Рішення № 17829823, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/20620.06.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Західенерго»

Додержавного підприємства «Вугілля України»

Треті особи,які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1) державне підприємство «Луганськвугілля»

2) ДП ЦЗФ «Слов`яносербська»

Простягнення 10298,64 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

Від відповідача ОСОБА_2 (за дов.)

Від третьої особи-1 не зявились

Від третьої особи-2не зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Західенерго»з позовом про стягнення з державного підприємства «Вугілля України»10298,64 грн. збитків, спричинених постачанням неякісного вугілля за договором поставки вугілля № 02-10/1-ЕН від 01.02.2010 р..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/206 та призначено останню до розгляду на 16.05.2011 р..

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови Господарського суду міста Києві від 16.05.2011 р. справу № 17/206 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Представник позивача надав копію довідки Головного управління статистики у Львівській області АА № 499596, відповідно до якої 08.04.2011 р. до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України було внесено зміни щодо організаційно-правової форми позивача.

Розглянувши надані позивачем докази, ухвалою суду від 16.05.2011 р. було змінено назву позивача по справі на публічне акціонерне товариство «Західенерго».

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому відхилив позовні вимоги, посилаючись на невиконання позивачем умов договору в частині предявлення претензії/позову, повязаної з поставкою неякісного вугілля до вугледобувного підприємства та вантажовідправника, які несуть відповідальність за якість та збереження товару.

Представник відповідача надав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, державного підприємства «Луганськвугілля»як вугледобувного підприємства та ДП ЦЗФ «Слов?яносербська» - вантажовідправника, а також про витребування у останніх письмових пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2011 р. та залучено до участі у справі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство «Луганськвугілля»та ДП ЦЗФ «Слов?яносербська».

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/206 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Залучені судом до участі у справі треті особи повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини їх неявки суд не повідомили, витребуваних судом документів не надали, про час та місце розгляду справи учасники процесу були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2010 р. між відкритим акціонерним товариством «Західенерго»(покупцем) та державним підприємством «Вугілля України»(постачальником) укладено договір поставки вугілля № 02-10/1-ЕН (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобовязаний поставити вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, за реквізитами та якісними характеристиками, приведеними в даному Договорі, а позивач зобовязався прийняти вугілля та оплатити його вартість на умовах, встановлених Договором.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення), згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до Договору.

Партія вугілля відвантажується після відбору обєднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно з п. 6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань обєднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії (п. 2.2 Договору).

Розділом 5 Договору встановлено загальний порядок приймання вугілля за кількістю та якістю.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше прямо не передбачено Договором, розповсюджуються вимоги: Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 113764 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила прийомки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля камяне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, камяне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування», ДСТУ 3472-96 «Вугілля буре, камяне та антрацит»(класифікація), Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

Відповідно до пункту 5.6 Договору покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином: якщо різниця між показниками Аd,W t посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 за показниками посвідчення про якість; якщо різниця між показниками Аd Wt посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач протягом 24 години з моменту отримання результатів направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно.

Згідно з пунктом 3.4.5 Договору позивач має право відмовитися від прийняття та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим Договором, асортимент якого не відповідає вимогам Договору, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначено Договором порядку або прийняти зі знижками, передбаченими умовами Договору.

Пунктом 7.1 Договору встановлено граничнодопустимі критерії якості вугілля, зокрема по зольності та волозі.

На виконання умов Договору 23.08.2010 р. на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, від вантажовідправника ДП ЦЗФ «Слов?яносербська»надійшло вугілля марки ГСШ 0-13 мм в загальній кількості 64600 кг за накладною № 52589598 у вагоні № 65283566 (далі - спірне вугілля).

Відповідно до умов Договору (пунктів 5.4. та 5.9.), для участі у проведенні контрольного випробування спірного вугілля на Бурштинській ТЕС представники відповідача та вантажовідправника повідомлялись позивачем факсограмою № 781 від 24.08.2010 р..

Однак, постачальник та вантажовідправник відповідно до вимог пункту 5.7. не повідомили про свою згоду про приймання вугілля або про прибуття на спільне приймання вугілля за якістю.

На виконання пунктів 5.10, 5.11., 5.12. Договору, за результатами приймання спірного вугілля складено акт приймання вугілля № 5573 від 26.08.2010 р., підписаний уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС, представником громадськості, що діяв на підставі посвідчення № 11 від 26.08.2010 р., а також висновок про результати випробування вугілля № 5573 від 26.08.2010 р., відповідно до яких поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам Договору, оскільки фактична зольність ( Аd ) палива у поставленому вугіллі становила 30,1% проти гранично допустимого показника зольності для рядового вугілля 28%.

