Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2а-22/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2011 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого Тімченко О.В.
при секретарі Тріла Б.І.
представника позивача Галецького В.Т.
представника відповідача - Бучка О.М.
представника третьої особи Баламута С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ПАТ „Західенерго” до Ладижинської міської ради, треті особи: відділ Держкомзему України в м.Ладижин, РВ ФДМУ, ФДМУ у Львівській області, НКРЕ України, НАК «Енергетична компанія України», Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправними та скасування рішень, -
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду із позовом, в якому з уточненням просить визнати протиправними та скасувати рішення Ладижинської міської ради № 1621 від 20.07.10. «Про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою ВАТ «Західенерго», яким міська рада припинила право постійного користування Ладижинської ТЕС на землю загальною площею 456,1908 га в межах м.Ладижин в звязку з реорганізацією підприємства в новостворене, надала в оренду ВАТ «Західенерго»земельну ділянку загальною площею 456,1908 га терміном на три роки з ставкою орендної плати в 3-х кратному розмірі земельного податку в рік з м. кв., зобовязала позивача укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки з наступною реєстрацією, надала дозвіл позивачу на проведення інвентаризації землі та уточнення її меж в натурі; рішення Ладижинської міської ради № 1737 від 31.10.10. «Про встановлення ставки орендної плати за користування земельними ділянками ВАТ «Західенерго», яким міська рада визнала такими, що втратили чинність пункти 3 та 7 рішення Ладижинської міської ради № 1621 від 20.07.10. щодо визначення ставок орендної плати та доручення першому заступнику міського голови укласти від імені міської ради договір оренди земельної ділянки, доручила міському голові укласти від імені міської ради договір оренди земельної ділянки, встановила з 01.11.11. ставки орендної плати за використання земельними ділянками загальною площею 456,191 га Ладижинською ТЕС ВАТ «Західенерго»згідно цільового призначення та даних державного земельного кадастру: землі промисловості (298,458 га) 1,5 грн. за м. кв. в місяць, землі зайняті житловою та громадською забудовою (134,933 га) 0,6 грн. за м. кв. в місяць, землі лісового фонду (22,8 га) 0,6 грн. за м. кв. в місяць; та рішення Ладижинської міської ради від 17.02.11. № 112 „Про внесення змін до рішень сесії Ладижинської міської ради”, яким: внесено зміни в п.3 рішення №1621 від 20.07.10. щодо надання в оренду ВАТ «Західенерго»земельної ділянки загальною площею - 321,258га., з них: землі промисловості - 298,458 га, землі лісового фонду - 22,8 га. в межах населеного пункту, терміном на 3 роки з ставкою орендної плати в трьохкратному розмірі земельного податку в рік за м.кв.; внесено зміни в п.1 рішення Ладижинської міської ради № 1737 від 31.10.10. про встановлення з 01.11.10. ставки орендної плати за використання земельних ділянок загальною площею - 321,258 га Ладижинською ТЕС ВАТ «Західенерго»в наступних розмірах згідно цільового призначення та даних державного земельного кадастру: землі промисловості (298,458 га) - 1,5 грн. за м.кв. в місяць, землі лісового фонду (22,8 га) - 0,6 грн. за м.кв. в місяць.; зобов'язано комісію по визначенню та відшкодуванню збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок комунальної власності переглянути акти з збитків заподіяних ВАТ «Західенерго»Ладижинській міській раді з урахуванням внесених змін; встановлено, на строк не більше 6 місяців, плату за землю, зайняту житловою та громадською забудовою, в розмірі земельного податку 4 грн. 32 коп. в рік за 1м.кв.; зобов'язано ВАТ «Західенерго»звернутись до Ладижинської міської ради щодо надання права постійного користування земельними ділянками на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території та виготовити відповідну землевпорядну документацію даних земельних ділянок. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішеннями міської ради порушено право позивача на постійне користування земельною ділянкою у м.Ладижин, на те, що з моменту набрання Земельним кодексом України чинності у 2002 році, ВАТ «Західенерго»не припиняло свою діяльність та не проводило реорганізацію, раніше виданий державний акт на право постійного користування землею є дійсним та підлягає заміні у разі добровільного звернення позивача, припинення права постійного землекористування має здійснюватися судом, а також, відповідач не є належним орендодавцем щодо земельних ділянок, якими позивач користується в м.Ладижин.
У судовому засіданні представник ПАТ „Західенерго” позов підтримав повністю, вважає, що міська рада прийняла оскаржувані рішення з перевищенням наданих Конституцією України і Законами України міській раді повноважень, дав пояснення аналогічні адміністративного позову та доповнень до нього, просить такий задоволити.
Відповідач надала суду письмове заперечення проти позову, вважає позов необґрунтованим, просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає, що оскільки Ладижинська ТЕС на даний час припинила своє існування як юридична особа, тому ВАТ «Західенерго», як правонаступник Ладижинської ТЕС, має право користуватися землею на праві оренди. Також, вважає, що у випадку припинення права користування землею згідно п.в ст. 141 ЗК України у звязку з припиненням діяльності державних підприємств, нормами земельного кодексу не передбачено припинення такого права в судовому порядку. Оскаржуваними рішенням міська рада встановила орендну плату для ВАТ «Західенерго»правомірно, згідно наданих міській раді повноважень Земельним кодексом України, Законів України про «Про місцеве самоврядування»та «Про оренду землі». Її представник у судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволені позову відмовити.
Представник третьої особи відділу Держкомзему у м.Ладижин позов заперечив з підстав, викладених представником відповідача, та у задоволенні позову просив відмовити.
Треті особи: НАК «Енергетична компанія України»та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України надіслали на адресу суду пояснення, у яких підтримали позовні вимоги позивача, просили розглядати справу за відсутності їх представників, вважають оскаржувані рішення Ладижинської міської ради неправомірними, оскільки ВАТ „Західенерго” є господарським товариством, акції якого перебувають у державній власності, тому спірна земельна ділянка належить до земель державної, а не комунальної власності, також стверджують, що позивач законно користується земельною ділянкою, виділеною для Ладижинської ДРЕС, як її правонаступник.
Третя особа ФДМ України просить справу розглядати за відсутності її представника, направивши суду пояснення, в якому покликається на те, що на підставі норм земельного законодавства міська Рада має право надавати в оренду землі (запасу та резервного фонду) лише в межах населеного пункту; підстав стверджувати, що орендодавцем даної земельної ділянки має виступати державний орган приватизації не вбачає.
Представника решта третіх осіб у судове засідання не зявились, хоча повідомлялись про розгляд справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності третіх осіб.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.
Позивач надав суду завірену належним чином копію нової редакції статуту, згідно якого, на виконання вимог п.5 Перехідних та прикінцевих положень закону України «Про акціонерні товариства»позивач з 04.04.11. змінив назву акціонерного товариства: з ВАТ «Західенерго»на ПАТ «Західенерго».
Суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи відбулося лише перейменування позивача, будь-якого перетворення та правонаступництва не відбулося, а підстави для заміни позивача в порядку ст.ст. 52, 55 КАС України відсутні, тому належною назвою позивача у зв'язку з його перейменуванням є Публічне акціонерне товариство “Західенерго”.
Судом встановлено, що у 1982 році згідно Державного акту Б № 000673 на право користування землею, виданого Тростянецькою районною радою народних депутатів Вінницької області, за Ладижинською ДРЕС закріплюється в безстрокове і безплатне користування 527,29 га землі для будівництва промислової зони та житлового масиву.
Стаття 22 Земельного кодексу Української РСР від 08 липня 1970 року (чинного на момент відведення Ладижинській ДРЕС земельної ділянки) встановлювала заборону приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею. Відповідно до ст.20 даного Кодексу таким документом визначений відповідний державний акт на право користування землею. Тому суд вважає, що з моменту виділення земельної ділянки в натурі та видачі Державного акту Б № 000673 на право користування землею, Ладижинська ДРЕС набула права користування даною земельною ділянкою.
