Рішення № 17777505, 02.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/5297/11

вх. № 5297/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. № 149 від 25.06.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ Сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН", м. Миколаїв

до ПП "Диво-Світ", м. Харків

про стягнення 60040,35 грн. згідно договору поставки № 2503/1ПС від 25.03.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ПП "Диво-Світ" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 2503/1ПС, укладеним між сторонами 25.03.2010 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 60040,35 грн., з яких 45190,26 грн. - сума попередньої оплати; 12067,49 грн. - штраф за несвоєчасне та неналежне виконання своїх договірних зобов'язань; 2782,60 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені договором поставки № 2503/1ПС від 25.03.2010 року щодо своєчасної та у повному обсязі поставки матеріалів. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою зазначеною у позовній заяві, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке залучене до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "НІБУЛОН" (позивач) та приватним підприємством "Диво-Світ" (відповідач) було укладено договір поставки № 2503/1ПС, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність ТОВ СП "НІБУЛОН" матеріали та інше устаткування в кількості та асортименті встановлених у Додаткових угодах до договору, а позивач зобов*язався прийняти та оплатити поставлені матеріали та устаткування.

17 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2П до Договору поставки від 25.03.2010р. № 2503/1ПС, згідно з умовами якої приватне підприємство "Диво-Світ" взяло на себе зобов'язання щодо поставки та передачі у власність ТОВ СП "НІБУЛОН" матеріали загальною вартістю 103621,44 грн.

Позивачем, на виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 2503/1ПС від 25.03.2010р., на підставі рахунку-фактури № ДС-000017 від 30.07.2010 р. було здійснено передплату та перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти у розмірі 103621,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 47543 від 18.08.2010р., копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 4 Додаткової угоди від 17.08.2010р. № 2П, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити матеріали, визначені у п. 1 Додаткової угоди протягом 7-ми робочих днів з моменту 100% передплати.

Таким чином, відповідач на підставі досягнутих домовленостей зобов'язаний був поставити товар, визначений у п. 1 Додаткової угоди та передати його у власність позивача в строк - до 28.08.2010 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, проте відповідачем обов'язок по передачі продукції у власність позивача виконана не у повному обсязі, та позивачу передано матеріали на загальну суму 58431,18 грн., що підтверджується копіями витратних накладних, залучених до матеріалів справи.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, передбаченого договором поставки № 2503/1ПС від 25 березня 2010 року в частині поставки матеріалів на загальну суму 45190,26 грн. у строки, передбачені договором.

На адресу Приватного підприємства "Диво-Світ" позивачем було направлено вимогу № 5430/01-27 від 23.05.2011 року про повернення суми передплати за недопоставлений товар за договором 2503/1ПС від 25 березня 2010 року у розмірі 45190,26 грн. протягом 7-ми днів з дня одержання вимоги.

Вищезазначені вимоги залишені відповідачем без виконання.

П. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи, що позивачем перераховано відповідачу передплату в рахунок поставки матеріалів у розмірі 103621,44 грн., а відповідачем здійснено поставку лише на суму 58431,18 грн., на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 2503/1ПС від 25.03.2010 року складає 45190,26 грн.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів виконання домовленості або повернення коштів позивачу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 45190,26 грн. попередньої оплати є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору, а саме п. 8.4 договору передбачено, що у разі прострочення поставки товару більш ніж 10-ти днів, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від суми договору.

Пунктом 3.2 вказаного Договору поставки встановлено, що сума Договору визначається, як загальна сума вартості Товару, зазначеного у Додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до Додаткової угоди від 25.03.2010р. № 1-0 та Додаткової угоди від 17.08.2010р. № 2П, сума Договору поставки від 25.03.2010р. № 2503/ШС становить 120 674,88грн.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 12067,49 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України, у розмірі 2782,60 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Дійсно, ст. 536 Цивільного кодексу України, якою керується позивач, передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо визначення розміру нарахування процентів позивач посилається на положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України та зазначає про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1048 ЦК України, приписами якої встановлено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Зазначені вище правовідносини між сторонами та норми права, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог в цій частині мають різний правовий характер та підстави виникнення, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 572,57 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,06 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625, 693 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Диво-Світ" (61029, м. Харків, пров. Новопоселковий, 15, код ЄДРПОУ 35970209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" (юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б, код ЄДРПОУ 14291113) 45190,26 грн. попередньої оплати, 12067,49 грн. штрафу, 572,57 грн. державного мита, 225,06 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 08.08.2011 року.