Рішення № 17830511, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/12504.07.11 За позовомБориспільського районного споживчого товариства доФізичної особи-підприємця ОСОБА_3

простягнення 1704, 46 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю від 10.01.2011 року

ОСОБА_2 представник за довіреністю від 10.01.2011 року;

від відповідача:не зявились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Бориспільське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 1704, 46 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання укладеного 15.12.2005 року між Бориспільським районним споживчим товариством та ФОП ОСОБА_3. договору оренди позивач надав відповідачеві в користування (оренду) приміщення тарного ларьку. Відповідач в порушення умов договору свої обовязки щодо внесення орендних платежів та компенсації податку на землю виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендним платежам у розмірі 1660, 00 грн. та компенсації податку на землю у розмірі 44, 46 грн., що разом складає 1704, 46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.07.2011 року.

04.07.2011 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав витребувані ухвалою суду документи, у тому числі: довідки з ЄДРПОУ від 30.06.2011 року, банківські виписки, рахунки щодо компенсації податку на землю та докази направлення зазначених рахунків відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2011 року позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.07.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1289784 від 17.06.2011 року.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2005 року між Бориспільським районним споживчим товариством (надалі - орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (надалі - орендар) було укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення тарного ларьку загальною площею 75, 6 м2 (надалі - майно) за адресою: АДРЕСА_1

Як вбачається з акту передачі-приймання основних фондів від 22.05.2000 року, наданого позивачем до матеріалів справи в якості доказу наявності орендованого майна на балансі позивача станом на день підписання договору, з балансу Вороньківського споживчого товариства на баланс Бориспільського районного споживчого товариства 22.05.2000 року була передана будівля деревяного тарного ларьку (п. 19.1 акту).

Згідно п. 2.1 вказаного договору, зазначене в п. 1.1 даного договору майно повинне бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом пяти днів з моменту підписання договору.

На виконання умов зазначеного договору, 19.12.2005 року орендодавець передав, а орендар прийняв в користування (оренду) майно, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі майна в оренду, підписаний представниками сторін.

Відповідно до п. 6.1 зазначеного договору, термін дії договору встановлений з 15.12.2005 року по 10.12.2006 року.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Так, через відсутність заперечень орендодавця щодо продовження користування орендарем майном після закінчення терміну дії зазначеного договору, договір оренди від 15.12.2005 року вважається поновленим на строк до 05.12.2007 року.

11.04.2007 року сторонами було підписано нову редакцію договору оренди від 15.12.2005 року (надалі - договір).

Пунктом 2.3 договору в редакції від 11.04.2007 року сторонами встановлено, що підписаний акт приймання-передачі від 19.12.2005 року є невідємною частиною договору.

Згідно п. 6.1 договору в редакції від 11.04.2007 року, даний договір укладений строком з 11.04.2007 року до 01.11.2007 року (тобто терміном на 205 календарних днів).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи додаткових угод до договору, термін дії останнього неодноразово продовжувався сторонами.

Відповідно до додаткової угоди до договору від 18.08.2010 року, термін дії договору був продовжений до 30.11.2010 року.

Пунктом 2.9 договору в редакції від 11.04.2007 року передбачено, що орендар зобовязаний виїхати з орендованого обєкта не пізніше останнього дня дії договору.

Пунктами 2.4 2.6 договору в редакції від 11.04.2007 року сторонами встановлений порядок повернення орендарем майна з орендодавцеві. Так, повернення орендодавцю майна, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. При поверненні майна, що орендується, складається акт прийому-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії і звіряється з актом при передачі майна в оренду. Майно, що орендується, вважається фактично повернутим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі майна з оренди, в якому зазначається стан майна на момент повернення.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

До матеріалів справи відповідачем не надано доказів повернення орендованого за договором майна, зокрема підписаного сторонами акту прийому-передачі майна.

Так судом встановлено, що після закінчення терміну дії договору в редакції від 11.04.2007 року відповідач продовжував користуватися орендованим майном.

Тому, з урахуванням відсутності заперечень орендодавця щодо продовження користування орендарем майном, договір на підставі положень статті 764 ЦК України вважається поновленим на такий самий строк, який був встановлений договором в редакції від 11.04.2007 року, тобто до 23.06.2011 року (строк закінчення договору 30.11.2010 року + 205 календарних днів).

Однак, з підстав несплати відповідачем орендної плати протягом понад девяти місяців, позивач листом від 03.06.2011 року № 3/314 повідомив відповідача про дострокове розірвання договору.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно до п. 6.5 договору, договір може бути достроково розірваний орендодавцем в односторонньому порядку у разі невнесення орендарем орендної плати чи інших платежів протягом десяти днів з дня закінчення строку платежу.

На підтвердження направлення відповідачеві зазначеного вище повідомлення, позивачем до матеріалів справи наданий фіскальний чек від 06.06.2011 року.

Згідно із ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Так, з урахуванням термінів поштового обігу договір в редакції від 11.04.2007 року є розірваним в односторонньому порядку позивачем на підставі ст. 782 ЦК України станом з 10.06.2011 року.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача орендні платежі за договором за період з вересня 2010 року по травень 2011 року у розмірі 1660, 00 грн. та компенсацію податку на землю за період з серпня 2008 року по лютий 2010 року у розмірі 44, 46 грн.

Пунктом 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 1 укладеної 03.11.2009 року сторонами додаткової угоди до договору, орендна плата з 01.03.2010 року становить за місяць оренди 180, 00 грн. (в тому числі ПДВ 30, 00 грн.).

Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до пятого числа поточного місяця (п. 3.1.4 договору).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку, відповідач у зазначені терміні свої обовязки щодо внесення орендних платежів виконав частково, внаслідок чого заборгованість останнього за період з вересня 2010 року по травень 2011 року становить 1660, 00 грн.

Крім того, пунктом 3.1.3 договору сторони встановили, що до орендної плати включається відшкодування (компенсація) податку на землю.

Відповідно ж до п. 3 додаткової угоди, підписаної 01.11.2008 року, редакцію зазначеного пункту змінено. Так, сторони домовились, що до орендної плати не включається і сплачується орендарем окремо відшкодування (компенсація) податку на землю, протягом двох банківських днів з дня виставлення платежу орендодавцем.

На підтвердження виставлення відповідачеві рахунків щодо компенсації податку на землю позивач надав суду фіскальний чек № 3868 від 24.06.2011 року та опис вкладення у цінний лист від 24.06.2011 року.

З урахуванням зазначеного вище, строк здійснення відповідачем компенсації податку на землю, нарахованого у серпні, вересні та жовтні 2008 року (до підписання сторонами додаткової угоди від 01.11.2008 року) настав 05.08.2008 року, 05.09.2008 року та 05.10.2008 року відповідно. Термін компенсації податку на землю, нарахованого у період з листопада 2008 року по лютий 2010 року з урахуванням термінів поштового обігу та положень додаткової угоди від 01.11.2008 року настав 29.06.2011 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку, відповідач у зазначені терміні свої обовязки щодо компенсації податку на землю виконував неналежним чином, внаслідок чого за період з серпня 2008 року по лютий 2010 року заборгованість останнього по компенсації податку на землю становить 44, 46 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів оплати заборгованості за договором щодо внесення орендних платежів та компенсації податку на землю відповідач суду не подав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 1660, 00 грн. та компенсації податку на землю у розмірі 44, 46 грн. є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 759, 762 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 83; ідентифікаційний код: 30497604) заборгованість по орендній платі у розмірі 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 00 коп., компенсацію податку на землю у розмірі 44 (сорок чотири) грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання 07.07.2011 року