Указом Президента України N 210/93 від 15.06.93. «Про корпоратизацію підприємств»встановлено, що корпоратизацією є перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства. Згідно Указу Президента України № 282/95 від 04.04.95. «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України»(ч.4 п.1 Указу) Міністерству енергетики та електрифікації України доручено створити державні акціонерні енергогенеруючі компанії на базі електростанцій та гідростанцій. Пунктом 3 цього Указу установлено, що за обєктами, які підлягають перетворенню у відкриті акціонерні товариства, ФДМ України за погодженням з Міністерством енергетики та електрифікації України визначає частку акцій, що залишається у державній власності. Таким чином, суд погоджується з твердження позивача, що Ладижинська ДРЕС (згідно п.2 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 29.07.96. № 131 змінила назву з Ладижинської державної районної електричної станції (Ладижинська ДРЕС) на Ладижинську теплову електричну станцію (Ладижинську ТЕС)) стала структурним підрозділом ДАЕК «Західенерго»(код 23269555), створеної шляхом корпоратизації в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства, про що свідчить довідка Львівського обласного управління статистики від 10.11.95. № 1910/20 та копія статуту ДАЕК «Західенерго». З цим твердження погодився і відповідач у запереченні на позов.
Окрім цього, у мотивувальній частині рішенні господарського суду Вінницької області від 16.12.03. № 11/300-03 за позовом ВАТ «Західенерго»до Ладижинської міської ради господарський суд встановив: «В 1982 році Ладижинській ДРЕС, яка реорганізована в Ладижинську ТЕС і є структурним підрозділом ВАТ «Західенерго», отримала державний акт на право користування землею і згідно якого за нею закріплюється в безстрокове в безплатне користування 521,29 га землі». Згідно ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З урахуванням викладеного, зважаючи на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки рішення господарського суду Вінницької області має преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення. Отже, позивач є правонаступником Ладижинської ДРЕС та законно користується закріпленою за останньою у 1982 році земельною ділянкою.
На виконання Указу Президента України від 19.06.95. «Про забезпечення управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації», наказом Міністерства енергетики та електрифікації України № 206 від 25.10.95. визначено склад державних акціонерних компаній, які підлягають приватизації за погодженням з Кабінетом Міністрів України, станом на 01.10.95. згідно додатку 2. У додатку 2 цього наказу визначено, що приватизації підлягає ДАЕК «Західенерго», складовою частиною якої є Ладижинська ДРЕС, яка знаходиться за адресою: м.Ладижин Тростянецького району Вінницької області. Наказом ФДМ України від 09.07.96. № 13-ДПК прийнято рішення про приватизацію майна ВАТ «Західенерго», яке перетворено у відкрите акціонерне товариство у процесі корпоратизації, шляхом продажу акцій. Згідно виписки з реєстру власників іменних цінних паперів від 22.01.02. ФДМ України володів 70,01 % акцій ВАТ «Західенерго». Згідно Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2004 р. N 794 Про утворення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" 70,1 % акцій ВАТ „Західенерго” передано у статутний фонд НАК "Енергетична компанія України". У пункті 3 цієї Постанови КМУ визначено, що пакети акцій у статутних фондах господарських товариств у розмірах, зазначених у додатках 1 і 2 залишено у державній власності. Згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів ДАЕК „Західенерго” від 25.11.99. (протокол зборів №3) змінено назву ДАЕК «Західенерго»на ВАТ «Західенерго». Зміна назви позивача не може вважатися припиненням діяльності чи позивача, оскільки такі поняття як припинення та реорганізація Товариства чітко визначені у законодавстві України, а зміна назви не охоплюється цими визначеннями, тому твердження відповідача, що у 2000 р. у позивача мала місце реорганізація підприємства безпідставне.
Згідно з п.1 Прикінцевих положень Земельного кодексу України (надалі ЗК України), цей кодекс набирає чинності з 01.01.02. Набрання чинності ЗК України з 01.01.02., що до всіх правовідносин, що виникли після цієї дати і які підпадають під гіпотезу норм даного кодексу, повинен застосовуватись саме даний ЗК України. Іншими словами, ЗК України як нормативний акт почав діяти з 01.01.02. Напрям дії ЗК України встановлюється на майбутнє, тобто по відношенню до тих юридичних фактів, що матимуть місце, починаючи з 01.01.02. - діє норма ст.58 Конституції України: "закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи". З часу набрання чинністю ЗК України, ВАТ „Західенерго” не припиняло свою діяльність, тому застосування відповідачем п.в) ст. 141 неправомірне, як не правомірне застосування цієї норми до Ладижинської ДРЕС, яка у 1995 році шляхом перетворення стала складовою частиною ДАЕК «Західенерго».
