Рішення № 17776928, 09.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11 Справа№ 5015/2898/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи-підприємця: Вінницька область, АДРЕСА_1), фактична адреса: 79015, АДРЕСА_2

До відповідача: Приватного підприємства «Компанія Політерм», м. Львів, вул. Боберського, 21/16,

Про стягнення 64414,08 грн., в т.ч. 42672,50 грн. основного боргу з орендної плати, 17650,46 грн. інфляційних втрат, 4091,12 грн. - 3% річних та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 п/к.

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз”яснено права та обов”язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України, зокрема право відводу судді. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник повідомлений про ведення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1, смт. Крижопіль, до Приватного підприємства «Компанія Політерм», м. Львів, про стягнення 42 672,50 грн. основного боргу з орендної плати, 17 650,46 грн. інфляційних втрат, 4 091,12 грн. - 3% річних та стягнення судових витрат.

Провадження у справі № 5015/2898/11 було порушено ухвалою господарського суду Львівської області від 30.05.2011р. та судовий розгляд справи призначено на 07.06.2011р., про що сторони були повідомлені у порядку встановленому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом ВГСУ від 19.12.2002р. № 75, зокрема, Відповідач 16.06.2011р. рекомендованою кореспонденцією № 7901406016210, під розписку (оригінал поштівки в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 07.06.2011р. розгляд справи відкладено на 16.06.2011р., а 16.06.2011р. на 30.06.2011р., про що сторони були повідомлені у встановленому порядку, представник позивача отримав ухвалу суду особисто, під розписку, Відповідач - рекомендованою поштою.

Позивачем, в процесі розгляду справи, через канцелярію суду (вх. № 14651/11 від 30.06.2011р.) були подані документи, які позивач клопоче долучити до матеріалів справи (а.с. 30 - 37), а відповідач за вх. № 14641/11 від 30.06.2011р. подав клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття законного рішення іншим повноважним органом і поновлення, в зв»язку з цим, порушених прав ПП «Компанія Політерм», яке обґрунтовує Протоколом № 2 зборів учасників ПП «Компанія Політерм»від 03.03.2007р., Наказом № 03/07/Р від 03.03.07р., супровідним листом Галицького районного суду м. Львова від 18.05.2011р., постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.05.2011р. у справі № 1-264/11 про направлення прокурору Львівської області за належністю матеріали заяви ОСОБА_3, постановою Ст. слідчого в особливо важливих справах СУ ГУМВСУ по Львівській області Гелецького В.І. від 06.05.2009р. про порушення кримінальної справи № 132-0350 по факту крадіжки газових котлів, які належать ПП «Компанія Політерм»за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України (а.с. 38-47).

30.06.2011р. суд заслухав клопотання представників позивача та відповідача ухвалив, подані сторонами документи долучити до матеріалів справи.

30.06.2011р. в судовому засіданні оголошено перерву до 09.08.2011р. на 14 год. 20 хв., про що представники Позивача та Відповідача повідомлені під розписку (а.с. 49).

Представник позивача подав письмове заперечення (вх. № 17416/11 від 03.08.2011р.) на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, з підстав зазначених у запереченні просить справу розглядати по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач, повноважного представника у судове засідання на 09.08.2011р. не направив, не зважаючи на те, що був належним чином, під розписку, повідомлений про день, час та місце розгляду справи (докази в матеріалах справи), про причини неприбуття суд належним чином не повідомив, вироку суду по кримінальній справі № 132-0350, яка порушена 06.05.2009р. по факту крадіжки газових котлів, які належать ПП «Компанія Політерм»не подав.

На розгляд учасників, які прибули в дане судове засідання, поставлено питання про можливість розгляду справи при відсутності представника відповідача та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття законного рішення іншим повноважним органом і поновлення, в зв»язку з цим, порушених прав ПП «Компанія Політерм», яке обґрунтовано Протоколом № 2 зборів учасників ПП «Компанія Політерм»від 03.03.2007р., Наказом № 03/07/Р від 03.03.07р., супровідним листом Галицького районного суду м. Львова від 18.05.2011р., постановою Галицького районного суду м. Львова від 18.05.2011р. у справі № 1-264/11 про направлення прокурору Львівської області за належністю матеріали заяви ОСОБА_3, постановою Ст. слідчого в особливо важливих справах СУ ГУМВСУ по Львівській області Гелецького В.І. від 06.05.2009р. про порушення кримінальної справи № 132-0350 по факту крадіжки газових котлів, які належать ПП «Компанія Політерм»за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

Заслухавши думку представника позивача суд прийшов до висновку, розглядати спір по суті без участі представника відповідача, який був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду спору.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання належить відхилити, виходячи з наступного.

