Рішення № 1777412, 24.06.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2008 р. Справа № 4/204/08

Позивач: Приватне підприємство “Ілан Плюс”

вул. Базарна, 94, кв.6, м. Одеса

Відповідач: Державне підприємство “Миколаївський лікеро-горілчаний завод”,

вул. Корабелів, 17, м. Миколаїв

Третя особа ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”

без самостійних вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв

вимог на стороні

відповідача

суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача Аймедов В.К. дов. № 01 від 26.05.08р.

Від відповідача Варакса О.В. виконуюча обов”язки директора

Від 3-ї особи Котенко О.О. дов. № 023/07-991 від 28.12.07р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості у сумі 12082,98 грн. за договором уступки вимоги

Відповідач борг перед позивачем не заперечив, надав пояснення, що про обидві переуступки був повідомлений, але на сьогоднішній день сплатити борг не має можливості, оскільки з 2004р. виробництво продукції на заводі зупинено, майно знаходиться в податковій заставі. Згідно ЗУ “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна ” (далі Закон) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи , суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач на підставі договору від 07.05.07р. про уступку права вимоги просить стягнути з відповідача суму основного боргу 12082,98 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

07.05.07р. ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (третя особа) та позивач уклали договір уступки права вимоги до відповідача, про що останнього було повідомлено належним чином (арк.спр.8). Відповідно до п. 2.2 договору передано позивачу документи, що підтверджують права первісного кредитора.(арк.спр.38). Відповідач отримання повідомлення в судовому засіданні не заперечив.

Згідно визначеного договору позивач набув право вимоги до відповідача за договором про постачання електричної енергії № 34/1016 від 05.10.03р., укладеним між відповідачем та третьою особою.

Заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 34/1016 від 05.10.03р. підтверджується ухвалою суду від 07.10.04р. по справі № 14/402-02 про банкрутство відповідача, згідно якої грошові вимоги третьої особи в сумі 12082,98 грн. визнані в повному обсязі. Ухвалою від 16.06.07р. провадження у справі про банкрутство припинено, в зв”язку з затвердженням мирової угоди.

Крім того, 20.02.08р. позивач та відповідач склали акт звірки, згідно якого відповідач борг визнав в повному обсязі (арк.спр.14).

Третя особа надала пояснення згідно яких, підтверджена передача права вимоги кредитора і відсутність претензій до відповідача.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач був належним чином повідомлений про уступку права вимоги, але свої обов»язки, щодо розрахунків з позивачем не виконав, за отримані послуги не розрахувався.Таким чином, борг складає 12082,98 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав, суму боргу не заперечив, але послався на мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та відсутність виробництва, в зв”язку з чим не може розрахуватись.

Заперечення відповідача не приймаються до уваги, оскільки за змістом статті 2 Закону мораторій поширюється, зокрема, на звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами. Вичерпний перелік таких рішень визначено статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, мораторій поширюється на усі випадки звернення стягнення на майно підприємств, зазначених у статті 1 Закону, за рішеннями, ухвалами та постановами господарських судів, а не на грошові кошти.

Відповідно до ст.ст. 533, 625 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач свої заперечення належним чином не довів.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Cтягнути з державного підприємства “Миколаївський лікеро-горілчаний завод” (вул. Корабелів, 17, м. Миколаїв, код 30460532) на користь приватного підприємства “Ілан Плюс”( вул. Базарна, 94, кв.6, м. Одеса, код 35049262) 12082,98 грн. боргу, 120,83грн. держмита та 118,00грн. витрат за інформаціоно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачеві.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя