Рішення № 17803086, 04.04.2011, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-1135/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"04" квітня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарях Герасименко І.В., Скирута К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд» про зміну формулювання причин звільнення, про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, про визнання наказу про зміну формулювання причини звільнення дійсним; про визнання довідки такою, що не відповідає дійсності; про визнання наказу про затвердження штатного розпису та штатного розпису недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.10.2008 року звернувся до суду з позовом до ТОВ «Укоінвестбуд»про зміну формулювання причин звільнення, про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 зазначав, що наказом №44-к від 05.05.2008 року він був прийнятий на роботу у ТОВ «Укоінвестбуд»на посаду керівника проекту департаменту девелопменту; на підставі його заяви від 29.08.2008 року згідно наказу №77-к від 29.08.2008 року він був звільнений з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України; розмір його посадового окладу становив 9150,00 грн. на місяць; станом на день звільнення відповідачем йому не було виплачено заробітну плату за червень 2008 року в сумі 6000,00 грн., за липень 9150,00 грн., за серпень 9150,00 грн., а всього 24300,00 грн.

Крім того, відповідачем на його звернення після звільнення було видано довідку про середній заробіток, де безпідставно було зазначено розмір заробітної плати за серпень 2008 року 3991,53 грн., тобто його посадовий оклад відповідачем було зменшено в односторонньому порядку, без попередження працівника про зміну істотних умов праці; відповідачем також не було виплачено грошову компенсацію за 9 днів невикористаної відпустки з розрахунку середньоденного заробітку 270,51 грн.; трудову книжку йому було видано лише 15.09.2008 року, у зв»язку з чим він (позивач) не мав змоги працевлаштуватись.

Оскільки відповідач постійно не виконував законодавство про працю, що стало дійсною причиною його (позивача) звільнення, тому позивач просив суд змінити формулювання причини та підстави його звільнення на ч.3 ст.38 КЗпП України.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що з вини відповідача йому було завдано значної моральної шкоди, позивач, відповідно до останньої заяви про уточнення позовних вимог від 01.04.2011 року, просив суд постановити судове рішення, яким: змінити формулювання причин звільнення на ч.3 ст.38 КЗпП України; стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 24300,00 грн.; визнати довідку про середню заробітну плату від 22.11.2010 року №01-14/429 недійсною; стягнути грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 2434,59 грн.; стягнути вихідну допомогу згідно ст.44 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку з урахуванням індексу інфляції за весь період затримки виплати 36508,50 грн.; стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (з 30.08.2008 року по 01.04.2011 року), з розрахунку середньоденної заробітної плати 305,00 грн. за 1 день та за мінусом отриманої позивачем суми заробітної плати після його працевлаштування та роботи у ТОВ «Марвеллбуд»та «ЕнКом Трейд Груп»(1622,73 + 1675,64) 284926,63 грн.; визнати наказ №057-к від 11.01.2010 року про зміну формулювання причини звільнення, виданий на підставі попереднього (скасованого) рішення суду дійсним; визнати недійсними наказ №111/1 від 29.05.2008 року про штатний розклад з 01.08.2008 року та штатний розклад з 01.08.2008 року; стягнути з відповідача на користь позивача в порядку відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі; представник відповідача Семенюк В.В. позов не визнав; не заперечуючи факту роботи позивача у товаристві з 05.05.2008 року по 29.08.2008 року на посаді керівника проекту, пояснив, що у серпні 2008 року керівництвом товариства розмір посадового окладу позивача дійсно було зменшено без додержання вимог чинного законодавства, тому у лютому 2010 року різницю не донарахованої суми, а саме 5158,47 грн. (9150,00 3991,53) було донараховано та повідомлено позивача, що він має можливість отримати цю суму у будь-який час у касі підприємства; наказ №057-к від 11.01.2010 року про зміну формулювання причини звільнення уповноваженою особою (керівником) товариства не видавався і такий наказ відсутній у відповідача; крім того, відповідачем на ім»я позивача в порядку проведення з ним розрахунків було перераховано 2000,00 грн. 24.06.2010 року та 5000,00 грн. 11.01.2011 року; тому, вважаючи, що будь-яка заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено: позивач ОСОБА_1 згідно наказу №44-к від 05.05.2008 року він був прийнятий на роботу у ТОВ «Укоінвестбуд»на посаду керівника проекту департаменту девелопменту (а.с.5 т.1); на підставі його заяви від 29.08.2008 року (а.с.6 т.1) згідно наказу №77-к від 29.08.2008 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України, з 29.08.2008 року; на день звільнення розмір посадового окладу ОСОБА_1 становив 9150,00 грн.; згідно наказу про звільнення ОСОБА_1 він повинен був отримати грошову компенсацію за 9 днів невикористаної відпустки (а.с.7 т.1).

