Рішення № 17846144, 20.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.07.11 р. Справа № 11/102

за позовом Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”, м. Горлівка

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка

про стягнення 4112грн. 06коп.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 (за довіреністю)

від відповідача: незявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа”, м.Горлівка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 2015,81грн., пені в сумі 2015,81грн., 3% річних в сумі 17,65грн. та інфляційних витрат в сумі 62,79грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 2015,81грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, м.Горлівка та Закритим акціонерним товариством „Горлівськтепломережа” (Постачальник) 14 серпня 2009р. укладено договір №2157 про поставку теплової енергії, за умовами якого Постачальник бере на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію для теплопостачання приміщення за адресою :АДРЕСА_2, загальною площею 45,3 кв.м., а Споживач зобовязується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 1.5. виконання Постачальником зобовязань по даному договору підтверджується актами включення опалення житлових будинків, в які вбудовані нежитлові приміщення Споживача, підписані Постачальником та комунальним підприємством, на утриманні якого знаходяться зазначені житлові будинки, розпорядженням Горлівської міської ради про закінчення опалювального сезону.

Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що Споживач зобовязаний оплачувати поставлену теплову енергію та здійснювати інші платежі, відповідно до умов даного договору.

Згідно із п. 3.2.7. договору Споживач зобовязаний щомісячно до 15-го числа розрахункового місяця прибути до Постачальника для проведення звірки сум заборгованості за відпущену теплову енергію.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що Споживач оплачує теплову енергію відповідно тарифів, сума оплати в місяць складає 1054,04грн.

Розрахунковим періодом відповідно до п. 5.3. договору є календарний місяць. Оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця відповідно платіжної вимоги-доручення, виставленої Постачальником (п. 5.4. Договору).

За весь час несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу. У звязку із простроченням оплати теплової енергії споживач на вимогу Постачальника зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. (п.8.3-8.4 Договору).

Пунктом 10.1 строк дії даного договору встановлено з 01.06.2009р.по 31.07.2011р.

Припинення дії договору не звільняє Споживача від зобовязання повної сплати спожитої теплової енергії. (п. 10.2 договору).

Після закінчення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожний наступний такий же період. (п. 10.3 договору).

Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у звязку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

До укладеного договору між сторонами було підписано Додаток №1 до договору акт технічного огляду системи теплопостачання приміщення, яке займає Фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

Факт включення центрального опалення до обєктів Споживача підтверджується актам включення від 11.10.2010р. та актом відключення опалення від 15.04.2011р. Зазначені акти підписані без зауважень.

За надані послуги централізованого опалення позивачем були виставлені до оплати відповідні платіжні вимоги-доручення, зокрема, платіжна вимога-доручення №2157 від 29.10.2010р. на суму 737,23грн., №2157 від 09.11.2010р. на суму 1088,29грн., №2157 від 03.12.2010р. на суму 1088,29грн., №2157 від 04.01.2010р. на суму 1088,29грн., №2157 від 03.02.2010р. на суму 1088,29грн., №2157 від 03.03.2010р. на суму 1088,29грн., №2157 від 20.04.2010р. на суму 544,14грн.

За розрахунком позивача виставлені платіжні доручення відповідачем були оплачені частково, у зв'язку із чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 2015,81грн.

Протягом розгляду справи відповідачем борг в сумі 2015,81грн. було сплачено у повному обсязі, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних документів за червень 2011р., відповідно до якого відповідачем була сплачена сума у розмірі 2015,81грн. за опалення за січень та березень 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Протягом розгляду справи відповідачем борг за послуги теплопостачання по договору №2157 від 14.08.2009р. в сумі 2015,81грн. було оплачено у повному обсязі, що підтверджується наданим позивачем копіями платіжних документів., відповідно до яких відповідачем була сплачена сума у розмірі 2015,81грн. за опалення за січень, березень 2011р. відповідно до рахунку №2157 від 04.01.2011р., від 03.03.2011р., у зв'язку із чим суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка суму основного боргу в розмірі 2015,81грн. відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 17,65грн. та інфляційні нарахування в сумі 62,79грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та підлягає задоволенню повністю в сумі 17,65грн. Щодо нарахування інфляційних витрат суд встановив, що він є арифметично вірним та підлягає задоволенню повністю в сумі 62,79грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2015,81грн. на підставі п. 8.2. договору.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50%, що складає 1007,91грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1007,91грн. оскільки сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 1007,91грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерним товариством „Горлівськтепломережа”, м. Горлівка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Горлівка про стягнення основного боргу в сумі 2015,81грн., пені в сумі 2015,81грн., 3% річних всумі 17,65грн. та інфляційних витрат в сумі 62,79грн.задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2015,81грн., у звязку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84624, АДРЕСА_1, свідотство про державну реєстрацію від 18.08.1995р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (84601, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, п/р 260070134601 у Горлівському філіалі АТ „Брокбізнесбанк”, МФО 394578, код ЄДРПОУ 03337007) пеню в сумі 1007,91грн., 3% річних в сумі 17,65грн., інфляційні нарахування в сумі 62,79грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (84624, АДРЕСА_1, свідотство про державну реєстрацію від 18.08.1995р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (84601, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, п/р 260070134601 у Горлівському філіалі АТ „Брокбізнесбанк”, МФО 394578, код ЄДРПОУ 03337007) витрати по сплаті державного мита в розмірі 26,99грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 62,46грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.07.2011р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >