Рішення № 17777134, 25.07.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.11

Справа № 5021/1590/2011.

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М.С.

за участю секретаря судового засідання: Душиної М.М.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Конотопський

завод залізобетонних виробів”, м. Конотоп

до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми “ОАС”, м. Конотоп,

про стягнення 5639 грн. 48 коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: Мальцева Г.С.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач згідно позовної заяви просив суд стягнути з відповідача 5639 грн. 48 коп. боргу за користування орендованим майном згідно договорів оренди № 4 від 03.04.2006 року, № 6 від 22.04.2009 року.

До прийняття рішення по справі позивач подав заяву № 52 від 21.07.2011 року, згідно якої, у зв’язку зі сплатою відповідачем 2000 грн. боргу, що підтверджується реєстром кредитових платежів від 07.07.2011 року, просить суд стягнути з відповідача 3639 грн. 48 коп. заборгованості.

Враховуючи те, що право позивача зменшити розмір позовних вимог передбачено ч. 5 ст. 22 ГПК України, суд в цій частині приймає подану заяву позивача до розгляду.

Крім цього, у поданій заяві позивач просить суд з метою забезпечення позову, накласти арешт на кошти та майно відповідача в розмірі ціни позову до повного розрахунку з позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повернуте до суду поштове повідомлення.

Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідачв в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

За умовами договору № 4 від 03.04.2006 року (з пролонгацією п. 9.3 договору) позивач передав відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно: частину будівлі адмінкорпусу площею 25,6 кв.м., ? будівлі цементного складу, 3-тя секція БРВ, розміщене за адресою м. Конотоп, вул.. Сумська, 10, про що складено акт приймання-передачі, підписаний та скріплений печатками обох сторін.

За умовами договору № 6 від 22.04.2009 року (з пролонгацією п. 9.3 договору) позивач передав відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно: частину будівлі адмінкорпусу, інв.. № 00014, площею 10,4 кв.м., розміщене за адресою м. Конотоп, вул.. Сумська, 10, про що складено акт приймання-передачі від 22.04.2009 року, підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 договору № 4 від 03.04.2006р., за користування приміщенням відповідач зобов’язаний сплачувати щомісяця орендну плату у розмірі 644 грн. в повному обсязі в безготівкову порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше п’ятого числа наступного за звітним.

Зміна вартості орендної плати по договору № 4 від 03.04.2006 року оформлена додатками до даного договору, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 договору № 6 від 22.04.2009 року відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі 140 грн. шляхом передплати з 25-30 числа кожного календарного місяця, який передує місяцю, за який вноситься плата.

Згідно п. 3.4 договорів, вартість комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання), а також інші витрати, що пов'язані з утриманням приміщення (сплатою податку на землю, тощо) відшкодовується орендарем з фактичних витрат водночас з орендною платою згідно з рахунком орендодавця.

Позивач вказує на те, що відповідач не дотримувався свого обов’язку, за надані приміщення сплачував невчасно, у зв’язку з чим відповідачу було направлено претензію станом на 24.06.2009 року на суму 7224 грн. 72 коп., яка булла залишена відповідачем без відповіді.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту зведення взаєморозрахунків з 24.06.2009 року по 27.05.2011 року, який підписано та скріплено печатками обох сторін, заборгованість відповідача станом на 27.05.2011 року складала 9639 грн. 48 коп.

Після підписання акту відповідачем частково здійснено оплату 08.06.2011 року – 1000 грн., 17.06.2011 року – 3000 грн., і враховуючи подану заяву про зменшення позовних вимог, 07.07.2011 року – 2000 грн.

Таким чином заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 3639 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в порушення умов укладених договорів та вимог ст. 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач за надані в платне користування приміщення не розрахувався, у зв’язку з чим, на момент розгляду справи його заборгованість перед позивачем складає 3639 грн. 48 коп., що підтверджується наявними матеріалами справи.

Доказів сплати вказаної суми боргу відповідач суду не подав, тому вимоги позивача про стягнення 3639 грн. 48 коп. суд визнає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, 102 грн. 00 коп. держмита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Стосовно поданої заяви позивача в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача в розмірі ціни позову до повного розрахунку з позивачем, суд встановив, що позивачем, у відповідності до ст. 66 ГПК України, не подано ніяких доказів, які б підтвердили, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи те, що позивачем не подано доказів в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, суд у задоволенні заяви позивача в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача в розмірі ціни позову до повного розрахунку з позивачем – відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «ОАС» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Клубна, 95, код 30196254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський завод залізобетонних виробів» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Сумська, 10Б, код 30063630) 3639 грн. 48 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський завод залізобетонних виробів» в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача в розмірі ціни позову до повного розрахунку з позивачем – відмовити.

СУДДЯ М.С. Лущик

Повне рішення складено та підписано 25.07.2011 року.