На виконання Указу Президента України N 210/93 від 15.06.93. постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 N 508 затверджено Положення про порядок корпоратизації підприємств, згідно з пунктом 15 якого з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником всіх прав і обов'язків корпоратизованого підприємства. Відповідно до п.7 статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні», в редакції від 23.01.91р., яка діяла на момент перетворення, - «При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства». Відповідно до п.3 ст.30 ЗК України в редакції від 13.03.92. та чинною на момент перетворення, - При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Перелік обєктів нерухомого майна (будівель і споруд), що увійшли до статутного фонду ВАТ «Західенерго»під час корпоратизації станом на 01.07.95. затверджено Міністерством палива та енергетики України від 27.12.02.
Таким чином, судом встановлено, що ВАТ «Західенерго»є правонаступником (шляхом перетворення) майнових та немайнових прав і обов'язків Ладижинської ДРЕС.
Суд не може погодитися з доводами відповідача, що відповідно до чинного законодавства України Державний акт на право постійного користування землею не може бути документом, що підтверджує право користування ПАТ (ВАТ) «Західенерго»на земельну ділянку, тому що це суперечить вимогам ст.ст.92, 93 Земельного кодексу України, а єдиним можливим способом оформлення правовстановлюючого документу на землю, як зазначає відповідач, закріплення права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки.
Дане твердження відповідача спростовується наступним. Згідно з абз.6 ч.5 ст.7 ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (в редакції, яка діяла на момент перетворення Ладижинської ДРЕС у ДАЕК «Західенерго»), у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям. Слід зазначити, що на той час ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-XII не повязував право постійного користування юридичних осіб із формою власності.
Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною, передбачений пунктами 1-9 ч.1 ст.27 ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-XII зі змінами і доповненнями та ст.141 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-IIIзі змінами і доповненнями (після 01.01.02). У ч.1 ст.37 ЦК Української РСР від 18.07.63. зі змінами і доповненнями (далі ЦК УРСР) (в редакції, яка діяла на момент перетворення), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). Тобто, правова норма ч.1 ст.37 ЦК УРСР не пов'язує припинення юридичної особи з її перетворенням.
Відповідно до п.6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу»№ 563-ХІІ від 18.12.90., з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова про земельну реформу) та п.6 розділу X «Перехідні положення»ЗК України (набрав чинність з 01.01.2002 року) громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, а у разі не переоформлення після закінчення вказаного строку, раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.
Частиною 2 ст.92 ЗК України, передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
22.09.05. Рішенням Конституційного Суду України № 5рп/2005 у справі №1-17/2005 (далі - рішення КСУ від 22.09.2005 року), п.6 розділу X Перехідних положень ЗК України та п. 6 Постанови про земельну реформу були визнані неконституційними.
При цьому п.5.3. рішення КСУ від 22.09.05. встановлено, що використання терміна «набувають», що означає «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь», після набрання чинності статтею 92 ЗК України свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками,набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року.
Також, абз.3 п.5.4. рішення КСУ від 22.09.05. визначено, що поняття «набувають права»за змістом ч.2 ст.92 ЗК України поширюється лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності.
Крім того абз.18 п.5.5. зазначеного рішення регламентовано, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»№ 449 від 02.04.02. раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Верховний Суд України, здійснюючи перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (ч.1.ст.237 КАС України), прийняв Постанову від 21.02.11., у якій розяснив, що приписи ч.1 ст.141 ЗК України, слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. Згідно ч.1 ст. 2442 рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Враховуючи зміст наведених норм чинного законодавства України, судової практики Верховного Суду України, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою станом на дату звернення до суду є чинним. Відповідач доказів припинення права власності на землю позивачем за державним актом Б № 000673 суду не надав.
Отже, ПАТ (ВАТ) «Західенерго»належить право постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту на право користування землею Б № 000673 1982 року, до того ж ПАТ (ВАТ) «Західенерго»сплачує за цю земельну ділянку земельний податок в повному обсязі, зокрема сплачено лише у 2010 році 8 639 100 грн.
Рішенням Ладижинської міської ради № 112 від 17.02.11. «Про внесення змін до рішень сесії Ладижинської міської ради»внесені зміни до рішення № 1621 “Про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою ВАТ “Західенерго” і рішення № 1737 “Про встановлення ставки орендної плати за користування земельними ділянками ВАТ “Західенерго” від 31.10.2010р.
Приймаючи ці рішення, Ладижинська міська рада проігнорувала той факт, що у відповідності до Державного акту Б № 000673 на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Тростянецької районної ради депутатів трудящих, Ладижинській ДРЕС, правонаступником якої є ПАТ (ВАТ) "Західенерго", була надана в безстрокове користування земельна ділянка площею 527,29 га., у тому числі і землями, зайнятими житловою забудовою, загальною площею 134,933 га.
При цьому, чинне законодавство не наділяє міські ради повноваженнями зобовязувати осіб звертатись до ради «щодо надання права постійного користування земельними ділянками», а також зобовязувати виготовляти землевпорядну документацію на виконання п.4 ст.42 ЗК України.
Згідно із ст.276 Податкового кодексу України однією з особливостей встановлення ставок земельного податку є те, що податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст.ст.274, 275 цього Кодексу.
У відповідності до ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Таким чином, ставка земельного податку за земельні ділянки, зайняті житловим фондом у м. Ладижині, Вінницької області, який відноситься до групи населених пунктів з чисельністю населення від 20 до 50 тисяч, є містом обласного значення, нормативну грошову оцінку якого не проведено, становить 0,13 грн. за 1 кв.м на рік. (1,2 х 1,2 х 3 х 3 % = 0,13 грн). У п.5 рішення Ладижинської міської ради № 112 від 17.02.11. «Про внесення змін до рішень сесії Ладижинської міської ради»встановлення відповідачем для ПАТ (ВАТ) «Західенерго»плати за землю загальною площею 134,933 га, зайнятою житловою і громадською забудовою, в розмірі земельного податку за 1 кв.м в рік - 4 грн. 32 коп. є неправомірним.
Додатково необхідно зауважити, що згідно з абз.5 п.5.6. рішення Конституційного суду України від 22.09.05. право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством. Такі підстави передбачені ст.141 ЗК України, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Відповідно до п.3, п.4 ст.142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його письмовою та оформленою належним чином заявою до суб'єкта, який здійснює функції власника земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні докази про добровільну відмову від права постійного користування та відповідне рішення власника земельної ділянки про припинення постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до ст.142 ЗК України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою. Проте, на звернення Ладижинської ТЕС від 23.12.08. № 16-8457 про добровільну відмову від права користування земельними ділянками загальною площею 262,32 га Ладижинська міська рада рішення не приймала.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Відповідно до статті 6 Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Право державної власності на землю відповідно до ч.2 ст.84 ЗК України набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Згідно з ст.17 ЗК України, ст.ст.3,4 ЗУ «Про оренду землі»до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Оскільки, ПАТ (ВАТ) „Західенерго ” є господарським товариством, 70,1% акцій якого перебувають у державній власності, спірна земельна ділянка у м.Ладижин належить до земель державної, а не комунальної власності, у звязку з чим повноваження по розпорядженню вказаною ділянкою, у тому числі припинення права постійного користування, здійснюються органом державної влади (органом приватизації), а не органом місцевого самоврядування, яким є відповідач.
Відповідно до положень, закріплених ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених положеннями ст. 72 цього Кодексу. В свою чергу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено будь-якими доказами, що він є належний орендодавець, а позивач повинен укласти договори оренди землі з Ладижинською міською радою.
Позивач правомірно користується земельною ділянкою на підставі державного акту Б № 000673 на право користування землею, виданого Тростянецькою районною радою народних депутатів Вінницької області та сплачує земельний податок.
Таким чином, позов підлягає до задоволення частково, а рішення Ладижинською міської ради від 17 лютого 2011 року №112 „Про внесення змін до рішень сесії Ладижинської міської ради”, від 31 жовтня 2010 року № 1737 “Про встановлення ставки орендної плати за користування земельними ділянками ВАТ “Західенерго” та від 20 липня 2010 року № 1621 “Про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою ВАТ “Західенерго” слід визнати протиправними та скасувати в частині, що стосується лише позивача, а в решта відмовити за безпідставністю.
Понесені позивачем витрати по сплату судового збору за подання позову згідно ст.94 КАС України підлягають стягненню з місцевого бюджету м.Ладижин лише в належному розмірі 3,40 грн.
На підставі Указу Президента України № 282/95 від 04.04.95. «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», рішення Конституційного Суду України від 22.09.05. № 5-РП/2005 у справі № 1- 7/2005, п.1 ст.92, ст.ст.141, 142, 143, 149, п.12 перехідних положеньЗемельного кодексу України, п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.02. № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", та керуючись ст.ст.11, 71, 86, 94, 162, 163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
позов задоволити частково.
Визнати протиправними та скасувати:
- рішення Ладижинської міської ради № 112 від 17.02.11. „Про внесення змін до рішень сесії Ладижинської міської ради” в частині внесення змін в п.3 рішення №1621 від 20.07.10. щодо надання в оренду ВАТ «Західенерго»земельної ділянки загальною площею - 321,258га., з них: землі промисловості - 298,458 га, землі лісового фонду - 22,8 га в межах населеного пункту, терміном на 3 роки з ставкою орендної плати в трьохкратному розмірі земельного податку в рік за м кв.; внесення змін в п.1 рішення Ладижинської міської ради № 1737 від 31.10.10. про встановлення з 01.11.10. ставки орендної плати за використання земельних ділянок загальною площею - 321,258 га Ладижинською ТЕС ВАТ «Західенерго»в наступних розмірах згідно цільового призначення та даних державного земельного кадастру: землі промисловості (298,458 га) - 1,5 грн. за м кв. в місяць, землі лісового фонду (22,8 га) - 0,6 грн. за кв.м. в місяць; зобов'язання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок комунальної власності прийняти нові акти з збитків заподіяних ВАТ «Західенерго»Ладижинській міській раді з урахуванням внесених змін; зобов'язання ВАТ «Західенерго»звернутись до Ладижинської міської ради щодо надання права постійного користування земельними ділянками на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території та виготовлення відповідної землевпорядну документацію цих земельних ділянок;
- рішення Ладижинської міської ради № 1737 від 31.10.10. «Про встановлення ставки орендної плати за користування земельними ділянками ВАТ «Західенерго»в частині встановлення з 01.11.11. ставки орендної плати за використання земельними ділянками загальною площею 456,191 га Ладижинською ТЕС ВАТ «Західенерго»згідно цільового призначення та даних державного земельного кадастру: землі промисловості (298,458 га) 1,5 грн. за м. кв. в місяць, землі зайняті житловою та громадською забудовою (134,933 га) 0,6 грн. за м. кв. в місяць, землі лісового фонду (22,8 га) 0,6 грн. за м кв. в місяць;
- рішення Ладижинської міської ради № 1621 від 20.07.10. «Про встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою ВАТ «Західенерго»в частині припинення права постійного користування Ладижинської ТЕС ВАТ «Західенерго»на землі загальною площею 456,1908 га в межах м.Ладижин в звязку з реорганізацією підприємства в новостворене, надання в оренду ВАТ «Західенерго»земельної ділянки загальною площею 456,1908 га терміном на три роки з ставкою орендної плати в 3-х кратному розмірі земельного податку в рік з м кв., зобовязання ВАТ «Західенерго»укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки.
Стягнути з місцевого бюджету м.Ладижин Вінницької області на користь ПАТ „Західенерго” судовий збір в сумі 3,40 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.
Судове рішення № 17838037, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 18.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-22/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: