Рішення № 17846935, 06.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/18806.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Маркет"про стягнення 40 814, 42 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № б/н від 15.04.2011р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 30829, 11 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 7217 від 17 лютого 2009р., 1 541, 45 грн. штрафу, 7509, 03 грн. пені, 935, 03 грн. трьох відсотків річних, всього: 40 814, 42 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.07.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2011 року надав клопотання, в якому відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 7508, 80 грн.

Представник відповідача у судове засідання 06.07.2011 року не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.06.2011р.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 лютого 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Маркет»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 7217, відповідно до умов якого продавець зобовязався продавати продукцію покупцю, а покупець зобовязався своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2 розділу І договору під терміном "продукція" в даному договорі сторони розуміють пиво в пляшках, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ЗАТ "Оболонь", ДП "Пивоварня Зіберта", ВАТ "Охтирський пивоварний завод", ДП "Красилівське", ЗАТ "Бершадський пивокомбінат" та ВАТ "Севастопольський пивобезалкогольний завод". Продукція, що поставляється, повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартам і правилам, встановленим діючим законодавством України, що підтверджується сертифікатами відповідності та якості.

Продукція доставляється централізовано транспортом продавця або, за бажанням покупця, шляхом самовивозу зі складу продавця. Місце доставки продукції узгоджується сторонами при прийнятті замовлення. Прийняття покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна. Після підписання сторонами ТТН, претензії щодо кількості та якості (крім прихованих недоліків) продукції продавецм не розглядаються (п. 3 розділу І договору).

Відповідно до п. 5 розділу І договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 року. В частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ договору продукція відпускається продавцем за вільновідпускними цінами, які зазначаються в товарно-транспортних накладних.

Пунктом 2 розділу ІІІ договору передбачено, що відвантаження продукції проводиться на підстав попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобовязується у термін 14 днів повністю оплатити всю отриману продукцію.

Згідно п. 2 розділу ІV договору ціна на окрему партію продукції вказується продавцем в товарно-транспортних накладних, яку покупець повинен розглядати як оферту з боку продавця. Факт прийому покупцем від продавця (або водія-експедитора) продукції означає згоду покупця з запропонованою ціною, сумою транспортних витрат та асортиментом продукції.

На виконання умов договору позивачем у період з березня по травень 2010 року було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 30 829, 11 грн., що підтверджується видатковими накладними від 30.03.2010р., 02.04.2010р., 03.04.2010р., 13.04.2010р.,13.04.2010р. та 16.05.2010р.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 7217 щодо здійснення оплати не виконав, і повного розрахунку за отриманий товар не здійснив, в звязку з чим заборгованість відповідача складає 30829, 11 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав неналежним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 30829, 11 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 30829, 11 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 1 розділу VІ договору передбачено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення платежу за відвантажену та штраф у розмірі 5 % від вартості невчасно оплаченої продукції.

Відповідно до вищезазначеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 1541, 45 грн. штрафу за прострочення оплати вартості поставленого товару, стягнення якого визнається судом обґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2011 року надав клопотання, в якому відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 7508, 80 грн.

У відповідності до частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.

Згідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи клопотання позивача, провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 7508, 80 грн. відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню у звязку з відмовою позивача від позову у цій частині.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 903, 84 грн. трьох процентів річних за уточненим розрахунком суду, які нараховані судом відповідно до вимог закону. У позові в частині стягнення 31, 19 грн. трьох процентів річних слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Маркет"(04201, м. Київ, вул. Мінське шосе, буд. 4, код 36292152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (02192, м. Київ, вул. Миропільська, б. 4, код 32559075) 30829 (тридцять тисяч вісімсот двадцять девять) грн. 11 коп. боргу, 1541 (одна тисяча пятсот сорок одна) грн. 45 коп. штрафу, 903 (девятсот три) грн. 84 коп. три проценти річних, 332 (триста тридцять дві) грн. 74 коп. державного мита та 192 (сто девяносто дві) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 7508, 80 грн. пені припинити.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна