаходження - наступна адреса: 01154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Оскільки позивачем не вказано на жодне з джерел, з яких він отримав дані про найменування відповідача-1 та відповідача-2 та про належність відповідачам вищевказаних адрес місцезнаходження, суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві вищенаведених найменування та місцезнаходження відповідачів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Крім того, в роз’ясненні ВАСУ (нині –ВГСУ) № 02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” також звернуто увагу на необхідність наявності розрахункового документу, що виданий відправникові поштового відправлення, як доказ надання послуг поштового зв'язку з надіслання такого відправлення.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Позивачем до позовної заяви у якості доказів направлення відповідачу-1 та відповідачу-2 копії позовної заяви та доданих до неї документів додані фіскальні чеки № 7031 від 25.06.2011 р., № 7030 від 25.06.2011 р. з описами вкладення у цінний лист.

Натомість, з описів вкладення у цінний лист вбачається, що позивач направив відповідачам лише "Уточнену позовну заяву від 25.06.2011 р. вих. № 04-2678" на 19 аркушах та не направив додані до неї документи. При цьому, надіслання сторонам копії уточненої позовної заяви приписами ст. 56 ГПК України не передбачено.

Вищенаведене фактично позбавляє суд можливості перевірити виконання позивачем вимог ст. 56 ГПК України про надіслання відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, тоді як у позовній заяві № 2097-рв від 05.07.2011 р. наведений перелік відповідних документів (додатки №№ 1 - 14), доданих до неї, та які у відповідності до ч.1 ст. 56 ГПК України позивач зобов"язаний направити відповідачу разом з позовною заявою.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальні чеки № 7031 від 25.06.2011 р., № 7030 від 25.06.2011 р. з описами вкладення у цінний лист в якості виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.

В абз. 2 стор. 1 позовної заяви зазначено, що "... автомобіль "богдан", реєстраційний номер 004 04 ХМ... належить ПП "Надія - Транс"...", проте не вказано на докази, які мають таке зазначення підтверджувати.

В абз. 6 стор. 2 позовної заяви зазначено, що "... на момент ДТП цивільно - правова відповідальність ПП "Надія - Транс" була застрахована в АСТ "Вексель" згідно поліса ВС/475564 цивільно - правововї відповідальності власника наземного транспорту. АСТ "Вексель" на данний момент ліквідований.". Однак при цьому, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 ГПК України, позивачем не вказані та до позовної заяви не додані докази на підтвердження зазначеного (в т.ч. і наведений поліс).

Далі у позовній заяві міститься посилання на п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов"язань за договором обов"язкового страхування цивільно - правової відповідальності. Натомість, в позовній заяві не вказані та до останньої не додані докази на підтвердження того, що АСТ "Вексель" визнаний банкрутом та/або ліквідований, що він є (був) учасником МТСБУ, а рівно, що Моторно (транспортне) страхове бюро України (відповідач-2) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих повинне відшкодувати спірну шкоду позивачу.

Як передбачено пунктом 3.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, підставою для повернення позовної заяви є відсутність викладу обставин, на яких грунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до листа ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095 наступні:

№ рахунку 31110095700011

Банк ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з квитанції № К84/Р/7 від 25.06.2011 р., доданої позивачем як доказ сплати державного мита, позивачем не вірно вказаний реквізит щодо Отримувача, а саме: ГУДК у м. Києві.

А тому наведена квитанція не приймається судом у якості доказу сплати державного мита.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.