Постанова № 17773920, 11.08.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/1665/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Григораша В.О.;

при секретарі судового засідання Дячуку Д.А.;

за участю:

представника позивача Василик І.С.;

представник відповідача не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці доТовариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоровя»про стягнення заборгованості по податку на прибуток у сумі 206,36 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція м. Чернівці (далі позивач) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоров'я» (далі відповідач) про стягнення заборгованості по податку на прибуток у сумі 206,36 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010 р. платник податків зобовязаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Проте, у звязку із не виконанням вказаного обовязку, станом на 19.07.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на прибуток на загальну суму 206,36 грн. Заборгованість виникла на підставі податкової декларації за перше півріччя 2010 року. Дана заборгованість є узгодженою та не оскарженою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовільнити у повному обсязі.

На адресу відповідача, яка зазначена в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були направлені судові повідомлення із вказівкою суті спору, дати, часу і місця розгляду справи. Проте, конверт був повернутий на адресу суду із відміткою про те, що за зазначеною адресою адресат не значиться (а.с. 15-17).

Згідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи із ч. 8 ст. 35 КАСУ, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч. 11 ст. 35 КАСУ, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи з наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та правовідносини у справі.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що станом на 27.05.2011 р. відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради за адресою вул. Гайдара, 1-Д, м. Чернівці (а. с. 9-13). Також відповідач взятий на облік, як платник податків Державною податковою інспекцією у м. Чернівці з 06.08.2002 року за № 7570 (а. с. 8).

Заборгованість відповідача встановлена на підставі декларації на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року №138196 від 19.08.2010 року (а.с. 6). На виконання ст. 59 Податкового Кодексу України відповідачу був направлений корінець податкової вимоги форми "Ю" від 25.03.2011 року №513 на суму 206,36 грн., однак, конверт повернувся на адресу відправника із відміткою про те, що за зазначеною адресою адресат не значиться (а.с. 7).

Окрім того, податкова заборгованість відповідача підтверджується розрахунком, відповідно до якого станом на 19.07.2011 року за відповідачем рахується заборгованість на суму 206,36 грн. (а.с. 5).

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування 1251-XII від 25.06.1991 р. (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязанні сплачувати належні суми податків (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року N 2181-III (далі - Закон № 2181-III) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пункт 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III передбачає, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

Відповідно до підпункту 6.2.1, п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181-III в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (Податковий кодекс N 2755-VI) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 49.2. ст. 49 Податкового кодексу N 2755-VI платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно ст. 59 Податкового кодексу N 2755-VI уразі коли платник податку не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Таким чином судом встановлено, що відповідач в порушення вимог вказаних норм права, не виконує обовязок по сплаті податків і тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу. Суд вважає, що обставини на які посилається позивач є доведеними, а позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовільнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ здоровя» (58000, м. Чернівці, вул.. Гайдара, 1-Д, ід. код.32074136) в дохід Державного бюджету України заборгованість по податку на прибуток в сумі 206 (двісті шість) 36 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі буде виготовлено 16 серпня 2011 року.

Суддя В.О. Григораш