Рішення № 17776251, 08.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

08.08.2011Справа №5002-12/2642-2011 За позовом Приватної агропромислової компанії «Терра Лтд» (74800, Херсонська обл.., м. Каховка, вул. Південна, 4)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « Таврія Семена» (87230, Совєтський район, с. Іллічеве, вул. Леніна, 15)

Про стягнення 121074,00 грн.

Суддя Іллічов М. М.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 16.06.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність від 12.07.2011 р.

Суть спору: приватна агропромислова компанія «Терра ЛТД» звернулась до господарського суду АР Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю « Таврія Семена» про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі продажу №09/02/20-11 від 20.02.2009 р. у розмірі 121074,00 грн., а саме 95836,20 грн. неоплаченої вартості товару та 25237,80 грн. процентів за користування товарним кредитом та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі продажу, а саме, несвоєчасної та не в повному розмірі здійснення оплати товару, у звязку з чим, виникла заборгованість в сумі 121074,00 грн.

08 серпня 2011 року до господарського суду АР Крим надійшла заява від позивача про відмову від стягнення процентів за користування товарним кредитом у сумі 25237,80 грн., зменшення основного боргу до 64898,02 грн. Також через погашення відповідачем суми боргу у розмірі 30000 грн. позивач просить суд ва цій частині провадження у справі припинити відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та стягнути з відповідача 34898,02 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Отже, суд вважає за можливе прийняти вказану заяву та при подальшому розгляді справи враховувати визначену у ній суму.

Відповідачем наводились заперечення щодо заявлених вимог. У той же час згідно заяви від 08.08.11 р. ТОВ «Таврія-Семена» просило надати відстрочку виконання судового рішення до 31.10.11 р. Позивач не заперечував щодо надання відстрочки.

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2009 року між Приватною агропромисловою компанією «Терра Лтд» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія -Семена» (Покупець) було укладено договір № 09/02/20 - 11 купівлі - продажу товару в кредит (а.с.20-22).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця насосну станцію в комплектності з аксесуарами, а Покупець зобов'язався прийняти таку станцію та оплатити її вартість.

Згідно пункту 1.2 Договору найменування предмету купівлі - продажу, його кількість, ціна за одиницю та вартість визначалися специфікацією, яка була невід'ємною частиною такого Договору.

Відповідно до умов специфікації № 1 від 20.02.2009 року (а.с. 23) Постачальник та Покупець узгодили поставку двох дизельних насосних станцій БЕІЛГ2 ВР 6 М20 12 НР 210 з насосом МЕС МК 125/2С (розхід води 288/м3/час, тиск 10,7 атм.) в комплектності з аксесуарами (Товар), загальною вартістю 553350,00 грн. в тому числі податок на додану вартість (Товар) із строком такої поставки 05.05.2009 року за умови, що Товар поставляється тільки при отримані Постачальником суми попередньої оплати визначеної сторонами у Специфікації.

Пунктом 3 Специфікації визначено, що частина вартості Товару сплачується Покупцем на умовах попередньої оплати в розмірі 276675,00 грн., що становить 50 % вартості Товару в строк до 20.04.2009 року.

На виконання умов договору та специфікації, Покупець перерахував Постачальнику вказану суму частинами до 22.04.2009 року, що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку Постачальника за 02.03.2009 року в сумі 44000,00 грн., 04.03.2009 року в сумі 11335,00 грн. та 22.04.2009 року в сумі 221340,00 грн.(а.с.28-30).

На виконання умов Договору 13.05.2009 року Постачальник передав Покупцю дві одиниці Товару на суму 553350,00 грн., що підтверджуються накладною № 513/09 від 13.05.2009 року, а також довіреністю Покупця № 58 від 12.05.2009 року (а.с. 26-27).

Таким чином, Постачальник свої зобов'язання за Договором виконав своєчасно та у повному обсязі.

Згідно пункту 2.4 Договору Покупець мав оплатити за отриманий товарний кредит (користування грошовими коштами в розмірі неоплаченої вартості Товару) проценти в розмірі 18 % річних, та подвійний розмір таких процентів (36 % річних) в разі несвоєчасного виконання ним прийнятих на себе грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 2.3 Договору та пункту 4 Специфікації Покупець мав виконати прийняті на себе грошові зобов'язання, тобто оплати вартість Товару та проценти за отриманий ним товарний кредит двома частинами: 138337,50 грн. в строк до 01.08.2009 року та 138337,50 грн. в строк до 01.10.2009 року. Проте, свої зобов'язання Покупець у встановлений строк не виконав. 09.03.2010 року Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою змінено пункт 4 Специфікації та продовжено строк виконання прийнятих Покупцем на себе грошових зобов'язань по оплаті вартості Товару та процентів за отриманий ним товарний кредит до 01.08.2010 року.

Згідно пункту 2.6 Договору зарахування отриманих від Покупця грошових сум, здійснювалося Постачальником у певній черговості.

Так, у першу чергу грошові кошти зараховувалися в рахунок зобов'язань Покупця з оплати процентів за користування товарним кредитом, а у другу чергу в рахунок зобов'язань Покупця з оплати вартості Товару.

В період з 13.05.2009 року по 01.06.2011 року Покупець перерахував Постачальнику грошові кошти в сумі 276675,00 грн., в тому числі 26.07.2010 року в сумі 100000,00 грн. та

07.09.2010року в сумі 176675,00 що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку Постачальника (а.с.31-32). З перерахованої суми грошових коштів 26.07.2010 року Постачальником зараховано в рахунок оплати процентів за користування товарним кредитом 85617,70 грн., а 14382,30 грн. в рахунок оплати вартості Товару.

Відповідно, з перерахованої суми грошових коштів 07.09.2010 року Постачальником зараховано в рахунок оплати процентів за користування товарним кредитом 10218,60 грн., а 166456,40 грн. в рахунок оплати вартості Товару.

Таким чином, Покупець свої зобов'язання за Договором виконав лише частково.

Виходячи з наведеного, загальна суму основного боргу Покупця з врахуванням черговості погашення отриманих грошових сум перед Постачальником за поставлений Товар станом на 01.06.2011 року дорівнює 34898,02 грн. - неоплачена вартість Товару.

Згідно статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема договори.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позовні вимоги в частині стягнення 34898,02 грн. основного боргу підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Так, як вже вказувалось судом вище, відповідачем в ході судового розгляду справи була сплачена сума заборгованості у розмірі 30000 грн.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 30000 грн., суд вважає за необхідне провадження в цій частині позовних вимог припинити.

У свою чергу, визнавши позовні вимоги, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 31 жовтня 2011 року.

Представник позивача проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення не заперечує.

Згідно положень п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи сезонність діяльності відповідача суд вважає за можливе та відповідне погодження стягувача суд вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення суду до 31 жовтня 2011 року.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну нта резолютивну частини рішення, відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, пунктом 1-1 статті 80, статтями 82-85,121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Таврія Семена» (87230, Совєтський район, с. Іллічеве, вул. Леніна, 15, р/р 2600612866 у КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ідентифікаційний код 30909501) на користь Приватної агропромислової компанії «Терра Лтд» (74800, Херсонська обл.., м. Каховка, вул. Південна, 4, ідентифікаційний код 30587268, р/р 2600401635503 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Одесі, МФО 328618) заборгованість за договором купівлі - продажу № 09/02/20-11 від 20.02.2009 р. в сумі 34898,02 грн. ; судові витрати по сплаті держмита в сумі 348,98 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 68,02грн.

3.В частині стягнення заборгованості у сумі 30000,00 грн. провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.Відстрочити виконання Товариством з обмеженою відповідальністю « Таврія Семена» рішення господарського суду АР Крим від 08.08.2011 року у справі № 5002-12/2642-2011 стосовно виплати суми заборгованості в розмірі 34898,02 грн. до 30 жовтня 2011 року.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.