Вирок № 1783319, 21.04.2008, Борщівський районний суд Тернопільської області

21 квітня 2008 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Денисової Т.С.

при секретарі Кінзерському О.В.

з участю прокурора Маржана В.І.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

розглянуши у відкритому судовому засіданні в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, уродженця м.Бучача Тернопільської області, жителя с.Вовківці Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, непрацюючого, раніше судимого 27 грудня 2006 року Солом”янським районним судом в м.Києві за ч.1 ст.309 КК України, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком два роки, постановою Борщівського районного суду від 13 липня 2007 року звільненого від призначеного покарання на підставі акту про амністію,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 13 грудня 2007 року біля 21.30 години, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння та знаходячись біля приміщення бару „Півник”, що по вул.Базарна,1 у м.Борщеві, під час суперечки із потерпілим ОСОБА_3, діючи умисно, облив останнього легкозаймистою рідиною, яку мав з собою, та за допомогою запальнички підвалив. В результаті отриманих опіків потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, не визнав і пояснив, що визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.124 КК України. Також суду пояснив, що 13 грудня 2007 року, у вечірній час, чекаючи на рейсовий автобус Тернопіль-Мельниця-Подільська, перебував у барі „Півник”, що у м.Борщеві. За столик до нього підсіли ОСОБА_6та ОСОБА_5. Час від часу до них, а саме, до ОСОБА_6, підходив ОСОБА_4, який був у стані алкогольного сп”яніння. Він вгостив їх пивом та горілкою. Тоді ж він почув, що між ОСОБА_3та ОСОБА_7, що сидів за сусіднім столиком, виникла суперечка. ОСОБА_6, захищаючи ОСОБА_3, запропонував ОСОБА_7вийти на вулицю та поговорити. На вулицю вийшли ОСОБА_6з ОСОБА_7 та він з ОСОБА_3. В коридорі приміщення бару він оступився і плечем зачепив потерпілогоОСОБА_3 На вулиці потерпілий першим вдарив його кулаком в обличчя, на що він відповів також ударом. Між ними виникла бійка. Згодом ОСОБА_6та ОСОБА_7їх розтягнули. Повідомивши потерпілому, що той кращий за нього, тобто сильніший у бійці, попрощавшись зі всіма, сказав, що йде додому і пішов через ринок до центру міста. Раптово його ззаду штовхнули і він впав на землю. Потерпілий ОСОБА_3сів йому на спину і став руками наносити удари по спині, голові. Він просив того залишити його в спокої, навіть кричав. Небачучи виходу, згадав про пляшку з розчиником до фарби, яку купив того ж дня додому для розведення фарби. Пляшка була в кишені куртки, а тому, дістав з кишені пляшку, розкрутив її і, закидаючи руку назад та нажимаючи на поліетиленову пляшку, облив рідиною потерпілого, що сидів на ньому і бив його. Сподівався, що потерпілий відчує сильний запах розчинника і залишить його. Однак потерпілий продовжував свої дії. Тому він досягнув з кишені запальничку і, запалюючи її, підпалив одяг на потерпілому. Потерпілий піднявся і побіг в напрямку бару. Він же став гасити свій одяг, який загорівся від капель рідини, що попав на його куртку і кашкет. Сподіваючсь, що з потерпілим нічого страшного не сталося і що той знову може повернутися, пішов швидко додому. Вважає, що діяв в межах необхідної оборони, оскільки ОСОБА_3молодший за нього і фізично сильніший. Тяжкі наслідки не передбачав і не бажав їх настання.

Суд, об”єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. В цьому суд переконали слідуючі докази.

Так, визнаний у справі потерпілим ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснив, що через шок, який отримав в результаті підпалу його підсудним, події пригадує не всі. Він дійсно вийшов з бару за ОСОБА_6ом та ОСОБА_7, які пішли на вулицю за пропозицією ОСОБА_6. В коридорчику його вдарив ОСОБА_1, який виходив з бару перед ним та іншими. Вже на вулиці між ними виникла суперечка, вони наносили один одному удари. Що було дальше не пригадує. Далі пішов за ОСОБА_1, щоб вияснити за що він його вдарив, оскільки ніяких відносин вони між собою раніше не мали. Біля кіосків, пригадує, билися з ОСОБА_1на землі. Коли ОСОБА_1сказав, щоб він залишив того, встав і став йти до бару. Через 2-3 кроки відчув опік і побачив, що його штани горять. Він руками намагався згасити вогонь, а потім йому крикнули впасти і присутні біля бару та дівчата з бару згасили вогонь.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що коли вийшла з бару на вулицю через деякий час як вийшли ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1та ОСОБА_3, побачила, що ОСОБА_6з ОСОБА_7 розмовляли праворуч від дверей бару, а ОСОБА_1з ОСОБА_4стояли ліворуч. У ОСОБА_1на обличчі була кров, а тому зрозуміла, що між ними була бійка. ОСОБА_1попрощався і пішов в центр. Потерпілий 15 секунд покрутився і пішов за підсудним. Вона пішла за ними і, стоячи біля металевих кіосків, побачила, що підсудний з потерпілим на землі б”ються. ОСОБА_1крикнув, щоб забрали від нього ОСОБА_3. Вона пішла просити будь-кого забрати ОСОБА_3. Коли була біля дверей бару побачила за кіосками спалах світла. Разом із ОСОБА_6ом побігла до місця пригоди. Однак потерпілий побіг в зворотній бік і вони повернули назад. ОСОБА_6крикнув потерпілому впасти на сніг і згодом вони погасили на ОСОБА_3 полум”я. ОСОБА_1в той вечір більше не бачила.

Свідок ОСОБА_6, будучи опитаним на досудовому слідстві, що вбачається з його протоколу допиту (а.с.71-72) пояснив, що, будучи в приміщенні бару „Півник” до нього звернувся потерпілий ОСОБА_3, який просив поговорити із ОСОБА_7. Останній грубо розмовляв з потерпілим. Він разом із ОСОБА_7 вийшов на вулицю. В коридорі бару почув суперечку потерпілого з підсудним за те, що підсудний того вдарив. На вулиці між підсудним та потерпілим виникла бійка. Він з ОСОБА_7 розтягнули їх. ОСОБА_1пішов додому, а ОСОБА_3через деякий час пішов за підсудним. Згодом він побачив спалах світла за кіосками і з-за них вибіг ОСОБА_3, штани якого горіли. Він допоміг потерпілому погасити вогонь. Він чув від одягу потерпілого запах розчинника.

Свідок ОСОБА_7, даючи покази на досудовому слідстві, протокол допиту (а.с.76) дав аналогічні свідку ОСОБА_6 покази.

ОСОБА_8, як свідок по справі, що вбачається з протоколу допиту (а.с.75) показав, що коли вийшов з бару, а сидів він у барі із ОСОБА_7, побачив бійку між підсудним та потерпілим, неподалік них стояли ОСОБА_6та ОСОБА_7.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 13 лютого 2008 року № 151 (а.с.130) уОСОБА_4 виявлені опіки шкіри лівої кисті, промежини, зовнішніх статевих органів, правої сідниці, обох стегон і гомілок другого і третього ступеня, що загалом займали площу 35 % поверхні тіла, із них 25 % поверхні тіла „глибокі” опіки, які утворилися незадовго до його поступлення на лікування від високої температури, не виключено, полум”я. За ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння тілесні ушкодження відносяться до тяжких.

При огляді місця події 13 грудня 2007 року (а.с.9) біля бару виявлено фрагменти джинсового матеріалу та поліетиленову пляшку, горловина якої обгоріла і закрутку до неї з написом та характерним запахом розчинника.

З висновку криміналістичної експертизи від 29 січня 2008 року № 2-137\08 вбачається, що напис на закрутці слідуючого змісту „ХІМРЕZур в лакофарбова продукція та автохімія” (а.с.112), склад рідини не визначено через її відсутність.

На поверхні поліетиленової пляшки, як встановлено з висновку криміналістичної експертизи від 25 січня 2008 року № 1-111\08 виявлено слід пальця руки, залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_1

Посилання підсудного в судовому засіданні на те, що він діяв в стані необхідної оборони і умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не мав, суд вважає безпідставними.

Аналіз показань ОСОБА_1 протягом досудового слідства та в судовому засіданні свідчить про їх цілеспрямованість і направленість на захист його інтересів.

Даючи покази в судовому засіданні підсудний ствердив, що він лежав на животі, потерпілий сидів у нього на спині і саме з такого положення він досягав пляшку та запальничку з кишені, а також обливав потерпілого рідиною розчинника.

Як встановлено з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 8 січня 1008 року (а.с.95-98) ОСОБА_1 пояснив та показав, що лежачи на боку, частково повернувшись, дістав із кишені пляшку та облив одяг потерпілого.

З висновку судово-медичної експертизи від 31 січня 2008 року № 22 (а.с.134) встановлено, що при обстеженні ОСОБА_1 14 грудня 2007 року виявлені синці тім”яної ділянки голови та верхньої повіки лівого ока, які спричинені дією тупих предметів в межах однієї доби до моменту обстеження і відносяться до категорії легких.

Ушкоджень на тілі від ударів ногою, на спині та голові, окрім одного синця тім”яної ділянки голови, при обстеженні не виявлено.

Окрім того, як пояснила свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні, вона бачила в ОСОБА_1 кров на обличчі до подій з підпалом, а саме, після бійки з потерпілим неподалік дверей бару. А тому не виключається можливість отримання підсудним виявлених тілесних ушкоджень під час першої сутички із потерпілим.

З огляду на наведене, пояснення підсудного щодо сприйняття дій потерпілого як реальний замах на його життя, є необгрунтованими.

Час, затрачений підсудним на доставання пляшки, відкручування закрутки, поливання одягу, чекання на реакцію потерпілого на запах розчинника, як пояснив підсудний в судовому засіданні, не свідчать про те, що діяв підсудний в стані необхідної оборони.

Окрім того, покази підсудного щодо обставин облиття одягу потерпілого та підпалу, спростовуються слідуючими доказами.

Підсудний в судовому засіданні пояснив, що його одяг теж загорівся і він його гасив руками та снігом.

При огляді речових доказів - куртки та кашкета підсудного, слідів горіння не виявлено.

Потерпілий в своїх показах стверджує, що відчув опіки вже коли піднявся з землі і йшов від підсудного ОСОБА_1. Пояснив, що основні ушкодження отримав стегон з внутрішньої сторони та правого стегна і правої гомілки, а якщо би він сидів на спині підсудного, рідина попала би на спину, або стегно, гомілку лівої ноги і ніяк не з внутрішньої сторони ніг.

Спосіб та знаряддя злочину, послідовність та тривалість дій свідчить про наявність у підсудного прямого умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

За висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 32 від 24 січня 2008 року (а.с.139-140) ОСОБА_1 в період інкримінованого йому діяння і на час проведення експертизи, виявляв ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Вказаний діагноз не досягає степені психозу чи вираженого недоумства, тому в період інкримінованого йому діяння був здатний усвідомлювати свої дії, керувати ними і може на даний час усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, суд вважає, що підсудний мав умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, умисно заподіяв їх, а тому дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обтяжуючу покарання обставину вчинення злочину у стані алкогольного сп”яніння, особу підсудного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, думку потерпілого та його представника про застосування суворої міри покарання, вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі.

Суд також враховує позитивну характеристику по місцю проживання підсудного, пом”якшуючі його покарання обставини перебування на утриманні неповнолітнього сина.

Потерпілий ОСОБА_3 пред”явив до ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який змінив в судовому засіданні і просить стягнути 9000 грн. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди.

Як пояснив потерпілий ОСОБА_3, матеріальні витрати він поніс на лікування в Тернопільській міській комунальній лікарні швидкої допомоги з 14 грудня 2007 по 1 лютого 2008 року та в подальшому на амбулаторному лікуванні.

Потерпілим ОСОБА_3 документально доведена сума матеріальних витрат на придбання медикаментів, а тому суд, враховуючи те, що підсудний визнав в цій частині цивільний позов, вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю.

Потерпілому ОСОБА_3 заподіяно моральну шкоду, а саме, внаслідок злочину він отримав тяжкі тілесні ушкодження, переніс сильну фізичну біль, душевні страждання. Тривале лікування, отримання інвалідності другої групи порушили його нормальну життєдіяльність та його рідних.

При визначенні розміру суми відшкодування суд, виходячи із засад розумності, виваженності та справедливості, враховуючи всі обставини справи, вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задоволити повністю.

Прокурором району заявлено позов в інтересах держави в особі фінансового управління Борщівської РДА про стягнення з ОСОБА_1 95,61 грн. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Витрати лікувального закладу документально підтверджені, а тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі за проведення судових криміналістичних експертиз слід стягнути з підсудного.

Речові докази, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Борщівського РВ УМВСУ слід: штани та сведер слід повернути потерпілому, куртку та кашкет повернути підсудному, запальничку, пляшку з закруткою слід знищити.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання 6 (шість) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1обрати тримання під вартою, узявши під варту з залу суду.

Змінені позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_3 9000 (дев”ять тисяч) грн. матеріальної шкоди та 15000 (п”ятнадцять) гривень моральної шкоди.

Позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Борщівської райдержадміністрації задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь фінансового управління Борщівської райдержадміністрації 95,61 грн. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ 345,18 грн. за проведення судово-хімічної експертизи, 486,77 грн. за проведення судово-криміналістичної експертизи, перерахувавши їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код ЕДРПОУ 24524727 Банк одержувач - УДК в Тернопільській області МФО-838012 р\р 35221003000215.

Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Борщівськогго РВ УМВСУ після вступу вироку у законну силу:

- штани, светр повернути потерпілому ОСОБА_3,

- куртку, кашкет повернути засудженому ОСОБА_1,

- пляшку з закруткою, запальничку знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з дня його проголошення, а для засудженого - цього ж строку з дня одержання копії вироку.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.