Рішення № 17829079, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/211

04.07.11

За позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мигдал»

про зобов’язання вчинити дії

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ :

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мигдал»усунути допущені порушення містобудівного законодавства шляхом проведення перебудови групи нежитлових приміщень № 91, 92, 94 на вул.. Заньковецької, 5/2 у Печерському районі м. Києва до попереднього стану.

Позов мотивований порушенням вимог законодавства про будівництво та виконання будівельних робіт за відсутності дозвільної документації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 порушено провадження у справі № 53/211, розгляд справи призначено на 27.05.2011.

У зв’язку з неявкою в засідання суду повноважних представників сторін, а також невиконанням останніми вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою від 27.05.2011 розгляд справи було відкладено на 20.06.2011.

Розпорядженням від 20.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв’язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/211 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 розгляд справи було відкладено на 04.07.2011.

Розпорядженням від 01.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у зв’язку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/211 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в засідання суду 04.07.2011 не з’явився, про причини нез’явлення в судове засідання суд не повідомив.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність”, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 26.10.2007 року № 56 утворено її територіальний орган –Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, а наказом від 24.02.2009 року № 28 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Відповідно до п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 317, 19.11.07 основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

За таких обставин, позивач вважає, що при здійсненні самовільного будівництва без отримання дозволів та погодження проектної документації з Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві суперечить суспільним інтересам, оскільки порушує встановлений державою порядок будівництва.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі звернення заступника голови Київської міської державної адміністрації від 17.08.2010 № 008-37 Інспекцією здійснено перевірку щодо законності виконання будівельних робіт на вул. Заньковецькій, 5/2 у Печерському районі м. Києва.

Під час перевірки встановлено, що за вказаною адресою проводяться будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень. Осіб, причетних до виконання робіт, одразу встановити не вдалося, про що свідчить акт перевірки від 27.08.2010.

Для встановлення осіб, що виконують самочинне будівництво, Інспекцією направлені звернення до правоохоронних органів.

Листом від 30.09.2010 № 2590 Прокуратурою м. Києва надана відповідь, що у групі приміщень № 91, 92, 94 на вул. Заньковецької, 5/2 у Печерському районі м. Києва ТОВ «Мигдал»розпочало будівельні роботи. КП «Хрещатик» надав припис-попередження про припинення будівельних робіт.

Під час спільної перевірки 20.10.2010 з представником Прокуратури м. Києва встановлено, що доступ до групи приміщень № 91, 92, 94 обмежений, двері зачинені. На час проведення перевірки роботи не проводились.

09.11.2010 Інспекцією повторно проведена перевірка на підставі скарги мешканців будинку № 5/2 на вул. Заньковецькій у м. Києві. За результатами перевірки складено акт, в якому зазначено, що ТОВ «Мигдал»проводяться будівельні роботи з реконструкції групи приміщень без затвердженого в установленому порядку проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.ст. 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій»(що був чинний на момент здійснення перевірки).

Також, 09.11.2010 Інспекцією надано припис про зупинення виконання будівельних робіт, директора ТОВ «Мигдал»притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, а на ТОВ «Мигдал»накладено штраф за порушення у сфері містобудування.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного Контролю.

Дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Доказів отримання дозволу відповідачем не надано, крім того в ході розгляду справи судом встановлена і відсутність дозвільної документації.

Отже, відповідачем було здійснено будівельні роботи без затвердженого в установленому законодавством порядку проекту та відповідних дозволів.

Згідно з ч.10 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу - чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ст. 31 Закону України «Про планування і забудову територій»визначено, що державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на органами виконавчої влади.

Пунктом 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.93 № 225, інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надано право зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання.

При здійсненні реконструкції групи приміщень не було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт в порядку, що встановлений Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 № 945/5166.

Крім того, для підтвердження безпечності при здійснені реконструкції спірної групи приміщень відповідач не надав жодної документації.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

При вирішенні спору господарський суд, дослідивши надані докази, встановив, що відповідачем не надано доказів в підтвердження правомірності здійсненого будівництва.

Таким чином, відповідачем самочинно, безпідставно і незаконно було здійснено реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої на вул.. Заньковецької, 5/2 у Печерському районі м. Києва без належного дозволу та затвердженого проекту.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мигдал»усунути допущені порушення містобудівного законодавства шляхом проведення перебудови групи нежитлових приміщень № 91, 92, 94 на вул. Заньковецької, 5/2 у Печерському районі м. Києва до попереднього стану за рахунок відповідача, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Даний спір є немайновим, відповідно до підпункту "б" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивачем мало бути сплачене державне мито в розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 85,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено пільги щодо сплати державного мита, зокрема від сплати державного мита звільняються Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (п. 42 ст. 4 Декрету).

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, задовольняючи позовні вимоги у справі, провадження в якій порушено за заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, державне мито стягується до Державного бюджету України з відповідача, виходячи з розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до постанови КМУ №1258 від "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" в редакції чинній станом на час пред’явлення позову при зверненні до господарського суду слід оплатити оплати витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом господарської справи в розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 29, 32-34, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Мигдал» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 6, кв. 49, код ЄДРПОУ 09322018) усунути допущені порушення містобудівного законодавства шляхом проведення перебудови групи нежитлових приміщень № 91, 92, 94 на вул. Заньковецької, 5/2 у Печерському районі м. Києва до попереднього стану за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Мигдал».

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Мигдал»(01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 6, кв. 49, код ЄДРПОУ 09322018) в дохід Державного бюджету України 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 06.07.2011