Постанова № 178137, 28.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.06 р. Справа № 7/182а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С. А.

при секретарі судового засідання Скрипник О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства „Шахта „Постніківська”, м. Шахтарськ

до відповідача: Шахтарської ОДПІ, м. Шахтарськ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000661542/0 від 10.07.06 р., № 0000671542/0 від 10.07.06 р.

за участю представників сторін:

від позивача – Воронов В. В. – заст. гол. бухг.

від відповідача – Раманіка О. О. – ст. держ. под. інсп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Шахта „Постніківська”, м. Шахтарськ звернулось до господарського суду з позовом до Шахтарської ОДПІ, м. Шахтарськ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000661542/0 від 10.07.06 р., № 0000671542/0 від 10.07.06 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем при складенні акту перевірки не був врахований факт корегування підприємством в податковій декларації з ПДВ за травень 2006 р. податкових зобов’язань за лютий-березень 2006 р., у зв”язку з проведенням шахтою перерахунку ціни вугілля. На думку позивача, відповідач всупереч п. 4.1, 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” здійснив нарахування штрафних санкцій на зменшену суму, приймаючи її в якості оплати з порушенням граничних термінів сплати. У зв”язку з таким, позивач вважає незаконним прийняття оспорюваних рішень.

Відповідач позовні вимоги заперечує посилаючись на те, що підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” встановлений певний механізм погашення податкового боргу, відповідно до якого податковий борг погашається попереду сплати податкових зобов”язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черги його виникнення. Відповідно до цієї норми податковою інспекцією й було проведено погашення податкового боргу позивача по деклараціям з ПДВ за листопад, грудень 2005 р., лютий 2006 р., затримки сплати по яким була відповідно 172, 168, 141, 82 дня. На думку відповідача, відповідальність за порушення граничних термінів погашення податкового боргу законодавством не пов”язується з механізмом погашення, підставою її є сам факт несвоєчасного погашення. Таким чином відповідач вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Судом були досліджені письмові докази додані сторонами до матеріалів справи, заслухані пояснення і доводи сторін в обґрунтування вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Відповідачем 03.07.2006 р. була здійснена невиїзна документальна перевірка дотримання позивачем граничних термінів сплати податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт перевірки N 655/15-33772106 (далі – „акт перевірки”). За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення N 0000661542/0 від 10.07.06 р., яким за затримку на 176 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ нараховано штраф у розмірі 50 % на суму 384195,19 грн. та N 0000671542/0 від 10.07.06 р., яким за затримку на 82 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ нараховано штраф у розмірі 20 % на суму 75637,13 грн.

Позивач просить визнати недійсними вказані податкові повідомлення-рішення в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до особового рахунку позивача відомостей, про суму боргу в оспорюванному податковому повідомленні – рішенні та розрахунку, наданого відповідачем, сум штрафних санкцій по таким рішенням з шифровкою періоду виникнення боргу, штрафні санкції були застосовані до позивача за прострочку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за листопад, грудень 2005р. (декларації від 20.12.05 № № 9303, 6518; від 20.01.06р. № 581) та лютий 2006р. (декларація від 20.03.06р. № 2487). Строк сплати по зазначених деклараціях становив відповідно:30.12.05, 03.01.06, 30.01.06, 30.03.06.

Як вбачається з розрахунку, наданого відповідачем та пояснень сторін сплата по вище зазначеним зобов”язанням була проведена шляхом врахування (заліку) суми від’ємного значення ПДВ, що виникло по декларації від 20.06.06 №8961.

У зв”язку з таким прострочка по сплаті узгоджених податкових зобов’язань за листопад, грудень 2005р, лютий 2006р. склала відповідно 172, 168,141 та 82 дня. За прострочку сплати узгодженого податкового зобов’язання згідно п.17.1.7 п.17.1ст.17 ЗУ (№ 2181) нараховуються штрафні санкції у процентному відношенні до суми узгодженого податкового зобов'язання, в залежності від кількості днів прострочки;

Позивач не оспорює суму задекларованих у перелічених деклараціях податкових зобов’язань не спростовує термін їх сплати зокрема сумою від’ємного значення ПДВ по декларації від 20.06.06 № 8961. Разом з тим позивач вказує, що відповідачем не враховано при складенні акта перевірки та визначенні суми штрафних санкцій корегування проведене позивачем у податковій декларації від 20.06.06. № 8961.

Такі доводи позивача спростовуються наданими у справу документами. Зокрема, як вказувалося вище погашення податкових зобов’язань за листопад, грудень 2005р., лютий 2006р. проведено саме шляхом зарахування податковим органом суми від’ємного значення ПДВ за декларацією від 20.06.06 № 8961. В свою чергу, виходячи з декларації та пояснень самого позивача від’ємне значення ПДВ виникло з цій декларації в наслідок корегування (зменшення) податкових зобов’язань з ПДВ попередніх періодів (лютий, березень 2006р.). Отже, в наслідок того, що відповідач зарахував суму від’ємного значення ПДВ по такій декларації в рахунок сплати податкових зобов’язань попередніх періодів, висновки позивача щодо неврахування такого корегування є помилковими.

Доказів сплати податкових зобов’язань з ПДВ по деклараціям за листопад, грудень 2005р., лютий 2006р.раніше ніж в червні 2006р.(по декларації від 20.06.06. № 8961) позивач не надав. Одже слід, вважати доведеним наявними у справі матеріалами факт несвоєчасної сплати позивачем узгодженних податкових зобов’язань, за що до нього були застосовані фін санкції у відповідних ст.17 ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, розмірах в залежності від строку прострочки.

За перелічених обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.17 ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові Державного підприємства „Шахта „Постніківська”, м. Шахтарськ до Шахтарської ОДПІ, м. Шахтарськ про визнання недійсними податкових

повідомлень - рішень № 0000661542/0 від 10.07.06 р., № 0000671542/0 від 10.07.06 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 03.10.06 р.

Суддя Малашкевич С.А.

Вик. С. О. В.