З наказом про звільнення позивач ОСОБА_1 був ознайомлений у день звільнення (а.с.7 т.1); трудова книжка позивачу була видана 15.09.2008 року (а.с.101-102 т.1).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

Як вбачається з розрахункових листків за червень та липень 2008 року, заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась, виходячи з посадового окладу 9150,00 грн. на місяць; борг за підприємством на кінець червня 2008 року (до виплати) становив 4505,29 грн. (а.с.103 т.1); нарахована заробітна плата за липень 2008 року (до виплати) становить 7505,29 грн. (а.с.105 т.1).

Враховуючи дані про нараховану заробітну плату позивачу в червні (21 р. д.) липні (23 р. д.) 2008 року, середньоденний заробіток позивача становитиме (7505,29 + 7505,29) : 44 = 341,15 грн., а середньомісячна заробітна плата складає 7505,29 грн.

Таким чином, розмір заробітної плати ОСОБА_1 за серпень 2008 року (за 21 р. д.) складає (341,15 х 21) = 7164,15 грн.

Сума грошової компенсації за невикористану відпустку (за 9 днів), що належить до виплати позивачу становить (341,15 х 9) = 3070,35 грн.

Згідно ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць.

Згідно ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок; в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд вважає, що ствердження позивача ОСОБА_1 про те, що відповідачем йому не була виплачена заробітна плата за червень серпень 2008 року, а також компенсація за невикористану відпустку, відповідачем належними доказами не спростовані.

Разом з тим, сам позивач ОСОБА_1 не заперечує, що під час судового розгляду справи відповідачем було виплачено йому суму (2000,00 + 5000,00) = 7000,00 грн. (а.с.95 т.2).

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 як заборгованість по заробітній платі за червень серпень 2008 року (4505,29 + 7505,29 + 7164,15) 7000,00 = (19174,73 7000,00) = 12 174 грн. 73 коп. та сума компенсації за невикористану відпустку 3070 грн. 35 коп.

Враховуючи обставини справи, те, що звільнення позивача відбулося за його заявою від 29.08.2008 року за угодою сторін, факт подальшого не проведення належного розрахунку з позивачем не може бути підставою для зміни формулювання причин його звільнення на ч.3 ст.38 КЗпП України, тому суд вважає, що в задоволенні вимог позивача в частині зміни формулювання причин звільнення, а відповідно і в частині стягнення вихідної допомоги згідно ст.44 КЗпП України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч.2 ст.117 КЗпП України, оскільки на момент звільнення позивача між сторонами існував спір про розміри належних звільненому працівникові сум, суд визначає розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 01.09.2008 року по 30.04.2009 року в сумі (7505,29 х 8 міс.) = 60042 грн. 32 коп., яка підлягає стягненню з ТОВ «Укоінвестбуд»на користь ОСОБА_1 (без урахування сум заробітної плати, одержаних позивачем за новим місцем роботи, оскільки ч.3 ст.117 КЗпП України виключена з 20.12.2005 року).

Таким чином, з відповідача ТОВ «Укоінвестбуд»підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 (12 174,73 + 3070,35 + 60 042,32) = 75 287 грн. 40 коп.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_1, суд визначає її розмір в межах заявлених позивачем вимог, та з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу заподіяних йому фізичних та моральних страждань, вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Укоінвестбуд»на його (позивача) користь в порядку відшкодування моральної шкоди 1000 грн. 00 коп., що відповідає вимогам розумності і справедливості.

За встановлених обставин, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_1 в частині визнання наказу №057-к від 11.01.2010 року про зміну формулювання причин звільнення, як виданого на підставі попереднього (скасованого) рішення суду дійсним (а.с.28-А т.2); про визнання недійсними наказу №111/1 від 29.05.2008 року про затвердження штатного розкладу з 01.08.2008 року та самого штатного розкладу з 01.08.2008 року (а.с.59-62 т.2); про визнання довідки про заробітну плату від 22.11.2010 року №01-14/429 недійсною (а.с.46 т.2), задоволенню не підлягають, як заявлені без достатніх правових підстав.

Заперечення представника відповідача в частині позовних вимог позивача, які підлягають задоволенню, є необґрунтованими та недоведеними в судовому засіданні, тому не можуть бути прийняті та покладені в основу рішення по даній справі.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача ТОВ «Укоінвестбуд»також підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі (752,87 + 8,50 + 120,00) = 881 грн. 37 коп.

Відповідно до положень ст.367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 суми середнього заробітку за один місяць 7505 грн. 29 коп.

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218, 367 ЦПК України, на підставі ст.21, 44, 116, 117, 233-235, 237-1, 238 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»(код 25637276) на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати за червень 2008 року серпень 2008 року в сумі 12 174 грн. 73 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3070 грн. 35 коп., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 60 042 грн. 32 коп., в порядку відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. 00 коп., а всього 76 287 (сімдесят шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд» (код 25637276) на користь ОСОБА_1 суми 7505 грн. 29 коп. допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укоінвестбуд»(код 25637276) на користь держави судові витрати в сумі 881 грн. 37 коп.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:(підпис)Парамонов М.Л.