Рішення № 17844555, 10.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

10.08.2011Справа №5002-23/2820-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистрибюшн» (юрид. адреса: вул. Первомайська, буд. 10, смт Кача, Нахімовський район, м. Севастополь, 99804; пошт. адреса: вул. Камишове шосе, буд. 15, м. Севастополь, 99014)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Моранж» (вул. Горького, буд. 1, кв. 41, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98660)

про стягнення 4689,46 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, представ. за довір. б/н від 01.01.2011 р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистрибюшн» (юрид. адреса: вул. Первомайська, буд. 10, смт. Кача, Нахімовський район, м. Севастополь, 99804; пошт. адреса: вул. Камишове шосе, буд. 15, м. Севастополь, 99014; ідентифікаційний код 35526000) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моранж» (вул. Севастопольське шосе, буд. 10, смт. Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98670; ідентифікаційний код 35688425) грошових коштів у розмірі 4689,46 грн., що складаються з: 3527,27 грн. основного боргу, 610,92 грн. пені, 122,18 грн. 3% річних, 76,36 грн. 2 % штрафу, 352,73 грн. індексу інфляції. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ТОВ «Моранж» взятих на себе зобовязань за договором поставки YAL-00309295 від 03.04.2010 р. в частині повної оплати за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної YAL-00309295 від 03.04.2010 р. (з урахуванням повернення товару згідно приходної накладної YAL-00007267 від 03.04.2010 р. на суму 541,40 грн.) у розмірі 3527,27 грн. Крім того, відповідно до п. 5 Договору ТОВ «Еллада-Дистрибюшн» просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.04.2010 р. по 14.06.2011 р. у сумі 610,92 грн., відповідно до п. 6 Договору штраф в розмірі 2% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення за період з 08.04.2010 р. по 14.06.2011 р. у сумі 76,36 грн. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не зявився, направив клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Відповідач у судові засідання 28.07.2011р. та 10.08.2011р. не зявився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не зявлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

Встановив :

03.04.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистрибюшн» (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Моранж» (Покупець) уклали договір поставки YAL-00309295, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобовязався передати у власність Покупцеві у встановлений строк товар, а Покупець зобовязався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пункту 2 договору товар передається партіями, на підставі заявок Покупця, транспортом Постачальника, за ціною, погодженою сторонами.

Також пунктом 4 договору передбачено, що Покупець оплачує товар на умовах відстрочення платежу на строк не більше пяти банківських днів з моменту одержання товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистрибюшн» поставило продукцію за видатковою накладною YAL-00309295 від 03.04.2010р. на суму 4068,67грн.

В момент отримання товару на своєму складі відповідач відмовився від частини продукції та повернув її відповідно до приходної накладної YAL-00007267 на суму 541,40грн. від 03.04.2010р.

Таким чином за відповідачем склалася заборгованість на суму 3527,27грн., яка не оплачена.

Суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач не оплатив поставлену продукцію на суму 3527,27грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за договором поставки у розмірі 3527,27грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Відповідно п.5 договору поставки за недотримання строків оплати товару Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми невнесеного платежу.

Позивач просить стягнути 610,92грн. пені за період з 08.04.2010р. по 14.06.2011р., тобто за 433 дня.

Однак, згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, тобто нарахування пені за видатковою накладною від 03.04.2010р. повинно бути закінчено 08.10.2010р.

При таких обставинах, пеня підлягає перерахуванню за 184 календарних дня прострочення від суми боргу 3527,27 грн., що становить 320,02грн.

З врахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 320,02грн., у стягненні 290,90грн. пені належить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем за період з 08.04.2010р. по 14.06.2011р. 3% річних в сумі 122,18грн. та 352,73грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та також підлягають стягненню з відповідача.

Також п.6 договору поставки передбачає відповідальність Покупця за прострочення оплати більше 2 днів після настання строку оплати у вигляді штрафу у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути 76,36грн. 2 % штрафу.

Суд відмовляє у стягненні цієї суми на підставі наступного.

Відповідно до ст.549 ЦК України штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобовязання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Оскільки вказана сума у розмірі 73,36грн. нарахована за 433 дня, вона не є штрафом у розумінні ст.549 ЦК України.

За порушення строків оплати у договорі передбачена відповідальність у вигляді пені, яка вже нарахована на суму заборгованості за договором, і стягується у розмірі 320,02грн. Крім того на підставі ст.625 ЦК України на основну суму боргу позивачем нараховані 3% річних, які також стягуються з відповідача.

Таким чином, у суда не має підстав двічі стягувати з однієї суми боргу пеню або річні.

Витрати на оплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Моранж» (вул. Горького, буд.1, кв. 41, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98660, код ЄДРПОУ 35688425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистрибюшн» (юрид. адреса: вул. Первомайська, буд. 10, смт. Кача, Нахімовський район, м. Севастополь, 99804; пошт. адреса: вул. Камишове шосе, буд. 15, м. Севастополь, 99014, код ЄДРПОУ 35526000) 3527,27 грн. основного боргу, 610,92 грн. пені, 122,18 грн. 3% річних, 76,36 грн. 2 % штрафу, 352,73 грн. індексу інфляції, 94,01грн. державного мита та 217,52грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині позовних вимог про стягнення 290,90грн. пені та 76,36грн. 2% штрафу у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.