Рішення № 17777515, 08.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/4745/11

вх. № 4745/11

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судового засідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия", м. Харків

про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия", про стягнення заборгованості за кредитним договором № 240/КВ-05 від 18.08.2005 року на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 25 073 060,67 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за кредитним договором №240/КВ-05 від 18.08.2005 року та договорами про внесення змін та доповнень до цього кредитного договору відповідачу було відкрито невідновлювальну відкличну кредитну лінію. Відповідач зобов'язався в строк до 18.08.2010 року повернути позивачеві надані кредитні кошти, однак свої зобов`язання по цьому кредитному договору належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2011 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 23.06.2011р. о 10:20 годині.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2011 року у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання розгляд справи відкладено до 11.07.2011року.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2011 року було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, розгляд справи відкладено до 08.08.2011 року.

В судове засідання 08.08.2011 року представник позивача не з'явився, через канцелярію господарського суду за вх.№15036 від 05.08.2011 року звернувся до суду з клопотанням щодо відкладення розгляду справи на інший строк.

Розглянувши клопотання позивача, господарський суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку із закінченням терміну розгляду спору по даній справі, передбаченого вимогами ст.69 ГПК України та зауважує на тому, що судом було надано достатньо часу для надання сторонами необхідних доказів по справі для обгрунтування своїх вимог та заперечень.

Представник відповідача в судові засідання господарського суду не з'являвся, ухвали суду від 23.06.2011 року та від 11.07.2011 року направлені за адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві та у Витягу наданого позивачем з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: 61192, Харківська обл., м. Харків, Червонозаводський район, вул. Плеханівська, буд. 4-А, повернулись до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не значиться".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) №240/КВ-05, що діє із змінами та доповненнями до вищевказаного кредитного договору на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1. банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

ліміт кредитування: 479 265,Євро, що змінюється, відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, викладеного в Додатку №1 до цього договору,

строк кредитної лінії : з 18 серпня 2005 р. по 18 серпня 2010 року,

процентна ставка : 11,5%,

плата за відкриття позичкового рахунку позичальника за кредитами, наданими банком: 100,0 грн.

Позичальник зобов'язався в строк до 18.08.2010р., повернути кредит, зпдно Графіку зменшення ліміту кредитування, викладеного в додатку № 1 до Кредитного договору та сплатити проценти за користування кредитними коштами в poзміpi 11,5% річних, комісії та інші платежі.

Договором № 1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 23.08.2005 р. ліміт кредитування був збільшений до 479 265,00 Євро.

Договором № 2 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 02.11.2005р. загальний ліміт кредитування був збільшений до еквіваленту 479 265,00 Євро при чому ліміт кредитування у Євро - 330 590,00 (триста тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто євро 00 євроцентів), а в гривні 901 571,15 (дев'ятсот одна тисяча п'ятсот сімдесят одна гривня 15 коп.); процентна ставка складає 20% річних - у гривні, 11,5% річних у Євро. Також кредитну лінію було змінено на відновлювальну.

Договором № 3 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 02.11.2005 р. було змінено графік зменшення ліміту кредитування.

Договором № 4 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 05.12.2005 р. збільшено ліміт кредитування на 720 735,00 євро (cімсот двадцять тисяч cімсот тридцять п'ять євро 00 евроцентів), загальний ліміт кредитування - еквівалент 1 200 000,00 Євро при чому ліміт кредитування у Євро - 330 590,00 (триста тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто євро 00 євро центів), а в гривні 901 571,15 (дев'ятсот одна тисяча п'ятсот сімдесят одна гривня 15 коп.); за офіційним курсом гривні до євро, встановленого НБУ на 02 листопада 2005 р., в гривні та євро 720 735,00 євро ( сімсот двадцять тисяч сімсот тридцять п'ять євро 00 євро центів) за офіційним курсом гривні до євро, встановленого НБУ на 02 листопада 2005р. процентна ставка складає 20% річних - у гривні, 13 % річних у євро та було змінено графік зменшення ліміту кредитування.

Договором №5 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 14.02.2006 р. з 14.02.2006 р. збільшено ліміт кредитування на 1 011 025,89 євро (один мільйон одинадцять тисяч двадцять п'ять євро 89 євро центів), загальний ліміт кредитування складає еквівалент 2 211 025,89 євро (два мільйони двісті одинадцять тисяч двадцять п'ять євро 89 євроцентів) євро, при чому у євро - 1 641 118,64 (один мільйон шістсот сорок одна тисяча сто вісімдесят євро 64 євроцентів) євро, у гривні 901 571,15 (дев'ятсот одна тисяча п'ятсот сімдесят одна гривня 15 коп.) грн.

Договором №7 про внесення змін та доповнень до вищевказаного кредитного договору встановлені наступні процентні ставки: 20% річних - для коштів у гривні, 11,5% річних - для коштів у євро по рахунку 2073101300493, наданих для зарахування на рахунок-покриття, з подальшою оплатою за документарним, безвідкличним, покритим акредитивом, який відкривається в ТОВ "Укрпромбанк", Київ, за заявою Позичальника на підставі Договору на придбання та поставку обладнання від 05.05.2005 р. (надалі - Акредитив) на користь компанії ZEMAN BAUELEMENTE Productionsges.m.b.H., А-88П Scheifling Austria (надалі - Бенефіціар) в оплату вартості лінії для виготовлення балок з гофрованою середньою полицею, пристосованої для виготовлення балок змінного перерізу; 13,0% річних для коштів у євро по рахункам 2063401300493 та 2073202300493, наданих для інших цілей.

Договором №8 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 16.08.2006 р. змінено процентну ставку на 18,5% річних для коштів у гривні; 11,0% для коштів у євро.

Договором №9 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 06.10.2006 р. кредитний договір викладено в новій редакції, зпдно якого ліміт кредитування складає 2 677 026,00 євро (два мільйони шістсот сімдесят сім тисяч двадцять шість євро 00 євро центів) за офіційним курсом гривні до євро або долару США, процентна ставка складає 18,0% річних у гривні, 13,0% річних у доларах США, 11,0% річних у євро.

Договором №12 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 01.07.2008р. кредитний договір викладено в новій редакції, зпдно якому ліміт кредитування складає у гривні 6 383 417,38 гривень (шість мільйонів триста вісімдесят три тисячі чотириста сімнадцять гривень 38 коп.), у євро 856 818,64 євро (вісімсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот вісімнадцять євро 64 євроцентів), процентна ставка складає 18,0% річних у гривні, 11,0% річних у євро.

Договором № 13 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.09.2008 р. встановлено наступну комісію за управління кредитною лінією: 2,0% процентів річних від фактичної заборгованості в гривні, 2,0% річних від фактичної заборгованості у євро.

Договором № 15 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 13.10.2008 р. встановлено наступну комісію за управління кредитною лінією: 4,0% процентів річних від фактичної заборгованості в гривні, 2,0% річних від фактичної заборгованості у євро.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме на підставі заявок відповідача, які знаходяться в матеріалах справи, надав відповідачеві кредитні кошти згідно меморіальних ордерів, платіжних доручень, виписок з особового рахунку, які містяться в матеріалах справи за кредитним договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) №240/КВ-05.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості), що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що договір припинив свою дію 18.08.2010 року.

В п.4.1. договору сторони передбачили, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіку зменшення ліміту кредитування, викладеному у додатку №1 до цього договору.

В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання в термін визначений договором до 18.08.2010 року не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 27.03.2011 року виникла наступна заборгованість, а саме :

- прострочена заборгованість за кредитом в сумі 6 383 417,38грн.,

- прострочена заборгованість за кредитом в сумі - 856 818,64 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 9 632 902,66 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимогами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу щодо повернення кредиту, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом в сумі 6 383 417,38 грн. та простроченої заборгованості за кредитом в сумі - 856 818,64 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 9 632 902,66 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості по нарахованим процентам за кредитним договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) №240/КВ-05, та простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, а саме :

- простроченої заборгованості по нарахованим процентам в сумі 2 244 629,58грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованим процентам в сумі 260 294,52 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 2 926 397,32 грн.

- простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією - 2 201 810,68 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши нарахування заборгованості по вищевказаним простроченим процентам та комісії за управління кредитною лінією за кредитним договором на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) №240/КВ-05,суд визнав даний розрахунок таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.1. кредитного договору, сторонами передбачено, що у разі порушення термінів повернення кредиту та /або нарахованих процентів за користування ним позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,1% від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 458 951,44 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі - 78 299,14 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 880 288,97 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 88 017,43 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 8 342,99 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 93 797,22 грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 18 164,56 грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 12 869,17 Євро, що в гривневому еквіваленті складає 144 683,43 грн.

Перевіривши правильність та обгрунтованість нарахування позивачем пені з урахуванням поданих до справи документів, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З наданого до матеріалів справи позивачем копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що відносно відповідача по справі ТОВ "Стройиндустрия" порушено провадження про банкрутство.

Згідно правової позиції Верховного суду України, а саме відповідно до постанови № 15 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" Закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.

На запит господарського суду Харківської області (по даній справі за №5023/4745/11) від судді господарського суду Харківської області Усатого О.В. через канцелярію господарського суду надійшла інформація по справі № Б-50/193-10, з якого вбачається, що 26.10.2010 року згідно ухвали господарського суду Харківської області по справі № Б-50/193-10 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Стройиндустрия" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Стройиндустрия".

Ухвалою суду від 27.01.2011 р. зобов’язано ТОВ "ТД "Феникс-Сталь" в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті “Голос України” або “Урядовий Кур’єр” оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Стройндустрия", зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в місячний строк з моменту публікації оголошення вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів і не пізніше ніж на п’ятий день після витікання строку для подачі вимог кредиторів, надати складений і підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером підприємства реєстр вимог кредиторів з посиланням на загальний розмір визнаних вимог кредиторів, попереднє засідання суду призначено на 24.03.2011 р.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2011 року відкладено попереднє засідання на 16 серпня 2011 року. Господарським судом у вказаній ухвалі встановлено, що представником боржника та розпорядником майна доказів щодо здійснення публікації оголошення в офіційному друкованому органі України про порушення справи про банкрутство ТОВ "Стройндустрия" не надано.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", термін - "мораторій на задоволення вимог кредиторів" - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій припиняє свою дію лише з припиненням провадження у справі про банкрутство.

Перевіривши надані позивачем розрахунки по нарахуванню пені, господарським судом встановлено, що позивач - ТОВ "Український промисловий банк" здійснював нарахування пені включно протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, без врахування вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що оскільки, на час прийняття позовної заяви до боржника ТОВ "Стройиндустрия" суду не надано доказів щодо припинення провадження у справі про банкрутство боржника, а також, враховуючи вимоги діючого законодавства України, господарський суд вважає за необхідне здійснити перерахунок нарахованої позивачем пені, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та стягнути з відповідача пеню:

- за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 361 884,94грн.,

- за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 880 288,97грн.,

- за несвоєчасне погашення процентів в сумі 48 437,61грн.,

- за несвоєчасне погашення процентів в сумі 46 618,55грн.,

- за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 9634,13грн.,

- за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 78213,49грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення грошових зобов*язань в сумі 258 825,36 грн., слід відмовити, як таких, що безпідставно заявлені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 543, 610, 611, 629, 1046,1048,1050 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи на інший строк.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройиндустрия" (61192, Харківська обл., м. Харків, Червонозаводський район, вул. Плеханівська, буд. 4-А, код 14090900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ( 01133, булв. Лесі Українки, 26, м. Київ, Печерський р-н, код19357325) - простроченої заборгованості за кредитом в сумі 6 383 417,38грн., простроченої заборгованості за кредитом в сумі 9 632 902,66грн., заборгованості по нарахованим процентам в сумі 2 244 629,58грн., простроченої заборгованості по нарахованим процентам в сумі 2 926 397,32грн., простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в сумі 2 201 810,68грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 361 884,94грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 880 288,97грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 48 437,61грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 46 618,55грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 9634,13грн., пеню за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією в сумі 78213,49грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 236,77 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 233,56грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 258 825,36 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 12.08.2011 року.