Безумовними підставами зупинення провадження в господарській справі, відповідно до ст.79 ГПК України, є:

-неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом;

-звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Згідно ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1)призначення господарським судом судової експертизи;

2)надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

В клопотанні Відповідача про зупинення провадження у справі не наведено жодної із вказаних вище підстав для зупинення провадження у справі.

Разом з тим, належить зазначити, що кримінальна справа № 132-0350 порушена по факту крадіжки газових котлів, які належать ПП «Компанія Політерм»за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, на яку посилається відповідач, прийнята до провадження Ст. слідчим в ОВС СУ ГУМВСУ у Львівській області Гелецьким В.І. (постанова від 06.05.09р. в матеріалах справи).

Як випливає із матеріалів справи, Галицький районний суд м. Львова 18.05.2011р. прийняв постанову у справі № 1-264/11, якою постановив, «Матеріали заяви ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи направити прокурору Львівської області за належністю», про що 18.05.2011р. повідомив ОСОБА_3, що підтверджується супровідним листом Галицького районного суду м. Львова від 18.05.2011р. (докази у справі).

Відповідачем не надано господарському суду вироку суду загальної юрисдикції постановленого за наслідками розгляду кримінальної справи № 132-0350, а знаходження справи на стадії досудового слідства, яка порушена по факту крадіжки, не є підставою для зупинення провадження у справі, в силу статті 79 ГПК України.

Разом з тим, вирішення по суті справи кримінальної, жодним чином не впливає на підставність заявлених відповідачу позовних вимог, що ґрунтуються на відносинах цивільних (господарських). Обставини, що можуть бути встановлені вироком суду у кримінальній справі № 132-0350, яка порушена по факту крадіжки газових котлів, які належать ПП «Компанія Політерм»за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, не будуть мати важливого значення для вирішення по суті господарської справи № 5015/2898/11, оскільки предметом спору у господарській справі є стягнення орендної плати за орендоване відповідачем у позивача нежитлове приміщення.

Відсутність коштів у боржника, в силу ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. ст. 218 Господарського кодексу України не є підставою для звільнення його від виконання своїх зобов'язань.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.

17 квітня 2007 року між позивачем (СПД-ФО ОСОБА_1) та відповідачем ( ПП «Компанія Політерм») було укладено Договір піднайму нежитлового приміщення № 03-22пн (далі за текстом Договір).

Зазначений Договір укладено у письмовій формі, підписаний повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 ЦК України, є правомірним правочином, відповідно до ст. 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором піднайму.

Статтею 774 ЦК України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внаслідок договору піднайму наймач зобов»язується передати піднаймачеві майно у тимчасове користування за плату. Сторонами договору виступають наймач і піднаймач, причому наймач виконує функції наймодавця. Піднаймач у правових відносинах з наймодавцем не перебуває. Наймодавець має права і несе обов»язки тільки по відношенню до наймача. У свою чергу, наймач відповідає перед ним за виконання всіх обов»язків за договором, в т.ч. і за наймача.

Відносини піднайму мають похідний, залежний характер від відносин найму.

Згідно із умовами Договору піднайму нежитлового приміщення № 03-22пн від 17.04.2007 року (п. 1.1.) позивач надав відповідачу у строкове платне володіння та юристування нежитлове приміщення № 305, загальною площею 33,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: 79015, м. Львів, вул.Тургенєва, 73.

Об'єкт піднайму був переданий відповідачу за Актом прийому-передачі від 17 квітня 2007 року, відповідно до п. 2.1. Договору (оригінал Акту оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчена його копія в матеріалах справи, а.с. 14).

Відповідно до умов договору, розмір орендної плати за користування приміщенням було встановлено у розмірі 2218,97 грн. за один місяць ( п. 3.1. Договору), а строк користування приміщенням - до 31 грудня 2007 року, включно (п. 10.1. Договору).

Розрахунки за договором мали відбуватись шляхом оплати Відповідачем виставлених йому рахунків у строки, протягом семи днів з дня підписання Договору та Акту прийому-передачі, - за два перші місяці піднайму; до 15 числа розрахункового місяця, - за наступні місяці піднайму ( п. 3.4. розділу 3 Договору).

Як стверджує позивач, не заперечувалося у судовому засіданні 30.06.2011р. представником відповідача, Відповідач оплатив позивачу орендну плату лише за квітень, травень та червень 2007 року.

В подальшому жодних платежів по орендній платі від Відповідача не поступало.

Таким чином, розмір непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за Договором № 03-22пн від 17 квітня 2007 року за період липень 2007р. грудень 2007р., січень 2008р. грудень 2008р., складає 13 313,82 грн. (Розрахунок в матеріалах справи).

02 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір піднайму нежитлового приміщення № 03-305-08-пн (а.с. 15-17) на строк до 31 грудня 2008 року включно (п. 10.1. Договору).

Зазначений Договір від 02.01.2008р. укладено у письмовій формі, між тими самими сторонами, на той самий об»єкт піднайму нежитлове приміщення № 305, загальною площею 33,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: 79015, м. Львів, вул. Тургенєва, 73.

Розмір орендної плати за користування приміщенням було встановлено у розмірі 2218,97 грн. (п. 3.1. Договору від 02.01.2008р.) за один місяць (до 30 квітня 2008 року включно) та 2560,35 грн. за один місяць (з 01 травня 2008 року) (п. 3.2. Договору від 02.01.2008р.).

Розрахунки за договором мали відбуватись шляхом оплати Відповідачем виставлених йому рахунків у строки: протягом семи днів з дня підписання Договору та Акту прийому-передачі, - за перший та останній місяці піднайму; до 15 числа розрахункового місяця, - за наступні місяці піднайму (п. п. 3.4., 3.5. Договору піднайму від 02.01.2008р.).

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення взятих на себе зобов'язань, Відповідач не оплатив Позивачу орендної плати за жоден місяць користування приміщенням за Договором піднайму нежитлового приміщення № 03-305-08-пн від 02.01.2008 року.

Розмір непогашеної заборгованості Відповідача перед Позивачем зі сплати орендної плати за договором № 03-305-08-пн від 02 січня 2008 року становить 29 358,68 грн. (Розрахунок в матеріалах справи).

Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за користування орендованим приміщенням за двома Договорами піднайму від 17.04.2007р. та від 02.01.2008р., за період з липня 2007р. по грудень 2007р. та з січня 2008р. по грудень 2008р. включно, становить 42 672,50 грн. (13313,82 грн. + 29358,68 грн. Розрахунок в матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи Відповідач 17.10.2008р. та 03.12.2008р. надав Позивачу Гарантійні листи (а.с.31,32), якими гарантував Позивачу оплату протермінованої орендної плати за договором піднайму нежитлового приміщення № 03-22пн від 17.04.2007р. протягом 30 (тридцяти) днів та клопотав про відстрочення протермінованої орендної плати. Однак своїх гарантованих вищевказаними Гарантійними листами зобов»язань не виконав.

Позивач просить стягнути орендну плату в сумі 42672, 50 грн., за період з липня 2007р. по грудень 2008р., позовна заява була надіслана до господарського суду по пошті - 25.05.2011р. (конверт на а.с. 20), тобто позивач звернувся з позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права щодо стягнення з Відповідача орендної плати за період з липня 2007р. по 27.05.2008р. понад загальний трирічний строк позовної давності встановлені статтею 257 ЦК України.

З огляду на зазначену обставину, слід зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Відповідно до частини 3 зазначеної статті, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частина третя статті, що коментується, передбачає, що позовна заява застосовується судом лише за заявою однієї із сторін в спорі, тобто суд не має права застосовувати позовну давність за власною ініціативою.

Як вбачається з матеріалів даної справи, Відповідачем заява (клопотання) про застосовується судом позовної давності не подавалася, така заява та/або клопотання в матеріалах справи відсутнє.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов»язань не допускається, а ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов»язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства є необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у нього коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Разом з тим, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь 17650,46 грн. інфляційних втрат та 4091,12 грн. 3% річних, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.

Інфляційні втрати нараховано за період з липня 2007 року по квітень 2011р. (Розрахунок інфляційних втрат - а.с. 8).

Три відсотки річних в сумі 4091,12 грн. нараховано з 16.07.07р. по 31.05.2011р. (Розрахунок 3% річних а.с. 9).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що передбачені статтею 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Суд не може погодитися з періодом за який нараховано інфляційні втрати та 3% річних, з огляду на те, що зазначені стягнення є іншим видом відповідальності встановлений законом (статтею 625 ЦК України), і хоч Відповідачем не подано заяви та/або клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності передбачених ст. 257 ЦК України, зазначений вид захисту цивільних прав мав бути врегульований Позивачем в межах загального трирічного строку позовної давності, а не поза її межами (при цьому суд врахував також позицію ВГС України викладену у постанові від 02.03.2011р. по справі № 23/89).

Позовну заяву було надіслано до господарського суду по пошті, згідно поштового штампу на конверті - 25.06.2011р (конверт на а.с. 20).

З огляду на наведене, розмір інфляційних втрат належить обчислювати з червня 2008р. За червень 2008р. грудень 2008р. розмір інфляційних втрат складають суму 2805,54 грн., (індекс інфляції за червень 08р. 100,8%; вересень 08р. 101,1%, жовтень 08р. 101,7%, листопад 08р. 101,5%, грудень 08р. 102,1%), при цьому за липень 2008р. (інфляція = 99,5%) та за серпень 2008р. (індекс інфляції = 99,9%) інфляційні втрати не нараховувалися. За січень грудень 2009р. (індекс інфляції = 112,35) інфляційні втрати = 5248,71 грн., за січень-грудень 2010р. (індекс інфляції 109,1%) інфляційні втрати складають 3883,19 грн. За січень квітень 2011р. (індекс інфляції 104,6%) інфляційні втрати складають 1962,93 грн. Загальна сума інфляційних втрат за вказаний вище період становить 13900,37 грн. (2805,54+5248,71+3883,19+1962,93).

Три відсотки річних перераховано за період з 01.06.2008р. по 15.06.08р. від суми боргу 27310,40 грн. за 15 днів прострочення = 33,57 грн., за період з 16.06.08р. по 15.07.08р. від суми боргу 29870,75 грн. за 30 днів прострочення = 73,45 грн., за період з 16.07.08р. по 15.08.08р. від суми боргу 32431,10 грн., за 31 день прострочення = 82,40 грн., за період з16.08.08р. по 15.09.08р. від суми боргу 34991,45 грн., 31 день прострочення = 88,91 грн., за період з 16.09.08р. по 15.10.08р. від суми боргу 37551,80 грн., 30 днів прострочення = 92,34 грн., за період з 16.10.08р. по 15.11.08р. від суми боргу 40112,15 грн., 31 день прострочення = 101,92 грн., за період з 16.11.08р. по 31.12.08р. від суми боргу 42672,50 грн., 46 днів прострочення = 160,89 грн. Всього за вказаний вище період 2008р. розмір процентів річних складає 633,48 грн. За період з 01.01.09р. по 31.12.09р. від суми боргу 42672,50 грн., за 365 днів прострочення, 3% річних = 1280,17 грн. за період з 01.01.10р. по 31.12.2010р., від суми боргу 42672,50 грн., 365 днів прострочення, 3% річних = 1280,17 грн. За період з 01.01.2011р. по 31.05.2011р., від суми боргу 42672,50 грн., 151 день прострочення, 3% річних = 529,60 грн. Загальний розмір 3% річних за період з 01.06.2008р. по 31.05.2011р. складає 3723,42 грн. (633,48+1280,17+1280,17+529,60).

Суд заслухав пояснення представника позивача та 30.06.2011р. представника відповідача, оглянув та дослідив подані ними документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають до задоволення частково, а саме: до стягнення з Відповідача на користь позивача підлягає 42672,50 грн. основного боргу, 13900,37 грн. інфляційних втрат та 3723,42 грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України. До судових витрат відповідно до ст. 44 ГПК України, в межах позовних вимог, належить сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 4 3 4 7 , 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 69, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Компанія Політерм»задовільнити частково.

2. Стягнути з боржника: Приватного підприємства «Компанія Політерм»(79015, м. Львів, вул. Боберського, 21/16, код ЄДРПОУ 34259731) на користь стягувача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи-підприємця: 24600, Вінницька обл., АДРЕСА_1, фактична адреса: 79015, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 42 672,50 грн. основного боргу, 13 900,37 грн. інфляційних втрат, 3 723,42 грн. 3% річних, 602,96 грн. державного мита та 220,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Данко Л.С.