Рішення № 17777332, 26.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р. Справа № 5023/5318/11

вх. № 5318/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О

за участю представників сторін:

прокурора - -Гайдамака А.М. за посвідченням № 146 від 15.09.2010 р.

позивача - ОСОБА_2, за довіреністю №378/02-46 від 11.02.2011р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області, м. Чугуїв в інтересах держави, в особі Чугуївської міської ради Харківської області, м.Чугуїв

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Чугуївський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди комунального майна №3 від 20.02.2009р. нежитлової будівлі колишньої котельні , що розташована за адресою: АДРЕСА_3, укладений між Чугуївською міською радою в особі міського голови Мінаєвої Галини Миколаївни та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та про зобов"язання відповідача повернути орендоване майно Чугуївській міській раді у стані, в якому його було одержано , з урахуванням нормального зносу. Також прокурор просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник прокурора в судовому засіданні 26.07.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав клопотання (вх.№18331) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 26.07.2011р., не з"явився, свого повноважного представника не направив, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до відмітки на наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду Харківської області від 12.07.2011р., оформленої відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), копії даної ухвали надіслано сторонам 13.07.2011р. за вих. №015781.

Вищезазначену ухвалу було надіслано відповідачу на адресу, вказану прокурором у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.07.2011р.: 61007, АДРЕСА_1.

Згідно п.п. 4.1.3 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Враховуючи вищевикладене , суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи , в той час як відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні і не реалізував, про причини неможливості направити у судове засідання свого представника не повідомив, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

20 лютого 2009 року між Чугуївською міською радою (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_3 (відповідач по справ) було укладено Договір №3 оренди комунального майна.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлову будівлю колишньої котельні загальною площею 186,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що будівля, що орендується, надається Орендарю для реконструкції та будівництва під фізкультурно-оздоровчий заклад багатофункціонального призначення з місцем проживання туристів - мотелем, кемпінгом.

Пунктом 3.7. Договору сторони встановили, що при прийомі та передачі об`єкта, що орендується, складається акт здачі - приймання, який підписується членами двосторонньої комісії.

За актом прийому - передачі від 20.02.2009р. позивачем було передано відповідачу нежитлові приміщення.

Згідно п.4.2. Договору орендна плата перераховується на рахунок позивача: Одержувач: Відділ з питань земельних відносин, комунальної власності та приватизації виконавчого комітету Чугуївської міської ради, р/р 37185003004622, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 35162984, щомісяця не пізніше 20 числа місяця, згідно наданого рахунку.

Відповідно до п.4.4 договору відповідач зобов"язаний в продовж 12 місяців з моменту початку дії цього договору в установленому порядку оформити договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване нежитлове приміщення (будівля), передана в оренду.

Пунктами 5.6, 5.7 та 5.10 договору передбачено, що відповідач зобов"язаний протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно на користь Орендодавця в порядку, визначеному чинним законодавством. Забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки у межах, визначених сторонами. В шестимісячний термін з дня укладання договору оренди виготовити та погодити з орендодавцем ескізний проект реконструкції об'єкта та узгодити графік виконання будівельних робіт. При розробці проекту проведення реконструкції та будівництва врахувати місцезнаходження об'єкта в лісовій зоні, будівництво проводити з максимальним збереженням лісового фонду.

Згідно п.10.1. договору цей договір діє з 20.02. 2009 року до 18.02. 2012 року.

Пунктом 9.4 договору передбачено , що цей договір може бути розірваний за ініціативою орендодавця у випадках: несплати орендної плати в продовж 3-х місяців, неналежного, нецільового використання орендного майна.

Відповідно до п.10.5 договору, цей договір може буги розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Листами від 31.03.2010р. та 18.08.2010р. позивач неодноразово попереджав відповідача про обов'язковість виконання умов договору оренди або його розірвані, проте відповідач вказані листи залишив без відповіді та без виконання.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Загальні підстави виникнення права у наймодавця вимагати розірвання договору найму визначені ст. 783 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Спір у даній справі виник у звязку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання за договором оренди щодо страхування орендованого майна, оформлення договору оренди земельної ділянки, на якій розташована передана в оренду будівля, виготовлення та погодження з орендодавцем ескізного проекту реконструкції об'єкта та узгодження графіку виконання будівельних робіт.

В силу ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.4-3 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч.2 ст. 43 ГПК України), якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про розірвання договору оренди комунального майна №3 від 20.02.2009р., є обгрунтованою , а тому підлягає задоволенню.

В силу ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За таких обставин, господарський суд вважає позовну вимогу про зобов"язання відповідача повернути орендодавцю орендоване майно у стані, в якому її було одержано , з урахуванням нормального зносу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процессуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 121, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 525, 598, 599, 611, 629, 651,783 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 174, 179, 188, 291 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 33, 34, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди комунального майна №3 від 20.02.2009р. нежитлової будівлі колишньої котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, укладений між Чугуївською міською радою в особі міського голови ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути орендоване майно Чугуївській міській раді (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. К.Лібкнехта. 35-а, код ЄДРПОУ 35162984, р/р 37185003004622, банк: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) у стані, в якому її було одержано, з урахуванням нормального зносу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 170,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003,символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 01.08.2011р.

Справа №5023/5318/11.