Рішення № 17845958, 05.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.11 р. Справа № 23/76

за позовом: Державного підприємства ”Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства ”Макіївкокс” м. Макіївка

про стягнення 15970 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: : ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреностями

Від відповідача: ОСОБА_3. - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 07.06.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувались перерви до 15.06.2011р. та до 05.07.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство ”Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, закритого акціонерного товариства ”Макіївкокс” м. Макіївка, про стягнення 15970 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній № 52569292 масу вантажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-відправлення відповідачем у листопаді 2010р. зі станції Ханженкове Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 52569292 у вагоні № 61835484 вантажу - ”коксовий дрібязок”;

-здійснення на станції призначення на підставі ст.52 Статуту залізниць України перевірки маси вантажу, що прибув у вагоні № 61835484, внаслідок якої було виявлено, що фактична маса вантажу нетто на 800 кг менше, ніж зазначено у накладній № 52569292;

-засвідчення вищевказаної обставини комерційним актом АА № 019859/670 від 18.11.2010р.;

-ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 3, 10 Закону України ”Про залізничний транспорт”, ст.ст. 24, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.2.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), п.5 та п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила приймання вантажів), п.4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334 (далі - Правила складання актів).

Відповідач під час розгляду справи зазначив, що позивачем при видачі вантажу, який прибув у вагоні № 61835484, не враховано приписи п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила видачі вантажів) та п.2.6. Правил оформлення перевізних документів, а також припустиму похибку зважування на станційних вагонних вагах, яка складає 150 кг.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зобовязання позивача надати оригінали певних документів, необхідних для вирішення спору. Вказане клопотання судом задоволено частково, оскільки оригінали додатків до позову, в т.ч. залізнична накладна № 52569292 та комерційний акт АА № 019859/670 від 18.11.2010р., були витребувані ухвалою про порушення провадження у справі від 24.05.2011р. При цьому суд зауважує, що відповідно до ст.130 Статуту залізниць України накладна і комерційний акт подаються лише в оригіналі у випадку предявлення позову до залізниці, а не залізницею.

Також відповідач зазначив про зміну свого найменування із закритого акціонерного товариства ”Макіївкокс” на приватне акціонерне товариство ”Макіївкокс”. В обґрунтування цієї заяви відповідач посилається на те, що 27.04.2011р. відбулась державна реєстрація змін до установчих документів відповідача та видано нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 682702.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу до розміру однієї провізної плати, яка складає 3 194 грн. на підставі ч.2 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

16.11.2010р. закрите акціонерне товариство ”Макіївкокс” (вантажовідправник) зі станції Ханженкове Донецької залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відвантажив на адресу ВАТ ”Електрометалургійний завод ”Дніпроспецсталь” (вантажоодержувач) за залізничною накладною № 52569292 у вагоні № 61835484 вантаж - ”коксовий дрібязок”. При оформленні перевізних документів, зокрема, в залізничній накладній № 52569292 у вищевказаному вагоні відповідачем вказано масу вантажу: вага брутто - 89100 кг, тара - 23 040 кг, нетто - 66060 кг.

Навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника прийомоздавальник Олійчук у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Після прибуття вагону № 61835484 на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці за заявкою вантажоодержувача від 17.11.2010р. здійснено контрольне зважування на 200-тонних вагонних вагах вантажоодержувача № 0114 та виявлено, що у вагоні № 61835484 маса вантажу, зазначеного у накладній № 52569292, не відповідає фактичній масі вантажу: вага брутто становить 88 300 кг, тара з брусу - 23040 кг, нетто - 65260 кг, що менше даних, вказаних у залізничній накладній, на 800 кг.

Згідно п.27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. В даному випадку норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме 660, 6 кг, що менше виявленої нестачі - 800 кг.

Доводи відповідача щодо неврахування позивачем при видачі вантажу з перевіркою його маси п.27 Правил видачі вантажів та п.2.6. Правил оформлення перевізних документів, а також припустимої похибки зважування на станційних вагонних вагах, яка складає 150 кг, суд до уваги не приймає, оскільки: норма недостачі включає в себе також і граничне розходження визначення маси нетто (похибку зважування); суду не надано документів в підтвердження факту того, що припустима похибка вагонних ваг, на яких здійснювалось контрольне зважування вагону № 61835484, складає 150 кг; п.2.6. Правил оформлення перевізних документів стосується виявлення невідповідності між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах на станції відправлення, а не на станції призначення.

За фактом невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 52569292, складено комерційний акт № АА № 019859/670 від 18.11.2010р., підписаний заступником начальник станції та двома прийомоздавальниками, де зазначено: вагон в технічному відношенні справний, без дверний, люка зачинені щільно, течі вантажу немає; в комерційному відношенні навантаження з ”шапкою” вище рівня бортів на 15-20 см, поверхня вантажу маркована вапняним розчином, виїмок та поглиблень, немає обриси навантаження та маркування не порушені.

Із комерційного акту № АА № 019859/670 від 18.11.2010р. вбачається, що контрольне зважування на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці здійснено на 200-тонних вагонних вагах вантажоодержувача № 0114. Згідно технічного паспорту вищевказані вагонні ваги пройшли повірку та контроль придатності засобу ваговимірювальної техніки із дотриманням встановлених Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004р. № 279, інтервалів (в техпаспорті зроблені відповідні записи). Отже, перевірка маси вантажу здійснена в порядку, закріпленому п. 22 Правил видачі вантажів.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначену у залізничній накладній № 52569292 маси вантажу у вагоні № 61835484 позивач нарахував відповідачу як вантажовідправнику штраф в порядку ст.122 Статуту залізниць України в розмірі 15970 грн. із розрахунку: 3 194 грн. (провізна плата) х 5. Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд встановив, що він відповідає вимогам Статуту залізниць України.

Під час розгляду справи відповідач просив суд зменшити розмір штрафу до розміру однієї провізної плати, яка складає 3 194 грн., на підставі ч.2 ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України. Вказане клопотання відповідач обґрунтовує наступним: неправильне зазначення маси вантажу в накладній № 52569292 не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків в розумінні ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України; 04.08.2010р. на підприємстві виникла аварія, що призвела до значних фінансових втрат.

Відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Враховуючи, що допущене відповідачем порушення не завдало безпосередньо залізниці та іншим учасникам господарських відносин збитків, факт погіршення майнового стану відповідача внаслідок аварії підтверджено висновком експерта Відділення в м. Макіївка Донецької торгово-промислової палати № 288/мэ від 05.08.2010р. та актом про пожежу від 09.08.2010р., суд, користуючись своїм правом, закріпленим п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 2 провізні плати, тобто до суми 9582 грн.

Відповідач під час розгляду справи зазначив про зміну свого найменування із закритого акціонерного товариства ”Макіївкокс” на приватне акціонерне товариство ”Макіївкокс”, обґрунтовуючи це тим, що 27.04.2011р. відбулась державна реєстрація змін до установчих документів відповідача та видано нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 682702.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України ”Про акціонерні товариства” від 17.09.2008р. №514-VI статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в т.ч. передбачають зміну найменування акціонерного товариства з закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство.

Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у т.ч. зміна найменування акціонерних товариств з закритого на приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

За таких обставин, суд вважає, що у звязку із зміною найменування відповідача по справі № 23/76, яка підтверджена відповідним документом, відповідачем по даній справі є приватне акціонерне товариство ”Макіївкокс” (ЄДРПОУ 32598706).

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230, 233, 306-308 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з приватного акціонерного товариства ”Макіївкокс” (м. Макіївка, вул. Горького, 1, р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ ”Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) на користь державного підприємства ”Придніпровська залізниця” (м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828; одержувач коштів: ВСП ”Запорізька дирекція залізничних перевезень” ДП ”Придніпровська залізниця” - р/р 26007000215001 в ДФ АБ ”Експрес-банк”, МФО 306964, ЄДРПОУ 04713145) - 9582 грн. штрафу, 159 грн. 70 коп. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >