Постанова № 17772886, 02.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2011 року Справа № 2а-1301/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

суддіУшакова Т.С.,

при секретарі Фенічевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 774781 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 774781 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод», зареєстрованого виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.02.1997 року, ідентифікаційний код 00480796. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100012180 від 17.07.1997 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (було дійсне до 25.01.2011 року) та № 100319004 від 25.01.2011 року.

За результатами господарської діяльності ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» за період з квітня 2010 року по серпень 2010 року різниця між загальною сумою податкових зобовязань звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду мала відємне значення, що відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» надало підприємству право на відшкодування податку з Державного бюджету.

За вказаний період ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 774781 грн. за податковими деклараціями з квітня по серпень 2010 року.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було проведено невиїзні документальні перевірки підприємства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, результати яких відображені в актах № 612/23-616/00480796 від 19.08.2010 року (за квітень-червень 2010 року) та № 743/23/00480796 від 18.10.2010 року (за липень-серпень 2010 року).

На підставі вказаних актів перевірок податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000752360/0 від 20.08.2010 року та № 0000822360/0 від 19.10.2010 року, якими було зменшено суму бюджетного відшкодування.

Позивачем було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Первинні скарги податковим органом було залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822360/1 від 15.11.2010 року, яке замінило податкове повідомлення-рішення № 0000822360/0 від 19.10.2010 року.

Рішеннями № 23776/25-08 від 22.12.2010 року (отримано 24.12.2010 року) та № 22640/25-08 від 06.12.2010 року (отримано 09.12.2010 року) про результати розгляду повторної скарги ДПА України в Луганській області повністю задоволено скарги позивача та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000822360/1 від 15.11.2010 року та № 0000752360/0 від 20.08.2010 року.

Таким чином, податковий орган зобовязаний був надати органу державного казначейства висновки із зазначенням сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню, не пізніше 16.12.2010 року (за липень-серпень 2010 року) та 31.12.2010 року (за квітень-червень 2010 року).

Незважаючи на те, що строки відшкодування, передбачені Законом, вже минули та сума податку стала бюджетною заборгованістю, відшкодування сум податку на додану вартість податковим органом до цього часу не здійснена.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 Ленінської МДПІ у м. Луганську - в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у раніше наданих суду запереченнях, в яких зазначено, що податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за березень 2008 року, квітень 2008 року, грудень 2008 року, червень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 612/23-616/00480796 від 19.08.2010 року, висновком якого встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 року на суму 12606 грн., за квітень 2008 року на суму 57567,51 грн., за грудень 2008 року на суму 128484 грн., за червень 2009 року на суму 135075 грн., за вересень 2009 року на суму 112442 грн., за жовтень 2009 року на суму 125 371 грн., за листопад 2009 року на суму 110167 грн., за грудень 2009 року на суму 103517 грн., за січень 2010 року на суму 156153 грн., за лютий 2010 року на суму 91893 грн. , за березень 2010 року на суму 190729 грн., за квітень 2010 року на суму 128958 грн., за травень 2010 року на суму 148689 грн., за червень 2010 року на суму 146877 грн. Такі висновки зроблено за результатами відпрацювання Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Таким відпрацюванням встановлено, що в ланцюгах постачання позивач має підприємства з «незадовільними» податковими станами (відсутність контрагентів за місцезнаходженням, відсутність первинних документів на підтвердження укладання та виконання господарських операцій).

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000752360/0 від 20.08.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1648528,51 грн.

Крім того, Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено невиїзну перевірку ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося у травні-липні 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 18.10.2010 року № 743/23/00480796, у висновках якого встановлено порушення п. 1.8 п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року на суму 185853 грн. та за серпень 2010 року на суму 164404 грн.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822360/0 від 19.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 350257 грн.

Відповідач зазначає, що законом про ПДВ встановлений прямий звязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Бюджетне відшкодування ПДВ без його сплати має своїм наслідком спричинення збитків Державному бюджету України, що суперечить самої суті податку та його основній функції формування доходів бюджету.

На підставі викладеного відповідач 1 просив відмовити у задоволені позову.

Представник відповідача 2 - ГУ ДКУ в Луганській області в судове засідання не зявився, просив провести розгляд справи без його участі, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що податковим органом висновок про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень-серпень 2010 року в розмірі 774781 грн. до казначейства не подавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось. Представник відповідача 2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”:

- податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то у відповідності із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (в редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин):

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод», зареєстрованого виконавчим комітетом Луганської міської ради 25.02.1997 року, ідентифікаційний код 00480796.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100012180 від 17.07.1997 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (було дійсне до 25.01.2011 року) та № 100319004 від 25.01.2011 року.

