Постанова № 177866, 09.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.06 р. Справа № 34/180а

м. Донецьк, вул.Артема,157

зал судових засідань (кабінет) 212

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В. при секретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”

м. Донецьк

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про визнання недійсними актів опису активів, на які поширюється право податкової застави №1/19388768 та №2/19388768 від 08.06.2006року.

Представники:

Від позивача Барбишева Н.В.(за дорученням)

Від відповідача Устименко М.В., Зайцева О.О. (за дорученнями)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Акціонерним банком “Український Бізнес Банк” м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсними актів опису активів, на які поширюється право податкової застави №1/19388768 та №2/19388768 від 08.06.2006року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податку, які перебувають у податковій заставі” №538 від 15.04.2002року, позивач самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Визначені для продажу активи описуються в акті за формою згідно з вимогами діючого законодавства. Позивач зазначає, що вимоги статті 11 Порядку ним були виконані в повному обсязі.

Також позивач вказує на те, що неможливість реалізації відповідачем заставних цінних паперів не є його виною, а також роз’яснив, що відповідач невірно тлумачить п.п.2.4.10 п.2.4. Договору податкової застави цінних паперів від 21.11.2005року.

Відповідач у запереченнях від 08.08.2006р. (вхід.№02-41/29536) проти задоволення позовних вимог заперечує за тих підстав, що згідно з розділом III п.24 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого Постановою КМ України від 15.04.2002р. №538, продаж цінних паперів, що знаходяться в податковій заставі здійснюється на публічних торгах на фондовій біржі або на цільових аукціонах, що проводяться товарними біржами, які мають відповідний дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право обігу цінних паперів. Відсутність у товарних бірж відповідного дозволу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право обігу цінних паперів, призвело до неможливості реалізації заставних цінних паперів. Крім того жодна з фондових бірж України не має акредитації центрального податкового органу на право реалізації цінних паперів, що знаходяться в податковій заставі. Тобто реалізацію заставних цінних паперів на теперішній час неможливо здійснити.

Відповідач зазначає, що відповідно до укладеного договору, Заставодержатель має право вимагати заміни предмету податкової застави (цінних паперів) у разі непогодження Заставодавця на здійснення переоцінки його вартості, відповідно до п.2.4.3. цього договору, а також у разі зниження вартості засобів забезпечення виконання зобов’язання за цим договором, в тому числі у зв’язку зі змінами кон”юктури ринку та інших обставин.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України №2181 від 21.12.2000року податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п.п.5.2.5. п.5.2 ст.5 Закону України №2181 від 21.12.2000року з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2005 року по справі №17/22 Акціонерному банку “Український Бізнес Банк” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку “Український Бізнес Банк” м.Дніпропетровськ, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2005року змінено, у позові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.07.2004року №0000650826/0/21344, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 120769,42грн., в тому числі основний платіж 84600,71грн. та штрафні санкції в розмірі 36168,71грн. відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 31.08.2006року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.11.2005 року по справі №17/22 залишена без зміни.

Відтак, після прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом постанови від 04.11.2005 року по справі №17/22 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.07.2004року №0000650826/0/21344, визначена сума податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 120769,42грн., в тому числі основний платіж 84600,71грн. та штрафні санкції в розмірі 36168,71грн. вважається узгодженою і підлягає погашенню платником податку.

21 листопада 2005 року згідно договору податкової застави цінних паперів укладеного між Акціонерний банк “Український Бізнес Банк” та Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, позивач надав у податкову заставу цінні папери в кількості 80000шт. вартістю 240800грн. про що складено акт від 21.11.2005року №1/19388768 та податковим керуючим здійснено опис активів.

Відповідачем на підставі пп.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України від 21.12.2000р. N2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було прийнято рішення від 13.01.2006 року №1/19388768 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Позивачу згідно з п.6.2 ст.6 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( далі - Закон №2181) були надіслані перша та друга податкові вимоги від 20.10.05р за № 1/55 та від 23.11.05 за №2/61 про сплату узгодженого податкового зобов'язання в сумі 119774,57грн.

Керуючись нормами Закону № 2181, податковим керуючим здійснено опис активів та складений відповідний акт від 21.11.05 № 1/19388768 , згідно з яким право податкової застави поширюється на цінні папери в кількості 80000шт., вартістю 240800грн.

Згідно з розділом III п.24 „Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”, затвердженого ПКМУ від 15.04.02р. №538, продаж цінних паперів, що знаходяться в податковій заставі здійснюється на публічних торгах на фондовій біржі або на цільових аукціонах, що проводяться товарними біржами, які мають відповідний дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право обігу цінних паперів.

Відсутність у товарних бірж відповідного дозволу Державної комісії з цілких паперів та фондового ринку на право обігу цінних паперів, призвело до неможливості реалізації заставних цінних паперів. За таких обставин відповідач не зміг здійснити реалізацію заставних цінних паперів.

Крім того, відповідно до пп. 2.4.10 п.2.4. Договору податкової застави цінних паперів від 21.11.05, укладеного між Спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську в особі начальника Кривошапка Н.М. ( далі -Заставодержатель) з одного боку та Акціонерним банком "Український Бізнес Банк" в особі Заступника голови правління Чалих Т.Г. ( далі -Заставодавець) Заставодержатель має право вимагати заміни предмету податкової застави ( цінних паперів) у разі непогодження Заставодавця на здійснення переоцінки його вартості, відповідно до п. 2.4.3. цього Договору, а також у разі зниження вартості засобів забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором , в тому числі у зв'язку зі змінами кон'юнктури ринку та інших обставин.

На підставі пп.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону №2181 Відповідачем 13.01.06р. було прийнято Рішення за № 1/19388768 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Неможливість реалізації відповідачем заставних цінних паперів є обставинами, які вимагали заміни заставних цінних паперів на інші ліквідні актини з метою погашення податкового боргу Банку.

Посилання позивача на те, що відповідач неправомірно анулював акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №1/19388768 від 21.11.2005року, не приймається судом до уваги за тих підстав, що позивачем укладена з відповідачем додаткова угода від 08.06.2006року до „Договору податкової застави цінних паперів від 21.11.2005року” про розірвання цього договору з 08.06.2006року.

Згідно з пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181-III у разі, коли інші заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності – шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до п.11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» від 15.04.2002 р. № 538 платник податків (надалі Постанова №538) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.

Пункт 12 Постанови №538 передбачає, що якщо платник податків в установлені терміни самостійно не визначив активи для продажу або податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, звичайна ціна яких є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити у присутності платника податків (його посадових осіб) склад активів, що підлягають продажу, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу.

Таке рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, визначеному Законом для оскарження рішень податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань або податкового боргу. При цьому протягом терміну такого оскарження продаж активів платника податків, визначених за рішенням податкового керуючого, не здійснюється.

В результаті неможливості реалізації заставних цінних паперів, податковим керуючим було здійснено опис активів, самостійно виділених Банком, які є реальними для продажу та складені акти від 08.06.06р. за №№ 1/19388768, 2/19388768. Заставні цінні папери були повернуті підприємству, акт опису цінних паперів від 21.11.05р №1/19388768 було анульовано.

Згідно з пп. 10.1.3. п.10.1 ст. 10 Закону №2181 у разі оскарження платником податків дій визначених за рішенням податкового керуючого, продаж заставних активів такого платника податків не здійснюється протягом дії такого оскарження. На підставі вищенаведеного не підлягає задоволенню клопотання позивача про зобов’язання відповідача призупинити дії щодо реалізації його активів до розгляду справи по суті, тому що заборона на продаж активів у даному випадку встановлена законом.

Як вбачається із матеріалів справи акти опису активів від 08.06.2006року складалися у присутності представника позивача заступника голови правління Чалих Тетяни Григорівни. На актах мається її особистий підпис про отримання описаного актами майна на відповідальне зберігання до АБ „Український Бізнес Банк”. У актах зазначено, що акт опису буде підписано після узгодження вище приведених активів з Спостережною Радою банку протягом 10 робочих днів від складення акту.

Відповідно до п.14 Постанови № 538 перший примірник акта опису залишається в провадженні податкового керуючого, два інші вручаються зберігачеві активів та платнику податків під розписку (на першому примірнику).

Пункт 41 Постанови №538 передбачає, якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його активів повністю погашає суму податкового боргу, податковий орган зобов'язаний припинити продаж активів, прийняти рішення про звільнення його активів з податкової застави, скасувати рішення про проведення їх продажу.

Відповідно до п.11 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (Пункт 11 статті 11 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2505-IV від 25.03.2005 ).

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується сторонами сума податкового боргу 119774.57грн. є узгодженою, позивачем на момент розгляду справи не сплачена, право податкової застави виникло у силу закону відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону №2181 та поширюється на всі активи платника податку відповідно до приписів п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №2181. Дії відповідача по опису активів є правомірними за тих підстав, що згідно п.п.10.1.1. п.10.1 ст.10 Закону №2181 на податковий орган покладений обов’язок, здійснювати за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Відтак, позивач не довів , що акти опису активів, на які поширюється право податкової застави №1/19388768 та №2/19388768 від 08.06.2006року порушують його права та обов’язки. З огляду на вищенаведене вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.94 КАСУ судові витрати покласти на позивача.

Керуючись Законом України від 21.12.2000 N 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII, Законом України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» від 15.04.2002 р. № 538, ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 11.10.2006року.

Суддя Кододова О.В.