Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.08.11р.Справа № 6/5005/7603/2011 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОН", м. Дніпропетровськ
про стягнення 12 290,00 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №35 від 01.01.2011р.;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "СІОН", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 12 290,00грн. за невірно зазначену масу вантажу в накладній № 46972723, що зафіксовано комерційним актом серії АА № 037233/186 від 19.12.2010р.
Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 122,90 грн. - державного мита і 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у судове засідання тричі не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, що підтверджується штампом суду про відправку ухвал суду від 15.06.2011р.; від 07.07.2011р.; від 26.07.2011р. рекомендованою кореспонденцією з повідомленням за адресою зазначеною в позовній заява і яка співпадає з адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 22.07.2011р., тобто на момент розгляду справи у суді.
07.07.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні розгляд справи відкладений до 26.07.2011р., у зв`язку з тим, що відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
26.07.2011р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні розгляд справи відкладений до 11.08.2011р., у зв`язку з тим, що відповідач вдруге в судове засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
11.08.2011р. в третьому судовому засіданні, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі представника відповідача, за участю повноважного представника позивача справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих додатково позивачем на вимоги суду в судове засідання. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, представника позивача, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, проінформовано про дату складення його повного тексту.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач на адресу відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" - далі по тексту - вантажоодержувач - на підставі залізничної накладної № 46972723 від 16.12.2010 року у вагоні № 65231177 відправив зі станції Ульянівка Придніпровської залізниці вантаж - "дрібниця коксова".
18.12.2010р. вантажоодержувач звернувся з письмовою заявкою до позивача, в якій просив позивача виділити прийомоздавальника для перевірки вагону № 65231177, дана заявка позивачем була задоволена. 19.12.2010р. під час контрольного переважування на 100 тонних тензометричних вагах вантажоодержувача було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у перевізних документах, а саме: у вагоні № 65231177, згідно накладної № 46972723 від 16.12.2010 року зазначена маса нетто вантажу у розмірі 60 650кг., а при переважуванні вона склала - 59 150кг., тобто на 1 500кг. менше, ніж у перевізних документах. Факт невірно зазначеної маси вантажу зафіксовано комерційним актом серії АА № 037233/186 від 19.12.2010 року.
При складанні комерційного акту серії АА № 037233/186 від 19.12.2010 року застосовувалась норма природної втрати і граничного розходження у визначені маси нетто - 0,5% від маси нетто, у відповідності до положень п. 27 Правил видачі вантажів та ст. 52 Статуту залізниць України. Фактична норма природної втрати і граничного розходження маси вантажу по накладній № 46972723 від 16.12.2010 року дорівнює 304кг. (60 650кг.(маса вантажу по документам) х 0,5%(відсоток визначення суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), а в результаті переважування вантажу виявилася різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній з фактичною - 1 500кг.
З огляду на викладені обставини, на підставі п.п. 118, 122 Статуту залізниць України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку штрафу у розмірі 12 290,00грн. за невірно зазначену масу вантажу в накладній № 46972723, що зафіксовано комерційним актом серії АА № 037233/186 від 19.12.2010р.
Додатково, посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 122,90 грн. - державного мита і 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності вини ( умислу або необережності ), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).
Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч.ч.і, 2,3 ст.23 Статуту залізниць України).
Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).
Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України).
За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 12 290,00грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу в накладній № 46972723, що зафіксовано комерційним актом серії АА № 037233/186 від 19.12.2010р. є обґрунтованими з огляду на наступне позивач, користуючись правом, наданим йому ст. 24 Статуту залізниць України, перевірив правильність відомостей щодо маси вантажу, зазначеної у накладній вантажовідправником (відповідачем у справі), внаслідок чого було виявлено, що у вагоні № 65231177 маса вантажу на 1 500кг. менше, ніж зазначено у накладній, про що складено комерційний акт серії АА № 037233/186 від 19.12.2010р. Провізні плата, як зазначено у накладній № 46972723 (вагон № 65231177) складає 2 458,00грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з природною втратою і граничним розходженням визначення маси нетто (60 650кг.(маса вантажу по документам) х 0,5%(відсоток визначення суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) = 304кг., тоді як при переважуванні вантажу - "дрібниця коксова" різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній і фактичною масою складає 1 500кг., тому позивач, у відповідності зі ст. 122 Статуту залізниць України, правомірно нарахував відповідачеві штраф у сумі 12 290,00грн. (2 458,00грн. (провізні плата вантажу) х 5 (розмір штрафу визначений ст.ст. 118,122 Статуту залізниць України) = 12 290,00грн. (сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача). З огляду на викладене позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 12 290,00грн. за невірно зазначену масу вантажу в накладній № 46972723, що зафіксовано комерційним актом серії АА № 037233/186 від 19.12.2010р., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 122,90 грн. - державного мита і 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, відповідаючими нормам чинного законодавства, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Позиція суду щодо задоволення позовних вимог позивача і стягнення з відповідача на користь позивача штрафу повністю співпадає з позицією колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду висвітленій у постанові від 25.07.2011р. по справі № 5005/4189/2011.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,526,614,908,909,920 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 6,22,23,24,30,37,105,118,122 Статут залізниць України, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СІОН" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 6/200, код ЄДРПОУ 31965174, р/р 26001060146809 у відділенні "ПриватБанк", МФО 305299) на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26006000012 у ДФ АБ "Експрес-Банк, МФО 306964) 12 290,00грн. (дванадцять тисяч двісті дев'яносто грн. 00 коп.) - штрафу, 122,90 грн. (сто двадцять дві грн. 00 коп.) - державного мита і 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено
12.08.2011р.
Судове рішення № 17844791, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 11.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/5005/7603/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: