Рішення № 17847021, 06.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/12806.07.11 За позовом товариство з додатковою відповідальністю “Трикотажна фабрика “Киянка”

до товариства з обмеженою відповідальністю “КИЯНКА-ПЛЮС”

про стягнення 46248, 00 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. предст. за дов.,

від відповідача ОСОБА_2. предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “КИЯНКА-ПЛЮС” про стягнення 46248, 00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати коштів за простими векселями № 322498 (6042) та № 322498 (6043), що були видані 16.03.05.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2011 порушено провадження у справі № 43/128, розгляд справи призначено на 27.04.2011.

22.04.11 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю забезпечення явкою повноважного представника у судове засідання.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У звязку з незявленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та враховуючи клопотання про відкладення розгляд справи було відкладено на 09.06.11.

08.06.11 від закритого “Трикотажна фабрика “Киянка” надійшла заява про заміну організаційно-правової форми Позивача з закритого акціонерного товариства “Трикотажна фабрика “Киянка” на товариство з додатковою відповідальністю “Трикотажна фабрика “Киянка”.

09.06.11 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

У звязку із заявленими клопотаннями розгляд справи було відкладено на 23.06.11.

Ухвалою від 09.06.11 суд замінив організаційно-правову форму Позивача з закритого акціонерного товариства “Трикотажна фабрика “Киянка” на товариство з додатковою відповідальністю “Трикотажна фабрика “Киянка”.

22.06.11 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відповідач заперечує відносно заявлених позовних вимог.

У звязку з необхідністю узгодження позицій між Позивачем та Відповідачем, розгляд справи було відкладено на 06.07.11.

В судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволені позову.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.05 товариство з обмеженою відповідальністю “КИЯНКА-ПЛЮС” (далі - Відповідач) видав товариству з додатковою відповідальністю “Трикотажна фабрика “Киянка” два прості векселі № 322498(6042) та № 322498(6043), чим засвідчив наявність заборгованості перед Позивачем у сумі 46248, 00 грн. зі строком платежу відповідно 16.03.10 та 16.06.10.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли внаслідок укладання Договору оренди № 11 від 01.09.03. Саме у забезпечення виконання зобовязань за договором Відповідачем і було видано зазначені векселя.

02.02.11 Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо оплати векселів, відповіді на яку не надійшло, заборгованість Відповідач не погасив.

За розрахунком Позивача заборгованість Відповідача складає: 46248, 00 грн. основного боргу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) є порушенням цього зобовязання.

Заперечення Відповідача на заявлені вимоги судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Сторонами було дотримано письмової форми Договору, що підтверджується Договором оренди № 11 від 01.09.03, копія якого долучена до матеріалів справи та сума заборгованості (вартість наданих послуг) за цим договором відповідає сумі виданих векселів.

Отже, в суду відсутні підстави для здійснення перерахунку заборгованості, як зазначено у відзиві Відповідача.

Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити, що відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону «Про переказний та простий векселі" до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо:

-індосаменту;

-строку платежу;

-платежу;

-права регресу у разі неплатежу;

-платежу у порядку посередництва;

-копій;

-змін;

-позовної давності;

-неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.

Згідно ст. 70 Уніфікованого закону «Про переказний та простий векселі" позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат".

Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Враховуючи, що зазначені векселі не були опротестовані в неплатежі, застосування у даному випадку річного строку позовної давності є неправомірним.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “КИЯНКА-ПЛЮС” (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 32526296, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з додатковою відповідальністю “Трикотажна фабрика “Киянка” (03022, м Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 00307299) 46 248 (сорок шість тисяч двісті сорок вісім) гривень 00 коп. основного боргу, 462 (чотириста шістдесят дві) гривні 48 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя М.В.Пасько

Дата підписання рішення 11.07.11