Відповідно до пункту 8.6.1. Договору, факсограмами від № 372/2327 від 25.08.2010 р. та телеграмою № 781а від 26.08.2010 р. було повідомлено відповідача та вантажовідправника про те, що у звязку з неналежною якістю позивач відмовляється прийняти спірне вугілля та просить надати згоду на його повернення вантажовідправнику.

Згідно з пунктом 8.6.3. Договору, 26.08.2010 р. спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику в зазначеному вище залізничному вагоні без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 36484645, виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці, належним чином засвідчені копія якої міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що внаслідок поставки позивачу вугілля неналежної якості, останнім були понесені збитки на загальну суму 10298,64 грн., які складаються з провізної плати з перевезень повернутого вугілля, додаткових зборів, та послуг, плати за користування вагонами, зборів за оформлення документів на повернення вагонів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

На підтвердження проведення платежів з провізної плати з перевезень повернутого вугілля та додаткових зборів та послуг від станції Бурштин Львівської області до станції Словяносербська Донецької області в сумі 9181,20 грн. з урахуванням ПДВ, позивач надав суду квитанцію про приймання вантажу № 36484645 від 26.08.2010 р. та довідку № 485 від 27.08.2007 р. ТехПД-4 Львівської залізниці про надані послуги та проведені розрахунки про перевезенні вантажів.

На підтвердження оплати коштів за користування вагоном № 65283566 в сумі 669,84 грн. з урахуванням ПДВ, позивачем надано відомість плати за користування вагоном № 26081629 від 26.08.2010 р. та довідку № 485 від 27.08.2010 р. ТехПД-4 Львівської залізниці про надані послуги та проведені розрахунки про перевезенні вантажів.

На підтвердження оплати зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 447,60 грн. з урахуванням ПДВ, позивач надав суду накопичувальну картку зборів за роботи № 27080462 та довідку № 485 від 27.08.2010 року ТехПД-4 Львівської залізниці про надані послуги та проведені розрахунки про перевезенні вантажів.

На виконання пункту 8.6.4. Договору позивач звернувся до відповідача та вантажовідправника з претензією № 119-151 К від 10.09.2010 р. на суму 10298,64 грн. з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля.

Однак, всупереч пункту 8.6.5. Договору, вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам Договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат, повязаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме: вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до приписів статей 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 ГК України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Згідно зі статтями 14, 526 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права та обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, як це передбачено ч. 1 ст. 224 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До предмету доказування у даній справі відноситься встановлення судом на підставі належних засобів доказування поставки відповідачем вугілля неналежної якості та порушення ним вимог договору щодо якості товару.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обовязок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобовязання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно зясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника. При цьому кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобовязання, однак на нього покладено обовязок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобовязання боржником, розміру завданих збитків та прямого причинного звязку між порушенням зобовязання та завданими збитками.

Відсутність своєї вини у порушенні зобовязання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином зобовязання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості.

Про наявність причинного звязку між протиправними діями відповідача та понесенням збитків позивачем свідчить факт порушення відповідачем договірних зобовязань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

При цьому заперечення відповідача не беруться судом до уваги, оскільки є безпідставними та такими, що не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на наступне.

Посилання відповідача на невиконання позивачем пункту 8.11. Договору не відповідає дійсності та наявним в матеріалах справи доказам, відповідно до яких претензія позивача з вимогою сплатити суму понесених збитків внаслідок поставки вугілля неналежної якості була направлена відповідачу та вантажовідправнику, а посилання відповідача на статтю 678 ЦК України не є доцільним, оскільки остання містить право, а не обов?язок позивача перд?явити вимоги про відшкодування збитків, спричинених внаслідок передачі товару неналежної якості до продавця або виготовлювача товару.

Твердження відповідача щодо невиконання позивачем передбачених в Статуті залізниць України правил переадресування вантажу судом не береться до уваги, оскільки обовязок забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля, а також забезпечити направлення вантажовідправником вантажоотримувачу факсовим зв?язком листа про згоду на повернення вагонів з неякісним вугіллям покладений на відповідача (п. 8.6.2).

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, вимоги про стягнення збитків за Договором за вказаними вище поставками в сумі 10298,64 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Вугілля України»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 32709929) на користь публічного акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код 23269555) 10298 (десять тисяч двісті девяносто вісім) грн. 64 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 99 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 07.07.2011 р.