За результатами господарської діяльності ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» за період з квітня 2010 року по серпень 2010 року різниця між загальною сумою податкових зобовязань звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду мала відємне значення, що відповідно до вимог п.п. 7.72 та 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надало підприємству право на відшкодування податку з Державного бюджету.

За вказаний період ВАТ "Луганський хіміко-фармацевтичний завод" заявлено до відшкодування суми податку на додану вартість за наступними податковими деклараціями:

-по декларації за квітень 2010р. - на суму 128 958 грн.;

-по декларації за травень 2010р. - на суму 148 689 грн.;

-по декларації за червень 2010р. - на суму 146 877 грн.;

-по декларації за липень 2010р. - на суму 185 853 грн.;

-по декларації за серпень 2010р. - на суму 164 404 грн.

Відповідно до поданих податкових декларацій ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» у квітні-серпні 2010 року заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 774781 грн. та визначено напрямок відшкодування на поточний рахунок підприємства у банківській установі (заява про повернення суми бюджетного відшкодування від 19.05.2010 року).

Судом встановлено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за березень 2008 року, квітень 2008 року, грудень 2008 року, червень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 612/23-616/00480796 від 19.08.2010 року, висновком якого встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 року на суму 12606 грн., за квітень 2008 року на суму 57567,51 грн., за грудень 2008 року на суму 128484 грн., за червень 2009 року на суму 135075 грн., за вересень 2009 року на суму 112442 грн., за жовтень 2009 року на суму 125 371 грн., за листопад 2009 року на суму 110167 грн., за грудень 2009 року на суму 103517 грн., за січень 2010 року на суму 156153 грн., за лютий 2010 року на суму 91893 грн. , за березень 2010 року на суму 190729 грн., за квітень 2010 року на суму 128958 грн., за травень 2010 року на суму 148689 грн., за червень 2010 року на суму 146877 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000752360/0 від 20.08.2010 року, яким зменшено суму дбюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1648528,51 грн.

Крім того, Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено невиїзну перевірку ВАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося у травні-липні 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2010 року № 743/23/00480796, у висновках якого встановлено порушення п. 1.8 п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року на суму 185853 грн. та за серпень 2010 року на суму 164404 грн.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822360/0 від 19.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 350257 грн.

Позивач, не погоджуючись із зменшенням суми бюджетного відшкодування, оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Первинні скарги податковим органом було залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822360/1 від 15.11.2010 року, яке замінило податкове повідомлення-рішення № 0000822360/0 від 19.10.2010 року.

Рішеннями № 23776/25-08 від 22.12.2010 року (отримано 24.12.2010 року) та № 22640/25-08 від 06.12.2010 року (отримано 09.12.2010 року) про результати розгляду повторної скарги ДПА України в Луганській області повністю задоволено скарги позивача та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000822360/1 від 15.11.2010 року та № 0000752360/0 від 20.08.2010 року.

Як вбачається з висновку № 484/24 судово-економічної експертизи, складеного експертом-економістом Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 08.06.2011 року, в результаті дослідження наданих документів підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 774781 грн., заявлену по податковим деклараціям за квітень, травень, червень, липень, серпень 2010 року ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод».

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» (91019, м. Луганськ, вул. Кірова, 17, код ЄДРПОУ 00480796, р/р 2600330180565 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луганськ», МФО 304308, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями: за квітень 2010 року 128958 грн., за травень 2010 року 148689 грн., за червень 2010 року 146877 грн., за липень 2010 року 185853 грн., за серпень 2010 року 164404 грн., загальна сума 774781 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 774781 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» (91019, м. Луганськ, вул. Кірова, 17, код ЄДРПОУ 00480796, р/р 2600330180565 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Луганськ», МФО 304308, суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими деклараціями: за квітень 2010 року 128958 грн., за травень 2010 року 148689 грн., за червень 2010 року 146877 грн., за липень 2010 року 185853 грн., за серпень 2010 року 164404 грн., загальна сума 774781 грн. (сімсот сімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят одна гривня).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фармацевтичний завод» витрати по сплаті судового збору в розмірі та 1 700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 серпня 2011 року.

СуддяТ.С. Ушаков